fbpx

Дикция його алат

автор Мая Зазуляк Гарди 8. юний 2018

Андрея Ороса з Руского Керестура рецитованє, ґлума и искуство водителя унапрямели и ґу його будуцей професиї – новинарству. Єден є з ридких леґиньох у нашей заєднїци хтори ище вше активни у тих културних водох, а и планує буц, покля годзен.   

Мож повесц же у керестурским театре одроснул, а з мацеру костимоґрафку и оцом ґлумцох и режисером, Андрей поряднє ходзел на проби ище док анї сам нє ґлумел. Так ше му култура помали уцагла под скору и постала його други дом.

– Окремне мам чувство кед сом там. Попри ґлуми, у основней школи сом почал и рецитовац, водзиц рижни програми… Закончел сом штредню Медицинску школу и уж сом почал ходзиц и на пририхтованя за факултет з тей обласци, алє сом єдного дня гварел же нє сцем робиц тото цо нє любим. Так сом ше уписал на Журналистику – толкує Андрей, и припознава же го корци и Академия драмских уметносцох, алє ше ище вше нє одшмелєл опробовац и у тей обласци.

– Дзешка потайнє о тим роздумуєм. И журналистика ми вше була ту дзешка, бо сом у тих водох, як водитель, рецитатор… цо повязане зоз радийом, телевизию, алє сом вше и волєл дружтвени науки. Озда це драга водзи так як ше унапрямиш одмалючка, та можеш сцекац, алє це вона якошик заш лєм враци на початок – заключує Андрей, хтори тераз на другим року студийох, алє уж ма плани и за мастер.

– Пачи ше ми же фахово людзе на Факултету и же нас наисце науча тото цо треба. Тераз сом у тей фази же ше после основних студийох упишем на Политиколоґию у Беоґрадзе, алє можлїве же ше потамаль дацо и пременї – гвари вон.

 АЖ НА НАСТУПОХ ДАВА ШИЦКО ОД СЕБЕ

Праксу у новинарстве Андрей уж даскельо роки збера и у Рускей редакциї Радио Нового Саду, дзе є член младежскей емисиї „АЛТ шоу”.

– У тим ше находзим. Мам и дикцию, алат хтори и ту можем вихасновац. Бул сом штварта класа штреднєй школи кед сом прешол авдицию. Теди сом уж одлучел же ше упишем на Журналистику, та сом сцел вихасновац нагоду за праксу, алє сом нє верел же ми то тельо помогнє. Велї ствари учим од старших колеґох, алє и сам – визначує Андрей.

Попри тим же одмалючка ґлумел и рецитовал, Андрей водзел и „Червене пупче” и други програми, а тераз го, з його дикцию, гласом и триманьом, нє мож нє обачиц на „Червеней ружи”, „Ружовей заградки”, преслави Националного швета Руснацох…

– Одмалючка ме за шицко тото „школовали”. Зульо ме найвецей научел. Остал сом у шицким, окрем у рецитованю, алє нарок плануєм ознова и рецитовац. Од шицкого того ми наймилша ґлума, то моя перша любов, а моя наймилша ґлумецка пара Адриана Надь. Нє можем задумац же бавим представу, а да єй нєт. Познаме ше одмалючка, рецитовали зме вєдно, водзели конферанси, як брат и шестра зме. Мушим спомнуц и Себастияна Нярадия. Барз значи кед маш добру ґлумецку пару, кед ше можеш „бавиц” – наглашує Андрей и додава же го ґу театру и вообще ґу култури, вяже насампредз любов, алє и свидомосц же раз шицко останє на нїх.  

– Нєт нас вельо, хто будзе кед нє ми… Якошик природне же ми, млади, тото нашлїдзиме, лєм питанє же дзе до конца закончиме. Но, покля сом годзен, останєм у култури – гвари вон и припознава же на пробох нїґда нє дава шицко од себе.

– То можебуц нє любя колеґове, бо их вец нєсподзивам на ґенералней проби, лєбо премиєри, алє нє можем дац шицко од себе пред тим, бо вец нє будзе на премиєри так як треба. Так и кед водзим даяки програми. Вше мам одредзену дозу позитивней треми, алє анї нє барз добре кед ше нє ма трему, кед наступ постанє рутина – додава вон.

КУЛТУРА ДАВА ЗАДОВОЛЬСТВО И ДУХОВНЕ БОГАТСТВО

Андрей  у скоро шицких сферох рушел по оцовей драги, хтори го у шицким и унапрямує.

– Нїґда вон мнє нє гуторел як мам робиц, алє сом од нього научел даяки финеси, патрел сом як вон роби, унапрямовал ме… И тераз у новинарстве ми да свойо думанє, алє ме пущи най поробим так як я думам же треба. Мож обачиц же ше хлапци у нєшкайшим чаше ганьбя буц активни у култури, а ганьбели ше уж и з моєй ґенерациї… А мнє вона унапрямела ґу будуцей кариєри, пре ню мам друге дружтво, други дом, отворенши сом, кельо-тельо сом и путовал праве дзекуюци єй – гвари Андрей и на концу визначує же му култура дава и задовольство и духовне богатство.

– Часто ми гваря же цо я мам з того, яки хасен… А кед ше дакому живот зведзе лєм на хасен, вон живот анї нє ма. Бо, кед ше раз у старосци обраци, та ше опита же цо у ствари прежил… – закончує Андрей.  

(Опатрене 129 раз, нєшка 1)