fbpx

Седем децениї злагоди

автор сас 10. юний 2018

Дюрдьовчанє, Сабадошово, Владимир и Амала уж полни седемдзешат роки жию у малженстве. Одкеди ше побрали шицко робя вєдно. У поради и зоз сцерпеньом. У їх бешеди, рухох и попатрункох видно же то були децениї потримовки, почитованя и порозуменя. Шведкове су велїх пременкох у нас и у швеце, алє гваря же им фамелия вше була и будзе на першим месце.

Давних рокох, кед Сабадошово були леґинь и дзивка, у Дюрдьове попри корзоа млади ше найвецей дружели на иґранкох и на праткох. Каждей нєдзелї од двох годзин иґранка була у Планчака, а кед ше змеркло одходзели дому вечерац и комотнєйше ше облєчиц за иґранку котра була прейґ драги Планчаковей сали, у Копчансковей. Їх приповедка почина праве на такей єдней иґранки. О даскельо роки кед ше упознали справели вельку свадзбу…

– Кед сом ю обачел, такой сом здумал план, послал сом ґу нєй пайташа Данила най єй пове же би вишла вонка. Опитал сом ше єй чи ми будзе дзивка, а такой и чи ше ода за мнє, з ошмихом на твари приповеда Владимир, а нашмеяна Амала додава.

– Такой сом пристала, и нїґда сом нє побановала. О кратки час пошол до войска, алє я го чекала. Поряднє зме ше дописовали, тоти писма сом длуго чувала, и тераз су дзешка у шкатули лєм нє знам дзе. Нєсцерплїво сом их чекала, бо теди нє було телефони и лєм так сом могла знац як є – гвари Амала котра ше у тей хвильки задумала, бо ше здогадла тедишнього страху же чи ше Владимир враци. Войско служел два и пол роки, од 1944, по 1947. рок. Кед пошол мал дзеветнац, а Амала петнац роки. Побрали ше о рок як пришол, жадали скорей, алє пре наглу шмерц Владимирового оца, причекали же би прешол рок.

У МИРЕ ШИЦКО РИШОВАЛИ

Сабадошово ше побрали 1948. року

Сабадошово цали свой живот препровадзели у Дюрдьове. Амала гвари же тоти седем децениї наисце швидко прелєцели и же паметаю найвецей красни хвильки. Млади дзивки у тедишнїх часох найбаржей роздумовали о живоце зоз супругом и дзецми, у заєднїци.

– Одтеди сом го анї раз нє охабела. Вадзели зме ше, як и шицки, алє зме ше швидко єдно ґу другому озвали и далєй було як треба. Прейґ драги од нас жили мойо родичи. Вера же нїґда нє знали же зме ше поспричкали, памета – Амала

– Ми ше якошик през шицки тоти роки складали, помагали зме себе и вше нам ше, якош, удало у мире шицко розришиц – предлужує Владимир. Гваря же робели же би могли напредовац, а у часох кед були младши тото им ше и удало. Як вчера памета яки бул щешлїви кед 1964. року купел перши нови трактор – ферґусона. За живота купел штири трактори, а вец нови комби и камион. Обидвойо гваря же теди нє було як тераз, лєм два граждански класи, худобни и богати. Теди напредовац могол кажде хто сцел робиц, а вони були з тих, вше глєдали иновациї од котрих буду мац хасну, та перши у валалє на полю викопали студню од три цоли за залїванє паприґи.

– Нє розумовали зме о луксузу, алє о роботи и о тим цо потребне за живот. Нїґда зме нє мали авто, алє камион котри нам бул на хасен, важне нам було дзеци вишколовац, и покупиц им хижи – гвари Владимир. 

НА МОТОРКИ ҐУ СУПРУГОВИ И НАДНЇЧАРОМ

Сабадошово цали живот були парасти. Садюзели житарки, бостан, гращок аж на штернац ланцох. Паприґу мали двацец роки и поряднє предавали на Каленичовим пияцу у Беоґрадзе. Вше мали статку и живини.

– Добре зме ше складали. Вчас рано мой пошол на польо, я понапавала и понамиряла статок и живину, а вец сом шедла на моторку и пошла на польо ґу ньому, або ґу наднїчаром. Вше зме шицко сцигли поробиц, а роботи було вельо. Док зме садзели гращок мали зме и по шейдзешат наднїчарох на дзень, памета наша собешеднїца, котра медзи першима, а вироятно и перша жена котра у валалє мала положене за моторку. Бачи Владо  гвари же було добре док могол вельо робиц и кед о хоротох нє роздумовал.

– Тераз мам тоту хибу же ше му цукер зявел, а то така хорота же часто чувствуєм слабосц. Єдино добре же нє мам болї, а мам апетит и енериї, алє нє таку як цо би требала буц – гвари вон. Припознава же ше часто робело по його, бо нїґда нє жадал же би завишел од других, алє и же му найвекша потримовка у шицким була супруга. Такого характеру є и нєшка. Найволї кед шицко сам покончи, алє му  остатнї рок нє шицко идзе так як би сцел.

 – Тераз ше з мою скоро анї нє вадзиме, бо нє маме на чим. Роздзелєли зме роботи хто цо може. Супруга вари, отримує обисце и поряднє миши галушки, а я обрабям поля и заграду. Од желєняви нїч нє купуєме, бо шицкого маме.

Гоч того мешаца наполнї 93 роки, вон найстарши активни польопривреднїк у Дюрдьове. Од прешлого року жем менєй обрабя, лєм заоре бразди же би указал як треба же би му други поробели. И нє мож го так часто видзиц на бициґли, частейше є на трактору и поряднє обиходзи поля. Його супруга до влонї варела маджуну, кладла дунци, туршию.., гоч єй шлїдуюцого мешаца  будзе 89 роки. Бистрого розума и таких истих думкох, операю ше єдно на друге. Любя же ище вше можу садзиц желєняву аж и сином и їх фамелийом, та и унучатом, а у парунучатох найбаржей уживаю. Од двох синох, Владимира и Мирона, маю штверо унуки Лидию и Єлену и жецох Драґана и Йована, унукох Ивана и Мирослава, та уж и  штверо праунучата Владимира, Марка, Максима и Андрея. Прабаба Амала их нє бере на руки, бо ше бої же их випущи, алє барз єй мило кед ше на нїх припатра, слуха и бешедує з нїма. Обидвойо тримаю же любов ґу наймилшим цошка наисце окремне и прекрасне, часто анї описац нє мож.

ДОК РОБЕЛА РУЧНИ РОБОТИ ОДПОЧИВАЛА

Кед ше одала, Амала Сабадошова купела нову машину, та за обидвох синох наштиковала по двасто ручнїки за свадзбу. Любела ручни роботи, окреме гейґловац. То єй бул гоби у шлєбодним чаше, окреме през жиму, кед нє було роботи на полю. За тот час бачи Владо вше штудирал як би могли напредовац у роботи. 

– Чловек креатор свойого живота. Важни инстинкт и нє одуставанє. Живот комликовани лєм кед го себе сами закомликуєме, того ше треба одрекнуц. Тиж так, треба жадац гевто цо можеш витвориц. Важне и робиц гевто цо любиш, нє важне чи ши параст, чи интелектуалєц. Треба максимално вихасновац свойо знанє – так през живот роздумовал Владимир.

Обидвойо младим совитую же заєднїцки живот може обстац лєм кед ше двойо складаю, почитую и слухаю. Дакеди, гваря, дацо треба прецихнуц, дакеди бриґи обрациц на франту. Дакеди ше нє оглядац за тим цо було. Лєм напредок патриц.

РИДКО ХТО ТАКЕ ДОЖИЛ

На седемдзешату рочнїцу малженства, мая, посходзела ше цала фамелия, а нашо собешеднїки ше здогадли на 1948. рок кед ше побрали. Славиц таки ювилей нє каждодньовосц, бо у Дюрдьове а и ширше ридко хто дожиє таки красни роки вєдно. Госцина була у Сабадошовим обисцу котре справели давного 1951. року. Хижу ище вше малюю з мустрами, а мури обцагнути зоз смужками. По цалим дворе вискладани цегли, з бокох квеце и отворени конк дзе стол и карсцелї, а коло нього ше желєнєє нови род грозна. Так як дакеди випатрало скоро кажде руске обисце.

(Опатрене 239 раз, нєшка 1)