Очекованє доброго заробку, алє и обаванє

автор злк 11. юний 2018

Коцурски польопривреднїки остатнї даскельо роки ше вше баржей обрацаю ґу продукциї желєняви и овоци. Окрем стандардних културох як цо то кукурица, слунечнїк, жито и соя, у коцурским хотаре тераз вше вецей мож видзиц малини, чия експанзия була прешлого року, потим паприґу, карфиол, або овоцнїки зоз лїсковцами.

Прешлорочни добри паприґарски рок одшмелєл велїх у Коцуре же би ше спатрели на Керестурцох и на свойо поля засадзели паприґу. Понеже у Коцуре робота зоз паприґу нє на таким уровню як, наприклад, у Руским Керестуре, дзе паприґаре маю здруженя и задруґу, та нє мож точно преценїц же кельо гольти тей култури будзе того року у Коцуре. З искуства, заш лєм, преценює ше же будзе коло 50 гольти.

Правда, то ище вельо менєй як у Руским Керестуре, медзитим кед ше вежнє до огляду же прешлого року поверхносци под паприґу у Коцуре було коло 10-15 гольти, а роками пред тим ище менєй, вец очиглядне же ше и коцурски парасти помали обрацаю ґу продукциї паприґи.

УЧИ ШЕ И НА ГРИШКОХ

Велїм главна причина прецо засадзели паприґу на свойо поля, то пенєж и добри прешлорочни заробок. Медзитим, то годзен буц проблем, понеже су нє свидоми кельо их роботи очекує и як чежко випродуковац добру паприґу.

Стриберово, Юлин и Оля, медзи першима у Коцуре почали робиц зоз паприґу и у тей роботи су уж коло 20 роки.

Оля гвари же млади котри тераз починаю робиц зоз паприґу у вельо векшей предносци, понеже ту и интернет и можлївосц анґажовац защитара, а кед вони починали того теди нє було.

– Кед зме починали, теди нє було интернету дзе можеш шицко видзиц цо це интересує – гварела Оля Стрибер. – Шицке знанє котре нєшка маме коло продукциї паприґи углавним зме научели зоз своїх и цудзих гришкох.

Наприклад, осиґуровац зме почали аж кед зме видзели же сушедову паприґу пред обераньом ляд так побил же остали лєм палїчки. Младим можем поручиц же и тоту роботу, як и кажду другу, мушиш любиц, а кед ци лєм динари и рахунок у глави, вец ше од тей роботи швидко одустанє.

Стриберово уж роками садза коло 2-3 гольти паприґи и гваря же то поверхносц котру мож квалитетно и добре поробиц, а углавним принєше заробок од котрого фамелия може нормално жиц.

Юлин Стрибер

ДЗЕПОЄДНИ НЄ СВИДОМИ ЖЕ ЯКА ИХ РОБОТА ЧЕКА

– Думам же векшина нових паприґарох, нормално єст ту и озбильних парастох за котрих нє сумням же поробя добре роботу, нє свидоми же яка их робота чека – надовязал ше Юлин Стрибер.

– Кед почнє сезона, муши ше кажди дзень пойсц, обисц паприґу. Мнє ше случовало же зме зоз жену рано пошли, обишлицалу поверхносц, видзели же шицко добре и пришли дому. Медзитим, пополадню сом пошол залївац, прешол по нєй и видзел пременку и такой сом ишол дому по пирскачку и пошол опирскац.

Рано або було шицко добре, або нам премахло, а пополадню уж було за пирсканє. Тиж так, барз значне анґажовац защитара, бо то нє вельки трошок, а маце сиґурносц и точно знаце цо кеди треба робиц. Уж тераз, кед ше прейдзе коло польох дзе єст паприґа мож видзиц же хто будзе яки паприґар – заключує Юлин.

Стриберово думаю же тота експанзия паприґи у Коцуре ма и добри и подли боки. Добри тоти же векше количество паприґи прицагнє вецей накупцох, годно орґанизовац и одкуп, та би ше зменшало и трошки, алє и ушпоровало на часу.

Подли бок тото же пре векше количество паприґи годно буц и вецей хороти котри преноша инсекти, витор и будзе ю дакус чежше зачувац.

ДОБРИ ПРЕШЛИ РОК ОДШМЕЛЄЛ КОЦУРЦОХ

У Коцуре паприґаре, котри прешлого року першираз посадзели паприґу, того року углавним звекшали поверхносци, а єст и таких котри тоту културу того року першираз положели и то на два, три та и вецей як штири гольти.

Муничово, Боян и Срдян, у Коцуре на гласу як озбильни польопривреднїки котри обрабяю коло 140 гольти, на котрих маю посадзене кукурицу, слунечнїк и жито. Того року першираз посадзели паприґу на коло 2 гольти.

– О продукциї паприґи роздумуєм уж даскельо роки, алє сом чул же кельо єст роботи коло нєй, та сом ше нїяк нє одлучовал посадзиц, понеже сом нє бул сиґурни чи постарчиме поробиц як тому шор – гвари Срдян Мунич.

– Щиро, того року сом преламал и положели зме паприґу пре барз добри прешли паприґарски рок. Нє лєм я, алє и велї други. Видзи ми ше же зме анї нє свидоми кельо нас роботи очекує у паприґи, я аж тераз кед ше розсадзує видзим же то кус вецей як цо сом задумовал. Алє, наздавам ше же зоз роботнїками посцигнєме шицко поробиц як спада. Найчежше будзе кед ше почнє кошиц слунечнїк и ламац кукурицу, понеже ше теди и паприґу обера, алє потрудзиме ше шицко виорґанизовац – потвердзел Мунич.

Срдян Мунич

ВЕЛЬО ЗАВИШИ ЯКИ БУДЗЕ РОК

Кед у питаню паприґарство у Коцуре, вельо завиши од того року, и кед вон прейдзе добре, шлїдуюцого року бизме, окрем ище векших поверхносцох под паприґу, могли очековац и повязованє коцурских паприґарох до даякого здруженя прейґ котрого би лєгчейше було ушориц тарґовище, одкупне место, орґанизовац рижни преподаваня о паприґи и едукациї котри унапредза продукцию тей култури у коцурским хотаре.

(Опатрене 55 раз, нєшка 2)