fbpx

Будзе виглєдовац о Руснацох

автор Милица Кнежевич 14. юний 2018

Стефан Драшкич ше зоз свою фамелию з Руского Керестура преселєл до Канади кед закончел шесту класу Основней школи. Там жил дзешец роки, а вецка пре школованє одлучел пойсц до Нємецкей, дзе є тераз на мастер студийох.  

Перше Стефан студирал у Канади, а потим пошол на черанку студентох до Нємецкей, дзе ше му попачел живот, та ше там надумал уписац и на мастер студиї.

– Конкуровал сом на вецей факултети и бул сом прияти до Келну. На мастеру учим о Сиверних Американцох, о їх историї и литератури – гвари Стефан.

Тема його конєчней роботи на мастер студийох будзе поровнованє индентитету Руснацох у Канади и у Керестуре.

– Як цо велї народи у Канади страцели свой язик, так го раз страца и Руснаци, алє мнє интересує цо останє после того. Як ше вони видза кед страца язик и яки маю идентитет. За виглєдованє тей теми ми будзе требац дас рок. Сцем направиц интервю зоз Руснацами у Канади  котри ше школую на анґлийским язику и зоз дзецми у Керестуре котри ходза до рускей школи – толкує вон и додава же ше баржей сконцентрує на виглєдованя у Канади.

– З помоцу того виглєдованя сцем заключиц яки ефект ма миґрация, як швидко людзе траца язик, як ше вони видза о велї роки потим… Важне ми знац же яки школа ма уплїв на тото – обяшнює нам Стефан.

ПЕРШЕ СТУДИРАЛ ВЕТЕРИНУ

Стефанови одход до Канади, до места Норт Бателфорд, як гвари, бул стресни, алє ше з часом прилагодзел и звикнул.  

– Мушел сом ше одпитац и напущиц цалу свою фамелию, а попри тим сом нє знал кеди их заш увидзим. На початку ми було барз чежко, хибела ми фамелия и дом, алє сом ше после длугшого часу звикнул. У Канади дзеци починаю рок скорей до школи, пре тото я прескочел седму класу и такой сом почал ходзиц до осмей. Знал сом добре бешедовац по анґлийски, цо ми помогло у школи и у упознаваню зоз другима. После законченей 12. класи уписал сом ше на факултет за ветеринара у Саскатону. Перши два роки на факултету сом мал общи предмети, медзитим, виборни ми були вязани за ветерину – визначує Стефан.

После закончених двох рокох и пракси у ветерини, Стефан заключел же то нє тото цо вон сце.

– На факултету ше ми попачели предмети вязани за анґлийски язик и литературу, та сом одлучел пременїц свой тедишнї напрям и уписац ше на анґлийски язик. Пре розлику у предметох мушел сом студирац рок длужей. Ту сом як виборни язик вибрал нємецки. Пре тото сом мал можлївосц пойсц на черанку студентох до Нємецкей, та сом друге полрочє остатнї рок на факултету бул у Марбурґу – здогадує ше Стефан.

Кед поровна систему школованя у Канади и Нємецкей, Стефан гвари же у Канади студиї вельо драгши и чежши.

– Наприклад, у Канади сом нє мал вецей испитни роки, алє лєм єден одредзени датум за испит. Но, попри тим сом мал вельо розличних професорох котри вше були порихтани помогнуц. У Нємецкей мам вецей испитни роки и сам можем одлучиц кеди будзем покладац испит, цо ми барз олєгчує школованє – приповеда нам Стефан свойо искуства.

ПЛАНУЄ ШЕ ВРАЦИЦ ДО КАНАДИ

После законченя мастер студийох могол би робиц на факултету у Нємецей, док у Канади за таке роботне место потребни и докторски студиї.

– Затераз нє мам даєдну тему котру бим любел виучовац на докторских студийох, алє ми заш лєм докторат нє виключена опция. Любел бим остац ище єден час у Европи, алє бим ше на концу любел врациц до Канади. Кед поровнам людзох зоз Канади, Нємецкей и Керестура, видзим вельку розлику. Думам же людзе у Канади вельо опущенши и позитивнєйши, цо мнє баржей одвитує, док у Керестуре и Нємецкей людзе песимистичнєйши и часто под стресом. Можем повесц же ми мило же сом жил у вецей розличних державох, зато же сом ше упознал зоз велїма людзми, видзел розлични способи живота и системи школованя, а попри тим сом добре научел руски, сербски, анґлийски и нємецки язик – наглашує Стефан на концу розгварки.   

(Опатрене 420 раз, нєшка 1)