fbpx

Ище єден обични дзень

автор Деян Павлович 28. юний 2018

Додня, 04,30. Бренка аларм. Нє любим го чуц анї на поладнє. На пол пиятей рано го, благо поведзено, мержим. Мержим и особу хтора го накруцела. Себе у тим случаю. На пол пиятей рано себе мержим и зоз, и без аларма. Нєшка, у рамикох роботи, на ПМФ-у мам тримац якушик презентацию о месту дзе сом заняти. Нормално, мнє, студентови увалєли тоту, „барз” интересантну роботу. Требал сом направиц кратку презентацию о проєкту на хторим робим. Затераз мам три слайди зоз насловом. „Дзекуєм на уваги” – штварти слайд. Максимално ище єден ми треба. Брейнстормуєм док чухам зуби. Скоро цали час. Заш лєм досц штири слайди. Вецей будзем бешедовац. Дали ми вчера якушик маїцу з лоґом фирми хтору ми наказане ношиц. Добра ствар же сом ше здогаднул вирайбац ю дас коло пол ноци. Ниа, нєдавно з нєй престало одкапковац. Накадзи сом вишол на балкон по маїцу, на Ґенексовим будинку сом збачел надпис: „НБҐД 09. МАЙ”. Нєшка Кирбай. Шицко ми одразу лєгчейше. Будзе то фини дзень. Голєм конєц дня. Плановал сом ше врациц ище кус оддримац, медзитим, цимер так храпел же сом одлучел нє трапиц ше. Як пос*ани сом у цмоти одшедзел 15 минути.

Рушел сом з дому на гайзибанску станїцу и заш руцел око на Ґенексов будинок. „Длуги, алє фини дзень” – подумал сом. Як ше приблїжуєм ґу станїци вше баржей чуєм уж познати глас. Нажаль. Углавним ми од нього у бруху закруци. Нєшка сом добре прешол. Без векших больох. Чловек хтори роби у Сримских Карловцох. У єдней ґалериї. Шицки цо путуєме у тим термину то знаме. Нє хвалєл ше. Медзитим, на тельо люби бешедовац же кед вичерпа шицки теми зоз собешеднїком, цо нє чежко так вчас рано, почина бешедовац о тим. Под собешеднїк подрозумюєм одмахованє з главу нєшкайшей жертви. Гоч тримам же шицки людзе на станїци моментално одслужую свою кару. Нєдавно почали оправяц  гайзибанску драгу коло Индїї. Гваря же оправка будзе тирвац осем мешаци. Кед ше уда з першого. Правда же пре тоту подїю зменшали число терминох Беоґрад–Нови Сад, медзитим, путнїки наградзени зоз вилєтом у Ґолубинцох. Найкрасши 15 минути мойого дня. Односно 30, з оглядом на тото же их и назад нє заобиходзиме. Слава Богу. Каждому бим препоручел. Прекрасне дацо. Нажаль, час хтори препровадзуєме у Ґолубинцох огранїчени. За розлику од красоти того места, яку нє мож анї описац. Шукам ше по кишенкох и пошвидко заключуєм же сом забул ключи од канцелариї. Шедзим и чекам у конку. О годзину и други почню приходзиц. Алє… нєшка Кирбай. Шицко ми ровне кед ше здогаднєм. Прешлого року сом препущел пре обовязки, алє того орґанизация часу була на уровню.

Сцигуєм до Керестура на шейсц годзин пополадню. Перше кафа. Док ю пиєм, одлучуєм же ше заш лєм нє пойдзем прешейтац ше по Кирбаю. Вечера ми важнєйша. Два причини: прашецину єм раз рочнє и правим добру подлогу за вечар. Иииии… преєдол сом ше. Тераз анї кед бим сцел, нє мог бим ше пойсц прешейтац. Час помали преходзи док ше дружим з фамелию. З часу на час подумам на пивко у центру. Чувствуєм по очох же сом кус вистати. Идзем ше рихтац. Отворел сом єдну лименку дома. Тельо пред одход. Кирбай нєшка, нє?! У центру сом, и перша тура наручена. Нє барз ми идзе, поправдзе… Цошка им нє у шоре з пивом. Ґарант. Мушим ище єдно попиц же бим преверел. Друге ми зато, мушим припознац, фино ишло. Шлїдзи диско. За шанком нєт места, алє и ту з боку фино цуцлац фляшку. Очи ми на поли заварти. Нє, нє од трецого пива. Шпи ше ми. Патрим на годзинку, пол дванастей. Дому анї случайно. Тото попиєм, та нове. Лєпше да такой наручим, иншак ше може направиц гужва, а я смиядни будзем трациц драгоцини час. Коло годзини ше ми уж так спало, же кед сом сконтал же ище вше пиєм штварте пиво, нацаг сом якну и од ганьби рушел дому. Крачаюци обрацам календар на мобилним и опатрам на хтори днї падаю будуци Кирбаї. 2020. мой рок. Заш лєм, на самим концу дня, кед сумирам шицко цо сом препущел, мам чувство же ми найбаржей хибя други 15 минути вилєту у Ґолубинцох.

(Опатрене 136 раз, нєшка 1)