fbpx

Найлєгчейше ше виражує з нотами

автор мзг 8. юлий 2018

Дарка Варґу зоз Бачкей Тополї музика одведла аж до Америки, дзе жиє уж шейсц роки и дзе виполнєл велї свойо сни, а даєдни ше му ище лєм маю витвориц. Цали свой живот пошвецел праве музики и клавиру, хтори його емотивна и духовна пожива.

Док ходзел до основней музичней школи до Бачкей Тополї, Дарко, дзекуюци своїм родичом, вельо укладал и робел на себе и дома, алє и на приватних годзинох. Гоч ше перше учел грац на гушлї, судьба го заш лєм пошвидко унапрямела ґу клавиру, инструменту без хторого тераз нє може задумац анї єден свой дзень.

– Думам же наисце барз значни бул мой початок роботи зоз Марию Секель, хтора вше мала школярох хтори ходзели на републични, медзинародни змаганя. Кед и я почал освойовац награди, то випатрало як цошка до чого вредзи „инвестовац”. Почал сом помали уходзиц до тей „музичней атмосфери”. На змаганьох, як и на кампох на хтори сом ходзел, упознавал сом людзох зоз музичних кругох, цо ме мотивовало и поцагло же бим ище вецей вежбал, и видзел сом же у тим єст перспективи. Мария сцела же бим вежбал дньово по три-штири годзини, седем днї у тижню, а то ми после одредзеного часу постала рутина, та кед тераз то нє зробим, то таке як кед бим ше нє умил, лєбо нє поробел дацо основне – толкує Дарко.

БУЛ НАЙЛЄПШИ КАНДИДАТ

Музичне образованє Дарко предлужел и у штреднєй школи у Суботици, хтору закончел лєм за три роки, и то як школяр ґенерациї. Потим ше уписал на Факултет музичней уметносци у Беоґрадзе, а вец го живот одведол аж на Флориду до Зєдинєних Америцких Державох.

– Кед сом закончел факултет, почал сом робиц як наставнїк у музичней школи у Младеновцу, док ме мой професор з Беоґраду нє наволал и гварел ми же єст понукнуте место за студиранє на Флориди. Бул сом прияти и 2014. року сом там закончел мастер, а вец сом остал робиц на тим факултету. Познєйше сом ше сцел опробовац и у лєпшей роботи, пре лєпшу будучносц, та сом вихасновал нагоду и конкуровал за докторски студиї на ЛСУ у Батон Ружу у Луизияни, дзе ми понукли полну стипендию и же бим робел як асистент. Закончел сом у маю того року – гвари Дарко, а такскромно, як и кед би ше шицко подрозумйовало. Кед ше уписовал на спомнути студиї, було 45 кандидатох, а од 12 хторих вибрали, вон бул найлєпши. 

– Моя главна робота то гранє, понеже сом корепетитор шпивачом, гушляром, оркестром на факултету… Бул сом корепетитор и за оперски студио, дзе сом провадзел вецей як 20 шпивачох на їх концертох… Мам рижни наступи, людзе зо мну нєпреривно контактую прейґ факултету, а дакеди ше случи же ше ми у тижню и 30 особи опитаю чи бим им грал, та нє можем анї шицко прилапиц, бо нєт часу. Дакеди сом демонстратор док професор приповеда. Поправдзе, лєгчейше ми одграц тото о чим ше приповеда, бо ше уж лєгчейше виражуєм през ноти – визначує млади пиянист и додава же ше розликує буц музичар у Сербиї и у Америки. 

– У Америки шицко професийнєйше, док ши у Сербиї блїзши зоз публику и людзе отворенши. Цо ше дотика кариєри, то нє мож анї поровнац, бо Америка дава барз вельо можлївосци. Ту ше наисце уклада до гоч хторей обласци, та и до музики. Робим у найлєпших условийох. Кед маме концерти, наисце приду вельо людзе. У меншей сали на факултету, дзе єст коло 400 места, скоро кажди дзень полне, а кед концерт у векшей сали, дзе станє коло 1 500 людзох, тиж шицки карти предати. Нєдзелями граєм и у єдней церкви – приповеда Дарко, хтори ма коло 200 наступи рочнє.

ИЩЕ ЛЄПШЕ ЯК ЗАДУМОВАЛ

Нє побановал же пошол до Америки, бо там, окрем же нашол роботу, упознал и дзивку зоз хтору жиє уж два роки. Коцочки ше му поскладали так як треба, а витворел аж и вецей як цо дараз могол и задумац.

Дарко зоз дзивку Синтию

– Дзивка Синтия зоз Южней Флориди, а єй предки зоз Хаитию. Вона у медицини, як и цала єй фамелия, а роби у ортопедскей клинїки. За тоти шейсц роки, цо сом думал же будзе, було, праве так, аж ище и лєпше од того як сом плановал. Кед видзиш же мож, почнєш роздумовац же цо би аж могло. Мал сом щесца сотрудзовац зоз такима людзми, о чим сом нє могол анї шнїц. Вец видзим же кельо я, у ствари, вельо нє знам, кельо треба ище робиц, трудзиц ше, же бим наисце робел дацо на прави способ. Достал сом максимални условия. Наприклад, кед сом пришол ту дзе тераз бивам, ґазда квартелю ми купел клавир и гварел же покля сом ту, мой є же бим на нїм могол вежбац. И Флорида и Луизияна держави з цеплу хвилю, цо тиж так єден плус – гвари Дарко.

Же би дошол поталь дзе є тераз, Дарко одмалючка мушел пошвециц цали свой живот и час музики. Як и кажде дзецко, мал фази кед сцел робиц и дацо друге, алє ше, заш лєм, од велїх стварох мушел одрекнуц.

– Нїґда нє було периоди же сом нє сцел грац, алє сом сцел и виходзиц, дружиц ше… Єден час сом ходзел на карате, алє понеже то було опасне за мойо пальци, бо сом могол закончиц музичну кариєру кед бим ше покалїчел, мушел сом престац. Грал сом и у єдним метал бенду зоз пайташами, а опробовал сом ше у скоро шицких файтох музики, алє класика, заш лєм, моя обласц. Найволїм грац Моцарта и Шопена, алє нє мам проблем грац гоч цо друге – припознава наш собешеднїк, хтори чечно приповеда по руски, а банує же нє научел и мадярски язик.  

– Мой оцец Славко Руснак, а мац Лїляна полу Рускиня, полу Мадярка. Родом су з Нового Орахова, дзе оцец и тераз жиє, а мац у Тополї. Нє бул сом анї раз дома одкеди сом пошол до Америки, алє рахуєм же того року, лєбо на идуци пойдзем – додава Дарко. 

ЖАДА БУЦ ПРОФЕСОР

Дарко препровадзел шейсц роки у Америки школуюци ше, а тераз, гвари, приходзи часц його живота у хторей треба будовац кариєру. 

– Плануєм конкуровац за место професора. Чувствуєм же можем ище вельо поробиц и нє можем задумац будучносц без музики. Тераз сцем цо вецей заробиц, же бим ше могол после лєгчейше преселїц кед будзе требац достац стаємну роботу. Таки сом уж вязани за музику же нє можем задумац живот без клавира. Кед ше дакеди случи же дзень-два нє граєм, чувствуєм ше депресивно, як кед бим нїч нє робел цали дзень. Музика за мнє емотивна и духовна пожива. З ню сом прешол през красни, алє и нєприємни хвильки, вше була ту кед ми требало помогнуц. Як цо даєдни людзе у церкви пренаходза духовни бок хтори их виполнює и дава им енерґию, мнє так музика – гвари Дарко и на концу додава же увидзи дзе го кариєра одведзе, алє ше наздава же, як и потераз, и надалєй шицко будзе ище лєпше як цо задумує. А а ми вериме же то наисце так и будзе.

НАЙВЕКШИ УСПИХ КЕД ПУБЛИКА ЗАДОВОЛЬНА

Кед бизме начишльовали шицки Дарково награди, наступи и сотруднїцтва хтори мал за тоти роки, требало би нам вельо вецей од тих двох бокох. 

– Мнє найвекши успих на наступу кед публика одушевена, кед доставаме овациї, кед ше треба врациц на бис, лєбо поклонїц даскельо раз. То значи же охабени емотивни упечаток на публику, а думам же класична музика ма наймоцнєйши емотивни уплїв. Нє можем видвоїц анї єдну награду и змаганє, баржей тот час хтори сом препровадзел на нїх, бо сом пре змаганя мал нагоду пойсц до Белґиї, Ческей, Италиї, України, а думам же ми найкрасше було у Праги – гвари вон.

(Опатрене 101 раз, нєшка 1)