fbpx

Куцик за одпочивок и за уживанє

автор влдї 9. юлий 2018

О розвою туризма як значней дїялносци з хторей годно жиц, роками ше бешедує як о добрей шанси. А тоту шансу ище пред дзешец роками вихасновала Андєлка Пинич зоз Моровичу при Шидзе. Кед ше зоз супругом Мирославом и фамелию врацели зоз дочасовей роботи у Белґиї, тото цо там заробели уложели до нового бизнису.

Мирослав ше дал до польопривреди, а вєдно ше порадзели же би ше добре було опробовац и у туризме, та за тото була задлужена Андєлка.

Обидвойо припознаваю же ше нє лєгко одлучели на тот крочай, бо на тих просторох туризем нє так розвити як у даєдних познатих туристичних центроох и местох у Сербиї, окреме кед слово о приватним секторе.

– Шмело зме одлучели же я започнєм туристичну дїялносц. Видзела сом як то функционує у заходних державох и подумала сом же бим могла даяки искуствия хтори сом там здобула тераз применїц ту дома – почина приповедку Андєлка Пинич и указує нам „ранч” хтори наволали „Ґаґиєво седло”.

ЄСТ ЦО ОБИСЦ

Морович познати як валал хтори ше находзи на побрежю двох рикох, Босуту и Студви, а праве ше Пиничов ранч пресцера на побрежє Студви. Нєдалєко ше находза сторочни дубово лєси и Воєна установа Карадьордєво, а нє так далєко и спомин памятнїк Сримски фронт.

На самим початку Пиничово вибудовали апартман поверхносци 130 квадратни метери наменєни госцом, барз є податни фамелийом з дзецми, бо у дворе нєт цо нєт: вшелїяки домашнї животинї и птици, а окремна атракция – конї.

После перших позитивних рокох у роботи хтору почали, Пиничово одлучели справиц и етно ресторан за коло 50 госцох. Ресторан вигодни и за менши фамелийни преслави, стретнуца и подобне. Одсамого початку у тим ресторану госцом понукаю домашня кухню, лакотки и добри напой, розуми ше – палєнку и вино.

 – Понукаме и домашнє млєко, сир и шметанку, месо тиж домашнє, як и овоц и напой. Хто жада може коштовац нєдзельови сримски полудзенок зоз обовязну юшку на столє, а вец шицко по шоре, хто цо сце… Нєшка ше барз швидко жиє и людзом потребни одпочивок у цихосци на швижим воздуху, у природи, дзе нєт авта и други превозки. Ту у нас наисце цихосц хтора госцом барз одвитує. Дахто придзе до нас лєм полудньовац и дакус ше одпочинуц, а велї приходза на викенд од пиятку по нєдзелю. Госци вше можу кед сцу и сами порихтац роштиль на хтори ше посходзи цала фамелия, або приятелє – предлужує бешеду ґаздиня Андєлка.

Госци на ранчу маю нагоду опатриц и виставу дакедишнїх предметох хтори ше у обисцу хасновало каждодньово и велї млади их анї нє видзели, односно нє знаю же зач ше их хасновало. Андєлка з дзеку госцом шицко толкує.

Тото цо дзецом найинтересантнєйше то же маю нагоду ошедлац коня. Окрем того, Пиничово на шицко думали та понукаю и памятки зоз Моровичу, а рижни прикраски Андєлка сама вирабя дзекуюци єй притоки ґу уметносци, богатей мриї и инспирациї. Стара ше же би красни прикраски нє були драги.

ОАЗА МИРА НЄ ДАЛЄКО

Од авто-драги Беоґрад–Заґреб, Морович оддалєни лєм коло штири километери, а од Беоґраду коло 100. Тото хто сце швидко може сцигунуц по оазу мира и одпочивку, а кед же є заинтересовани лапац риби на Студви, або шеднуц до чамца и так уживац з попатрунком на рики и побрежє, и то мож.

Верацаюци ше на прейдзени роки, Андєлка припознава же нє побановала же вошла до туристичних водох.

– Нє було вше лєгко, бо було спокуси чи витримаме нє лєм отримовац тото цо зме створели, алє и исц вше крочай напредок. Правда, у каждей роботи, та и у тей, потребна упартосц и надїя же зме годни посцигнуц ище вецей од того цо задумане. Кед би нє було економскей кризи, людзе би мали вецей пенєжи, верим же би вецей путовали, обиходзели и одпочивали, та би и нам було лєпше. Доґод ше патри на кажди динар, вец нє лєгко анї нам у туризме. Муши ше вше понукнуц дацо нове и прицагнуц госца же би пришол, остал даскельо годзини або днї, алє и же би ше ознова ше врацел. Наздавам ше же ми ше после телїх рокох, заш лєм, удало робиц тото цо любим – гвари Андєлка.

Наша собешеднїца вше ма нови идеї, и вше штудира цо и як злєпшац у туристичним понукнуцу, а єдна и тота же би ше орґанизовало воженє през валал и лєс на кочу цо цагаю конї. Вжиме, кед єст шнїгу, любела би кед би конї цагали госцох на древених санкох, бо гвари, Морович красни и влєце и вжиме, лєм треба присц и уживац.

ЗЛУЧЕЛИ ПОЛЬОПРИВРЕДУ И ТУРИЗЕМ

Перше вибудовали апартман за госцох, а потим и ресторан за коло 50 особи. Понукаю домашню кухню, розпатранє Моровичу, Босуту и Студви. Обидвойо веря же кед би економски обставини у держави були лєпши, їх ранч би нащивйовали ище вецей госци.

У Пиничовей фамелиї, Мирослав задлужени за польопривреду и познати є уж даскельо роки по продукциї догану.

– Ище нє пришли часи же би ше могло жиц лєм од туризма, як цо ше жиє у велїх державох Европи. Прето наша фамелия нє одустала од польопривреди, а з туризмом ше дополнюєме и так вец добре функционуєме – гваря на концу Мирослав и Андєлка Пиничово.

(Опатрене 64 раз, нєшка 1)