Школа проєктного финансованя

автор иван сабадош 14. юлий 2018

Проєктне финансованє єден з гевтих феноменох сучасного дружтва о хторим ше уж роками „шицко зна”, алє кед тото знанє треба применїц конкретно, у пракси, упечаток же проблеми ище вше исти як и кед зме за  ньго першираз чули.

У началє, финансованє дружтвених активносцох у явней сфери вецей нє идзе директно з буджета, дзе ше каждому на початку рока розреже цо му припада, та най з тим роби „цо сце и як зна”, алє прейґ конкурсох дзе ше апликанти зоз своїма проєктами змагаю за одредзени пенєж. Хто кельо достанє, завиши же як тот цо розписал конкурс оценї вашу идею и єй предвидзени резултат. Вшелїяк, же би проєкт вообще вошол до огляду, муши сполнїц прецизни, строги и ясно одредзени критериюми у форми и змисту.

Гоч маме поєдинцох, та аж и дзепоєдни здруженя хтори у проєктним финансованю „плїваю” уж по децению, та и длужей, як заєднїца зме ше досц позно влапели до того кола, най нє повем, аж кед нє було кадзи индзей. А вше яснєйше же наисце нєт кадзи индзей. Начало проєктного финансованя у нашим дружтве запровадзене як состойна часц „европского пакета” и мало вироятно же ше то будзе меняц кед останєме опредзелєни ґу ЕУ. Окреме у обласцох дзе держава нє муши затримац стриктни инґеренциї (безпечносц, социяла, школство) алє их може препущиц конкурсному роштованю, проєкти найвироятнєйше (п)останю главни способ як дойсц до пенєжу. Чи то добре чи нє, нє вредзи штудирац. Треба ше присподобиц же би ше обстало.

У рускей заєднїци, сфера култури и аматеризма, найвекша и наймасовнєйша кед  слово о нашей меншинскей автономиї, затераз сцигла найдалєй у тим присподобйованю. Насампредз то видно одкеди запровадзене конкурсне финансованє манифестацийох (Одбор за културу Националного совиту) и културней творчосци (Завод за културу), алє у ствари, початок бул ище вельо скорей – практично одкеди маме Завод, мали зме и порядни едукациї, роботнї и семинари як написац проєкт, як формовац тим хтори то може зробиц. Назберане ту драгоцине знанє, а потим, през конкретну роботу на писаню тих „интерних” проєктох дзе и апликанти и финансиєре з рускей заєднїци, и искуство и пракса. На тот способ, потерашнї руски конкурси – з рока на рок вше озбильнєйши и формалнєйши, наисце послужели як свойофайтова „школа проєктного финансованя”. Хто ю прешол, може далєй, на векши и „богатши” конкурси. Хто нє, муши ознова.

(Опатрене 10 раз, нєшка 1)