fbpx

Сиґурносц и цена найважнєйши

автор Ясмина 16. юлий 2018

Єдна зоз важних заградкарских културох без хторей нє мож задумац класц желєняву до дунца, то огурки корнишони. Пестованє корнишонох на наших просторох нє на тельо розширени як цо то паприґи або парадичи, алє єст польопривреднїкох хтори ше опредзелєли лєм за нїх.

Постоя два файти корнишонох, а то голандски (гладки) и америцки (брадавкасти) корнишони, а мож их пестовац на жеми, у шпалиру, на отвореним полю, у пластенїкох або склєняних заградох. У наших условийох доминує продукция на отвореним.

Корнишони вимагаю кус лєгчейшу жем и сцу же би ше их залївало, а за успишне пестованє ше найчастейше хаснує технїку малч фолиї, як и систему „капка по капка”.

ИНИЦИЯТОР БОЯН КОМАЗЕЦ З ВЕРБАСУ

Боян Комазец з Вербасу зоз корнишонами роби од влонї, односно то му друга сезона. Скорей робел з парададичами и паприґу, а тераз ше опредзелєл лєм за корнишони и то найвецей пре сиґурносц: ма заґарантовану цену, загарантовани одкуп и пенєж каждого пиятку.

– Єден пайташ то уж длужей роби и случайно зме порушали тоту тему. Я ше му опитал же чи можем найсц ище двох продуковательох з Вербасу, же би то було рентабилне, а вон ми гвари най направим одкупне место – приповеда Боян хторому тот пайташ помогнул и справиц одкупне место, у Винїци, єдней часци Вербасу.

– Просекова цена од 65–75 динари, дахто ма 35, а дахто 80. Кед ше обера кажди други дзень, вец огурка прерошнє и будзе подлєйша класа. Кед ше обера кажди дзень, вец маце спомнуту цену – визначел Боян и гвари же корнишони лєгко оберац, чежко лєм перши мешац док су долу, а накадзи вирошню вецей, нє проблем.

СЕЗОНА ТИРВА 100 ДНЇ

Сезона обераня – сто днї, точнєйше од 15. юния, по 15. септембер.

– Защита можебуц кус чежша, алє продукователє з Руского Керестура нє маю бриґи, бо знаю же кажду желєняву треба пестовац и мерковац же би мали резултати. А Вербащанє углавним були землєдїлци, и тераз преходза на желєняву, та им кус чежше прилапиц обовязне залїванє, прикармйованє, защиту, односно шицки аґротехнїчни мири – приповеда наш собешеднїк хтори ма вельо кооперантох. Прешлого року до тей приповедки з нїм вошли 10 особи, а того року их уж єст 28. Наш собешеднїк предвидзує же нарок до тей роботи буду уключени 100 продукователє.

Боян ма 1 600 квадратни метери пластенїку з корнишонами и 2 500 квадратни метери отвореного поля, а планує урожай коло 30 тони.

Перша класа подрозумює 80 фалати у кили, друга класа од 60 по 80 фалати, а треца класа од 40 по 60. По тим ше найбаржей виплаци оберац трецу класу дзе 40 фалати у кили, понеже мож заробиц и 30 одсто вецей. Нормално,  лєгчейше оберац векшу огурку хтора треца класа, як гевту першокласну, найдробнєйшу.

– Я мам шесцерих роботнїкох, и шицки зме фамелия. А у тей роботи  треба мац троїх роботнїкох на єден километер шпалиру – гвари Боян и додава же шицок продукт з наших крайох идзе до Нємецкей. Маю поштреднїка у Сенти, хторому Боян каждодньово, односно кажду ноц у сезони одвеже наоберани корнишони того дня, а вон каждого пиятку виплацує продуковательом. Купец зоз Сенти дава свойо ґайби, а калибрацию и меранє ше окончує у Комазецовим одкупним месце у Вербаше. Интересантне же ше тот продукт у дунцох з Нємецкей далєй вивожи, углавним до Китаю.

Кед слово о других часцох нашей жеми, наприклад у Крушевцу єст коло 560 продуковательох корнишонох, цо углавним фамелийни ґаздовства.

Урожай корнишонох углавним од 12 до 15 килоґрами по длужним метеру. Кед слово о защити, постоя средства хтори дошлєбодзени и шму ше хасновац, хаснує ше их и у ЕУ, а робя по принципу – пирска ше вечар, рано уж мож оберац. Наш сообешеднїк планує остац у тей роботи, вошол того року и до новей инвестициї, будованя гали, а и сотруднїкох кооперантох ма вше вецей. Кед будзе далєй инвестовац и шириц роботу, то буду пластенїки, понеже у пластенїкох и урожай 2,5 раз векши.

МИХАЙЛО МЕДЄШИ: МАМЕ ПОЗИТИВНИ ИСКУСТВА

Комазец ма 10 сотруднїкох з Керестура, а идуцого року и єден калибратор (селектор) пойдзе до Керестура, бо єст потенциялу.

Як гвари Комазец, барз крашнє робя, а и заинтересованосц велька. У Керестуре з огурку робя Славко Чапко, Славка Медєши, Михайло Медєши, Гайдукова фамелия, Кишюгас…

Медзи рижнородну заградкарску продукцию шпинату, младих кромпльох, цибулї, келераби, паприґи..,  на польопривредним ґаздовстве Михайла Медєша у Руским Керестуре уж по други рок ше пестую и корнишони.

– Корнишони пестуєме у загради на поверхносци коло 800 квадратни метери, уж по други рок на шпалиру, цо олєгчує оберанє, а рошлїни нє так лєгко охорюю. Сама продукция вимага увагу як и други заградкарски култури, алє ми маме релативно позитивни искуства. Одкуп нам сиґурни, а кед наобераме на одкупним месце ше такой викласира на машини за сортиранє по класох, та з тим нє маме ми роботи. Як и прешлого, так и того року каменєц нам корнишони побил, алє обчекуєме же ше з векшей часци обновя и же нєодлуга ознова почнє оберачка – толкує Медєши.

(Опатрене 144 раз, нєшка 1)