fbpx

И статкар и паприґар

автор мар 21. юлий 2018

Статкарсто у нашей держави уж роками занєдзбане и нє препознате як приоритетне. За доставанє релативно малих субвенцийох котри би мали буц потримовка статкаром, треба сполнїц рижни условия, а пре исти велї од нїх одустаню и скорей як конкурую.

Иван Медєши зоз свою фамелию остал на валалє, ту по крочайох своєй фамелиї предлужел ше занїмац зоз польопривреду. Познати є як єден з успишнєйших паприґарох, а зоз статкарством ше занїма по спатраню на дїда.

– Зоз статкарством ше занїмам коло три роки, мал сом статку и скорей, алє нє так озбильно, затераз садзим ище вше и паприґу, а мам намиру озбильно ше опробовац у статкарстве. Мам коло 50 швинї, стари прашачки, прашата, та карми и дзешец буяци рижних ґенерацийох. Вельке стадо уматичених овцох сом предал нєдавно пре нєдостаток простору, а з намиру же преширим хлїв за буяци – гвари Иван Медєши.

Буяци котри у його хлїве чистей сименталскей раси, а швинї ище вше хова тоти цо нє у раси, но плани и робота так одцека же нарок вироятнє буду и вони чистей раси.

– Ище вше мойо швинї нє расни, алє праве тераз плануєм почац набавяц чисту расу, та можебуц прейдзем кармиц исту. Трошок же бим прешол на хованє чистей раси швиньох релативно вельки. Тераз сом купел єдну стару швиню, треба же би ше опрашела уж други раз, плацел сом ю 300 евра.

ВИСОКИ КРИТЕРИЮМИ ЗА СУБВЕНЦИЇ

У своїм польопривредним ґаздовстве ма реґистровано и статку, та подноши вимоги за субвенциї и по тей основи, медзитим, нє хаснує шицко цо понукнуте, бо критериюми досц високи.

– Нє сцем уходзиц до процесу тетовираня и матиченя статку, то вельки процес, а треба мац и роботи зоз державу. Виамгам лєм основни субвенциї, пред роком сом придал вимогу, та сом тераз нєдавно достал субвенциї за єдного буяка 10 000 динари. Тиж сом глєдал субвенциї и за овци, за приплодни гарла, од теди прешол рок и пол, а я ище нє достал нїяки одвит, а овци уж и предати. Мойо искуства зоз субвенциями релативно подли, тераз плануєм придац за перши швинї, та увидзим кеди и чи добиєм – заключує Медєши, та додава же кед сце достац субвенциї за швинї вони муша мац маркици и  нє муша буц тетовирани, односно уматичени. Намира му достац основни субвенциї, цо 1 000, чи 1 200 динари по єдней швинї. Условиє за їх доставанє то предац швинї месарови, котри пополнює папери и наплацує 300 динари, без огляду на число вивежених швиньох.

– Кед сцем предац буяци, вец муша задовольовац картон вакцинованя, а ту и рижни вакцини од котрих муши прейсц одредзени час, та и тоти котрим нє шме прейсц одредзени час, так же вецей ветеринаре одлучую же кеди мож предац.

ЦЕНА НЄСИҐУРНА, АЛЄ ЗАТЕРАЗ Є СОЛИДНА

Шицку покарму продукує сам на своїм полю, єдино сою ноши на преробок, цо ше наплацує з мирку. Прето ма менши видатки по тей основи, а як нам толковал наш собешеднїк вон хова и предава, а смужку на паперу нє подцаговал.

– Цена швиньом у благом пороснуцу, перша класа швиньох длуго була 130 динари, нєдавно сом вивезол по 160, а тераз є уж векша. Цена буяцом донєдавна стаґнирала на 210 до 215, а тераз чуєм же идзе и до 250 динари. Рентабилносц сом на папер нє кладол, ховам, кармим, предавам.

З пороснуцом цени живей ваги статку, поросла цена и целятом, котри вшелїяк на обставини у статковим фонду, як у валалє так и околїску, барз чежко найсц.

– Проблем набавяц целята, з єдного боку их нєт, а з тим су и драги. Целята котри ище цицкаю мож найсц од 250 до 350 еври, алє з нїма велька бриґа мнє котри нє мам краву, то значи же таким мушим куповац млєко у праху и кармиц их, а ту и вельки ризик од хороти и загинуца, та ше я опредзелюєм за купованє векших целятох за котри видвоюєм  коло 400 до 450 еври, та и по 500. Познам людзох котри тарґовели целята першей класи, чежини коло 150 килоґрами за 620 еври, алє з такима и векша сиґурносц же буду швидше напредовац, а ризик од захореня минимални. – гвари Иван.

Млєкарство у Руским Керестуре озбильно загрожене кед заварта и млєкарня за одкуп, а з тим заварти и дзеври меншим статкаром же би мали кому предац звишок млєка.

– На пальцох можем почитац людзох у валалє котри маю крави, а то статкаре котри праве и ховаю целята за предай. Намагам ше куповац целята цо блїжей, так кед глєдам обидзем перше валал, а потим околни места. Углавним найдзем у Кули, Крущичу або Србобрану. Вшелїяк же сом нє роздумовал о млєкарстве, а анї нє будзем роздумовац.

ПОЛНИ ДВОР ЖИВОТИНЬОХ

З любову ґу животиньом и парасценю у дворе Ивана Медєша Насцикового попри животиньох котри трима за карменє, єст и други животинї. Ту и квочка зоз курчатми, качки, а у хлїве при буяцох млади конь котрого Иван планує рихтац за обегованя, понеже вон и активни член Конїцкого клубу „Русин”.

(Опатрене 194 раз, нєшка 1)