fbpx

Дома лєм по руски

автор мар 22. юлий 2018

После 11 рокох у Канади, трецого приходу до родного Керестура, зоз оцом Владимиром и синами штернацрочним Владком и шеснацрочним Славком, през розварку заключуєме же одлука за преселєнє була добра.

Владимир Пристойко пришол уж треци раз, а хлапцом то друга нащива Рускому Керестуру. Дзечнє приходза, ту родзини, ту приятелє, а список тих котрих треба нащивиц нє ма конца.

– Пошли зме за лєпшим животом, же бизме створели лєпши условия и себе и дзецом, Владко мал три роки, а Славко пейц. Початок бул чежки, алє нїґда сом нє подумал врациц ше. Початок у Канади чежки шицким нашим доселєнцом, алє ми Руснаци ше тримаме вєдно – гвари наш собешеднїк Владимир Пристойко.

Причина чом Канада роками була отворена за доселєнцох, чом ше там висельовали людзе зоз цалого швета, то же там пановала велька потреба за роботну моцу, же чежко найсц роботнїкох и же их єст наисце менєй, а тому шведочи и искуство нашого собешеднїка котри опробовал буц професийни маляр, цо праве було його занїманє и пред виселєньом.

– Отворел сом малярску фирму, понеже сом у Керестуре пред одходом праве тото и робел. Цо ше дотика малярства, робота ишла цалком добре, без бриґи, та и по препорукох зме вше мали нови роботи, алє проблем сом мал зоз находзеньом роботнїкох – толкує оцец Владимир. После бриґох коло самостойней роботи, почал вожиц камион на нафтним полю.

НАЙЛЄПШЕ ЗОЗ СВОЇМА

Хлапци, Славко и Владко прави Канадянє, чудни им стил живота у Керестуре, анґлийски бешедую без наглашки, алє праве тот наглашок чуц кед приповедаю по руски. Нє таке цепле лєто у Сербиї за нїх уж барз горуце, а обидвоме гваря же крашнє ту присц. Медзитим, з другого боку би уж и ишли дому понеже їм тирва розпуст, та би вихасновац нагоду за одпочивок и за друженє зоз товаришами, а гваря же приду о два роки ознова.

Хлапцом то була друга нащива Рускому Керестуру, по приходзе до валалу обидвоме ше такой пошли прешейтац по валалє. Швидко ше прилагодзели, здобули нових товаришох, були на єдним осемнастим родзеним дню, з котрого пришли на штири годзин рано, а як нам толкую, за нєполнолїтних у Канади предписани правила по котрих нє шму буц так длуго вонка.

Обидвоме ходза до штреднєй школи, котра обовязна, а цалосне обовязне образованє трива 12 роки, цо подрозумює основну и штредню школу. Перши дзешец класи то обще и всестране образованє, а у двох закончуюцих класох зоз вибором предметох ше опредзелює за одредзену обласц.

– Тераз будзем школяр 11. класи, а намира ми предлужиц ше школовац у обласци медицини, нарок закончуєм штредню школу – гвари Славко. Владко ше надовязал, та толкує же од єшенї почнє до 9 класи, и ище вше нє ришел же за цо ше будзе школовац далєй.

– Я нє мушим тераз о тим одлучовац, мам часу по 11. класу, понеже теди уж треба знац же за цо бим ше опредзелєл, пре виборни предмети котри буду блїзки и з обласци мойого дальшого школованя – гвари Владко.

ДЖУДО – ОД РЕКРЕАЦИЇ ҐУ УСПИХОМ

Шицки троме уж осем роки тренираю джудо, спорт котри у першим шоре обдумани за одбрану, у котрим ше нє копа, нє биє з песцу и нє покалїчує процивнїка, алє заш лєм калїченя и ту состойна часц. Оцец ше занїма зоз джудом пре рекреацию, а обидвоме синове потераз посцигли значни успихи на шицких уровньох.

– Идзе нам барз добре, тренираме два раз у тижню за „Батлефорд джудо клуб”. Ґу тому, порядни зме на джудо кампох, а ходзиме на тренинґи и ґу Ейми Котон, джудистикнї котра два раз наступала на олимпияди, и котра єдна спомедзи найлєпших. Вона нас пририхтує и потераз зме наступали на змаганьох по цалей Канади. Найвекши успих нам бул наступиц на державним змаганю у Калґарию, дзе зме ше змагали медзи 900 змагательами – толкує Владко.

Вельки успих пойсц и наступиц на таким змаганю, а попри спорту, ту и нагода за части путованя по цалей держави. Змагали ше на змаганьох у Калґарию, Винипеґу, Ванкуверу, Едмонтону и велїх других.

– Нєдавно сом зламал локец, мал сом ґипс два мешаци, кед сом на джудоу спаднул на главу, а пре тото покалїченє сом нє тренирал єден час – гвари Славко.

Зоз калїченьом ше стретнул и Владко, праве на єдним змаганю кед дожил трешенє мозґу, цо и була причина же мал мало часу за пририхтованє за державне першенство. У Пристойкових шицко подредзене джудоу, спорту котри популарни у Сербиї, односно Европи як цо то фодбал, кошарка або рукомет там нє таки популарни.

 

ДОМА ПО РУСКИ, З ТОВАРИШАМИ ПО АНҐЛИЙСКИ, У ШКОЛИ ПО ФРАНЦУЗКИ

Владко и Славко активно, та скоро професийно ше занїмаю и з музику, уж длугши час граю у валалским оркестру. Попри тим, анаґажовани су и у танєчних секцийох, док були младши кед мали вецей часу, та ходзели и на годзини руского язика ґу Весни Фа. У порядних школских активносцох звладали скиянє, та тераз ше скияю и звонка настави. Треба надпомнуц же обидвоме ходза до школи зоз французким наставним язиком котри чечно бешедую, з товаришами приповедаю по анґлийски, а з родичами вше по руски.

– У пиятей класи сом почал грац на кларинету, а одтеди сом лєм предлужел и на других инструментох. Тераз граєм на ґитару, класичней, акустичней и електричней, та укулелу и клавире. Под час нащиви у Керестуре сом ше зацикавел за гармонику, понеже то инструмент котри там нєт, та ми оцец и баба заказали єдну годзину при Миронови Сивчови. Гармонику сом першираз видзел кед зме були на родзеним дню бабовей шестри на Лонґове, и барз ше ми попачела – гвари Славко.

Владко грає, почал зоз клавиром, а предлужел на флаути, а под конєц школского рока направел паузу з музику, бо школа и джудо за ньго приоритети.

ДЗЕЦИ ЯЗИК ШВИДКО НАУЧЕЛИ

– Здогадуєм ше моїх перших дньох у Канади, а накадзи пришли до оводи ми требало, гваря родичи, дас тидзень же бим ше звикнул, а язик зме обидвоме научели швидко – гвари старши Славко.

ПОЧАТОК ВШЕ ЧЕЖКИ

– Класни розлики медзи жительством нєт, алє заш лєм видно же ше кажде баржей трима вєдно зоз своїм народом. Ми, Руснаци, ше наисце дружиме, правда, шицки ми маме приятельох медзи другима, алє якошик найлєпше зоз своїма. Тота характеристика ше вецей нє одноши на дзеци, вони ше у школи дружа подєднак зоз шицкима, а можебуц найменєй з нашима прето же их мало єст зоз истих ґенерацийох. Дзеци ше одомашнєли, дзеци нам там одросли, Канада їх прави дом – визначує Пристойко.

З ДОМУ ПО ДОМ 24 ГОДЗИНИ

Хлапцом и другим младишим ґенерацийом медзи нашима виселєнцами у Канади, там и дом, а Керестур место одкаль походза и котре ше дзечнє нащиви, алє старшим дом и ту, и там.

– Мнє то треци приход до Керестура, а раз нас нащивели и мойо родичи. Же бизме прешли далєку драгу з Батлефорду по Руски Керестур на тей релациї три раз прешедаме на авиону, та нам з дому по дом треба 24 годзини.

(Опатрене 343 раз, нєшка 1)