fbpx

Шицко роби зоз любову

автор мар 5. авґуст 2018

Самостойна є, млада, успишна, способна  и мац двох дзивчатох. Нажаль, пре животну судьбу уж є седем роки ґдовица. Свойо радосни и жалосни хвильки значи на паперу, а потим их чита наймилшим. Дзивчата єй найвекша пиха и потримовка, вони три нє можу єдна без другей, за нїх нєт блїзшого одношеня котре полне довирия и порозуменя.

Нїґда нє знаш яки ши моцни, док нє придзе хвилька за тото. То виреченє з котрим млада Любица Кнежевичова почала розгварку за нашо новини. Дзивка є Варґова, мац осемнацрочней Милици и дванацрочней Лани. Милица од октобра пойдзе на факултет, закончела оддзелєнє рускей Ґимназиї, а на факултету ше уписала на напрям физики. То школярка котра ше визначовала з успихами у вецей обласцох. Младша Лана народзена єден дзень, односно даскельо годизни скорей  и прето почала до першей класи як наймладша, зоз ґенерацию котра рок страша од нєй. Як нам потолковала Любка, єй младша дзивочка Лана наисце креативна душа. Дзечнє би заобишла школски обовязки, лєм прето же би мала свойо хвильки мира и нагоду за виражованє креативносци.

– Углавним ше зоз  дзивчатми барз добре складаме, я була мац скоро цали час котра ше стретала зоз тинейджерами. Милица праве преросла тот период, а Лана лєм тераз уходзи до ньго. Интересантни нам велї хвильки у нашей фамелиї, кажде нєпорозуменє ше намагам превозисц през розгварку и зоз цо адекватнєйшим совитом.

Наша собешеднїца тиж уметнїцкей души, лєм же вона свойо хвильки значи зоз клайбасом на фалатку паперу. Твори поезию, котру з часу на час даґдзе и обяви, а найважнєйше єй же би записане дотхло чувства и читачох.

– Писац сом почала пред даскельома роками назад, вше сом любела читац, перше сом почала  писац, а потим сом написала и потераз мой єдини, перши роман „Монах и я”. То бул мой способ же бим свойо чувства преляла на папер до словох, же би мойо чувства дотхли и других – гвари Любка.

Пише з намиру же би єй твори були читани, дзечнє их пречита и сама вона и по даскельо раз после, ознова и знова вони дотхню єй душу, а нє однїма ше пречитац анї своїм найблїзшим, окреме тим котрим тоти стихи и наменєни.

– Роман сом пречитала за собу вєдно зоз пайташками. Им сом читала, а вони були барз сцерпезлїви и полни порозуменя. Мам два барз добри товаришки котри ту вше за мнє, толерую ме и вше су порихтани вислухац ме. Роман ище вше нє обявени, алє нажаль финансийна ситуация нашей видавательней дїялносци досц нєви годна, та остава лєм назадванє же будзе дакеди видруковани. Писню вше перше пречитам особи котрей є и наменєна.

ЄЙ ПРИПОВЕДКА О ПЧОЛОХ

Пчоларство у Варґовей фамелиї ма длугоку традицию, єй оцец ховал пчоли роками, вєдно з нїм пчоли полюбела и Любица. Зоз пчолами ше нє мож занїмац пре хасен, так гваря и найвекши пчоларе, дружтво пчолох то приповедка сама за себе, на чию орґанизацию ше людске дружтво може лєм спатрац. Нашу собешеднїцу робота коло пчолох виполнює, пчоли ту же би абсорбовали чежки животни хвильки.

– Мнє то треце лєто як мам пчоли, алє нє и початок пчлорства у моєй фамелиї. Пчоларство тото дзекуюци чому заєднїцки дїлуєме зоз моїм татом. То постало заєднїцке польо интересованьох, котре зме преширйовали и збогацовали зоз искуствами и нашим знаньом. Перши раз сом ше о пчолох почала интересовац ище як тинєйджерка, коло оца, вон теди мал вельо вецей кошнїци, а я их тераз уж мам 35, жадам мац 50, то и циль ґу котрому чежим, а тельо бим могла и самостойно допатрац.

ВШЕ МОЖ ДОЗНАЦ ДАЦО НОВЕ

– Пчоли барз интересантни, кед ше патри гоч з котрого аспекту, вше их мож преучовац и дознац дацо нове. Ту и велї емисиї и преподаваня о нїх. Якошик шицки пчоларе маю цошка заєднїцке и тоту нїтку на основи котрей ше шицки медзисобно розумя. Пчоларе окремни и по тим же шицки дзечнє подзелїме знанє, искуства и совити. Нєт нїяки тайни и скриваня причинох и рецепту успиху.

РОБОТНИ ДЗЕНЬ ОД ШТИРОХ РАНО

Попри тим же є сама мац двоїх дзецох, же хова пчоли, помага оцови на фарми, вона занята и у пекарнї.

– Мой дзень почина рано, барз вчас. Ставам на 4, после роботи у пекарнї идзем дому на кратко, а понеже ту и обовязка коло пчолох ґу котрим любим пойсц кажди дзень, та вше ше ми уда викомбиновац и тоту обовязку до роботного плану. Сама жена релативно огранїчена з тим же цо може робиц, робота зоз пчолами праве и була причина же бим ю почала, а ту бул оцец котри ми дзечни помогнуц, а без чиєй помоци бим нє могла – толкує Любица, а закончує зоз словами же кажда ситуация приноши нови виволаня.

– Сама робота зоз пчолами интересантна, нє чежка, алє мушиш єй буц цалком пошвецени. Нїґда нє знаш кельо ше тота робота виплаци, шицко завиши од квалитету паши, котра зна буц барз продуктивна, а у дижджовних рокох скоро нїяка. Нїґда нє знаш цо пред тобу скорей як цо отвориш кошнїцу. Дакеди там наисце змирене дружтво, а єст днї кед пчоли нервозни пре хвилю и скромну пашу, та то днї кед лєм заврем кошнїцу и трудзим ше нє виволовац дополнююцу нервозу у тей складней заєднїци.

За ню пчоларство лєм гоби, занїмац ше зоз пчолартвом як економски рентабилним бизнисом з котрого може жиц фамелия, то значи же потребне мац голєм 100 кошнїци. При пчолох одпочинє од напартого дня, а єст велї виглєдованя котри потвердзую же пчоли пребераю неґативну енерґию з чловека.

На оцовей фарми котру нащивює каждодньово єст коло 300 овци, нє рахуюци млади баранчатка. Зоз животинями одросла и Любица, а и єй дзеци. Можебуц то и причина прецо младша Лана надумана предлужиц школованє за ветеринара, а єй мама ю вшелїяк видзи у сфери даякей креативней роботи зоз руками. Уж роки принєшу,  и укажу кадзи ше унапрями Лана.

Попри овцох, ту и конь липицанер котрого себе купел Любков оцец же би сполнєл дзецински сон. Як нам потолковала Любка, конь животиня з вельким шерцом, котри ше да любиц, а полни є енерґиї. О коньови ше стара Любкова мац, а шицки го дзечнє шедлаю.През розгварку од Любки дознаваме же єй родичи през живот вше були велька потримовка, так и шестра котра тераз одата и зоз фамелию жиє у Австриї, алє кед придзе, вше су ту же би помогли.

ЛЮБИМ КЕРЕСТУР, ТУ МОЙ ДОМ

– Любим польо, любим Керестур, ту мой дом. Гей, роздумовала сом и о преселєню, алє якошик одлука вше була остац ту, задовольна сом ту. Любим Керестур прето же сом ту народзена, а думам же тото чувство любови ґу родзеному валалу з роками вше баржей моцнї. Вше частейше ме дотхнє руска шпиванка, хвильки зоз дзецинства и зоз живота котри вязани праве за тот наш валал.

(Опатрене 438 раз, нєшка 1)