fbpx

Уметносц у души и ґенох

автор злк 6. авґуст 2018

Же ше чловек на шицко може звикнуц кед муши указує животна приповедка Ромка Макая зоз Коцура котри у своїх найкрасших рокох малженства и фамелийного живота дожил боль кед остал сам зоз сином, та през ноц мушел постац и оцец и мац свойому осемрочному синови Алексейови и ґазда и ґаздиня у обисцу.

Уметнїк у души, Ромко, котри одроснул у фамелиї дзе ше поезия, руски язик и мальованє лєм зменьовали, а вон попри тих талантох ма и талант за музику, ґитару. Ромкова фамелия позната, бо його родичи, уметнїки Серафина и Силвестер Макайово, а директорка Руского културного центру у Новим Садзе Наташа Макаї-Мудрох його шестра. Ромкового сина Алексея тиж интересує уметносц у котрей гвари же ше пренашол.

Макаї закончел стредню польопривредну школу у Руским Керестуре, уписал ше и на висшу школу у Осєку, алє нажаль, пре животни обставини ю нє закончел. Нєшка роби у фабрики, алє и малює и ма плани напредовац у тей обласци.

ЧЕЖКО БУЦ И ОЦЕЦ И МАЦ СИНОВИ

Свою покойну супругу, Коцурску, Татяну, упознал у Руским Керестуре дзе ходзели до стреднєй школи. Обидвойо любели поезию, Татяна ґлумела, вон грал и мальовал и о даскельо роки, кед ше побрали, достали и сина Алексея, котри нєшка ма 19 роки. Гоч були, теди тоти познати, дзеведзешати роки, вони уживали у одрастаню свойого сина, алє после штернац рокох малженства, Татяна ше похорела и занавше их охабела.

– Було барз чежко, за нас то бул огромни стрес, за нашого сина тиж так. Но, живот нє могол стануц. Алексей мал 8 роки, ходзел до школи, требал му родитель, оцец, мац, дахто хто му навари, попейґла, порихта го до школи, будзе ше з нїм учиц и подобне… Влапел сом ше до роботи и одлучел же у тим будзем успишни. Нє жадал сом ше женїц, понеже Алексей бул мали, а найвекша потримовка зме були єден другому, алє нїґда нє позно, вон уж тераз вельки и ми двоме оцец и син, алє и товарише – гвари Ромко.

После 14 рокох любови зоз Татяну, нє було лєгко предлужиц сам, алє нє було вибору.

Супруга Таня (клайбас)

Син Алексей (клайбас)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

НЄ БУЛО ВИБОРУ, ОКРЕМ ПРЕДЛУЖИЦ ДАЛЄЙ

Попри стараня о синови, требало и заробиц пенєж, та Ромко робел наисце дзе сцигол. Робел и зоз малярами, грал на свадзбох, робел у фабрики, дзе ґод лєм могол заробиц пенєж, а вец до помоци коло Алексея ускаковали баби. Нєшка Ромко роби у „Реал Книтинґ” фабрики за продукованє ботошох, а у шлєбодним чаше, котрого нє ма вельо, малює портрети и пейзажи.

– Од уметносци нє мож жиц, голєм нє мож витвориц порядни приманя, так же то може буц лєм хоби, або додатне дополньованє буджету. З другого боку, уметносц може буц лїковита, голєм на хвильку. Малюєм уж вецей як 30 роки, а мам нєполни 52 роки. Одроснул сом зоз фарбами, красним словом и у доприношеню нашей заєднїци – гвари Ромко.

Ромкова фамелия го нїґда нє прицискала же би ше активно анґажовал у дружтвеним живоце Руснацох, алє му дали шлєбоду же би сам участвовал кельо му то одвитує.

У младосци ґлумел, бул член драмскей секциї, ходзел на фолклор, писал поезию, котру пише и нєшка, алє и грал у коцурских бендох.

– Кед поезия у питаню, мам тельо писнї написани же бим могол видац збирку, пишем и нєшка кед мам шлєбодного часу. Любел сом участвовац на подобових колонийох котри були отримовани по наших местох, алє кед ше Руснаци почали роздзельовац и вадзиц, я у тим нє жадал участвовац, виберац боки, та сом ше поцагнул. Мальовал сом дома за свою душу и кед дахто поручел портрет або даяку одредзену слику – гвари Макаї, котри зоз своїм оцом Силвестером намальовал и портрети паноцох котри виложени у коцурскей церковней сали.

Ромко Макаї уметнїцку нїтку виражовал и на сцени, односно поставял сценоґрафию на коцурскей манифестациї „Жатва”, алє и на „Червеней ружи” у Руским Керестуре. Зоз своїма сликами учасвовал на рижних самостойних и колективних виставох, а єдного року на „Ружи” бул и госц уметнїк зоз своїма роботами.

МУЗИКА МОЖЕ ЛЇЧИЦ НА ХВИЛЬКУ

Макаї ходзел и до школи за ґитару у основней школи и барз полюбел тот инструмент, а найволї грац рок балади. После шмерци своєй супруги, два роки анї нє вжал ґитару до рукох, алє после похопел же му музика може залїчиц душу голєм на хвильку, кед уж нє може пременїц реалносц.

– На ґитари граєм и вецей як 30 роки, док зме були млади мали зме и свой бенд, наступал сом и по свадзбох зоз Дюлом Байором, а єден час сом бул член бенду „Баґрена била” и з нїма сом грал на свадзбох и рижних вешельох – гвари Ромко.

ПОРУШАЛ КОЦУРСКИ ОГЛАШНЇК НА ФЕЙСБУКУ

– Пре нєдостаток места дзе би ше пласовало того цо ше у Коцуре предава, а Фейсбук бул место дзе кажде уж ма профил, видзел сом потребу же би и Коцурци могли мац место дзе буду оглашовац тото цо предаваю, та сом отворел бок. Медзитим, то була велька обовязка, а попри того, людзе котри ше ту оглашовали, або дацо жадали купиц, або просто лєм ше жадали вадзиц, почали на тим боку писац „свашта”, и бридко ше виражовац, а я то нє могол зопрец, препущел сом водзенє того боку тим цо маю вецей часу и моци за таке. Випадло барз добре, понеже нєшка Коцурски оглашнїк ма вецей як 5 000 членох и информациї ше швидше ширя, а мнє мило же сом го порушал – гвари Ромко.

Пре заробок и цо лєпши условия живота кед нє мал стаємну роботу, Ромко предавал и (половни) ношени шмати. З початку ищла робота, а вец пришло до засиценя и вон достал роботу у вербаскей цукровнї, а потим прешол до фабрики за правенє ботошох, та було чежко уклопиц зменску роботу и предаванє, и одлучел же зоз предаваньом закончи.

– Пробовал сом, ишло док могло, а кед сом видзел же далєй нє мож, охабел сом и нє бануєм. Уметнїцки слики робим константно, наручую ми людзе прейґ интернету, найчастейше ми поручую портрети, котри ше рушаю од 6 до 7 000 динари. Любим барз мальовац и мам плани розвиц тоту роботу и у иножемстве – гвари Ромко.

– Мой син Алексей нашлїдзел любов ґу уметносци, алє нагина баржей гу модернизованому мальованю. Вон малює зоз спреями на платну, а зоз дїдом Силвестером роби и виписованє буквох на памятнїкох – верим же будзе мац вельо успиху у уметносци, алє затераз жада уписац студиї на Катедри за руски язик на Филозофским факултету, понеже люби и язики – гвари Ромко

Ромко моц за напредованє и розвой черпа у своєй фамелиї, зоз своїм сином ма щире одношенє, трудзи ше розумиц младосц и жада же би його син мал красну будучносц и же би му ше витворели сни, а вон вше ту як його потримовка.

КОМБИНОВАНЄ ТРОХ ТЕХНЇКОХ

– Жадам напредовац у мальованю, робиц так як ше у Европи роби и тото пласовац з вонка Сербиї. Плануєм комбиновац три технїки, мишанє акрилних фарбох зоз алкоголом и силиконом. Така файта уметносци ценєна у иножемстве и мож ю наплациц, лєм треба буц реґистровани як маляр и слика муши мац печац, понеже то уметнїцке дїло и нє мож лєм так послац прейґ гранїци. По тераз сом найвецей робел зоз олєйом на платну, алє ше анґажуєм дакус и у тей обласци – гвари Ромко.

ВАЖНЄЙШЕ КУПИЦ ХЛЄБ ЯК СЛИКУ

– Розумим же уметносц у Сербиї нє на цени. То пре таки стан у держави, понеже людзом важнєйше купиц хлєб и месо як слику и я того свидоми – гвари Ромко.

(Опатрене 83 раз, нєшка 1)