fbpx

Нєшка є медзи найуспишнєйшима

автор агнетка балатинац 12. авґуст 2018

Гваря людзе же кед робиш роботу котру любиш, вец роботни час нє пресудни за задовольство зоз животом, а Руснаци якошик як кед би у ґенох мали записане же треба робиц, робиц и лєм робиц… Подприємство „Папуґа”, по критериюмох Биснодеа (Bisnode), уходзи до ґрупи од 5 одсто найуспишнєйших подриємствох у Републики Горватскей. Сертификат – три „А” ААА, ма право хасновац як доказ о своєй успишней роботи, и при представяню клиєнтом за довириє доставаня роботох.

Владо Папуґа бул єдинєц у фамелиї Янка и Ани (Ганї) Папуґових, хтори 60-тих рокох прешлого столїтя народзени у Миклошевцох. Могло би подумац же постал розмазани, бо нїч нє мушел дзелїц з другима дзецми, алє вон бул цалком иншаки. Ище нє бул анї за женїдбу кед на свойо 17, 18 роки почал сам зарабяц свой хлєб. Нє любел ше учиц, волєл польо, любел робиц жем, а и ишло му. Цо нє знал, учел од старших. А вец, уж як то у тедишнї час було звичайне, оженєл ше, фамелия ше преширела. Медзитим, старши син мал почежкосци у розвою, та му було потребне лїченє. Одредзени им шпиталь на Принциповцу нєдалєко од Илоку, котри теди була под инґеренцию новосадского шпиталю.

РЕГАБИЛИТАЦИЯ ОДРЕДЗЕЛА ШЕДЗИСКО ПОДПРИЄМСТВА

Но, гоч Югославия була єдна держава, а лїченє вшадзи мало буц доступне, Папуґово мали искуства же то нє вше так. Кеди ґод мали одвесц сина на регабилитацию, перше мушели пойсц на комисию и достац упут за лїченє, як кед би ше лїчел у цудзей держави. Прето Владимир одлучел же отвори власне подприємство зоз шедзиском у општини Шид, дзе спадал и комплекс Принциповец, та нє будзе мушиц ходзиц по комисийох. Порадзене и витворене, отворел авто-транспотне подприємство, бо попри польопривреди, добре знал роботу и з камионами. Подприємство почало робиц 1989. року алє кед почала война, робота претаргнута, Владо пошол до войска, а фамелия до вибеженства. Так було по октобер 1992. року кед ше ознова врацел ґу камионом, и почал вожиц за других.

ТАЛАНТОВАНИ ЗА МЕНАДЖЕРА

Гонєл камиони за других, находзел им и роботу, а вец ше осетел же кед зна найсц роботу другим, може ю найсц и себе. У фебруару 1996. року отвера власне подприємство, нєшка „обрт” по горватски, а ми би поведли „ремесло”. Од єдного камиона 1996. року, нєшка дошол по 8 камиони и исто тельо занятих, шоферох, нє рахуюци младшого сина и його самого.

– Чежко найсц шоферох, поносує ше Владо. Плаца шоферох коло 60 еври на дзень, и можу заробиц и коло 2 000 евра мешачно. Ниа, кед дахто зацикавени и ма компентенциї, дзечнє примеме и шоферох з Войводини – з ошмихом гутори Владо и додава же ше шофере нєпреривно зменюю, єдни одходза, други приходза.

– Нєдавно єден мой шофер пошол до Ирскей, а други ме волал же чи би ше могол врациц до мнє зоз Шведскей. У иножемстве шофере муша буц на драги 60 днї, а аж вец можу пойсц дому, а у мнє може пойсц дому 2 раз мешачно. На драги можу буц и цали мешац, а вец дома 5,6 днї, кому як одвитує, нєт примушованя – гвари Владо и додава же ше „вонка” вецей роби, а плаца дакеди анї нє векша як у нас, алє векша основка на хтору ше плаци даваня за пензию, цо значи же пензия будзе векша. Моя фирма роби по закону, меркуєме на обовязкови и одпочивок шоферох – гвари Владо.

ОДРЕДНЇЦИ – ПОРТУҐАЛИЯ И ШПАНИЯ

– Найвецей вожиме робу до Портуґалиї и Шпаниї, и тераз друге анї нє береме, бо нє маме анї тельо камиони, а анї шоферох. А роботи єст. Поряднє робиме за Volkswagen, вожиме потребни часци зоз Вараждину и зоз Словениї. Прето важне же би ше шофер порихтал на длугше одсуствованє з дому, бо таки тури тирваю 10-15 днї. Нє лєгко то, окреме тим котри маю фамелиї – приповеда Владо о їх роботи шоферох.

Кед ше спомнє Шпания лєбо Портуґалия, векшина дораз подума на лєтнї одпочивки, прекрасни плажи, морйо… Владово шофере частейше поровную яки драги у иножемстве а яки унас, а о плажох нє маю кеди роздумовац.

– Кед путую за Портуґалию, одушевени су з мостом Васко де Ґама (Vasco da Gama) прейґ рики Тайо у Лисабону котри длугоки скоро 18 километри, а ушорени є як лєм пожадац мож. Часто споминаю  же єдзенє нпр. туньше у Французкей у „Лидлу” як у Горватскей у „Лидлу”, ґориво по истей цени як и у Горватскей, алє їх приманя вельо векши як нашо.

З єдним словом, їх животни стандард векши, та и людзе задовольнєйши – заключує вон.

У КАМИОНУ ЯК У ВСЕЛЕНСКЕЙ ЛАДЇ

Подприємство „Папуґа” котрому власнїк Владо, ма нови камиони марки DAF. Закукли зме до кабини и остали приємно нєсподзивани. У нєй два посцелї, велї ладички за одкладанє єдла, напою и шматох, клима роби и кед камион стої. Мала ноцна лампа над посцелю, кед шофер жада дацо пречитац.

На командней плочи типки котри нє розуми обични чловек, алє Владо шицко толкує, та и тото же камион сам закочи кед ше дацо нєсподзивано „створи” опрез нього. Шицки камиони автоматски, шофер нє меня до першей, другей… аж и ґаз реґулує сам компютер.

Надалєй, ту сателитска навиґация, алє и комуникация зоз матичним урядом.

Велька помоц Владови його младши син Дамир котри превжал комуникацию зоз вонкашнїма клиєнтами. У тей роботи потребно бешедовац перфектно по анґлийски, нє мож го лєм так „знац”.

Наш собешеднїк ше нє поносує на свою роботу, но од скорей му велї нє виплацели за тото цо им поробел.

– Знам же сом велї длуства нє годзен наплациц, бо гоч суд принєсол ришенє же мушим буц „намирени”, обставини тих цо су длужни таки же нєт з чого наплациц, односно, знашли ше по скорейших законох, та преглашени предликвидацийни поступок.

Владо и сам з часу на час одвеже даєдну „туру”, та ма нагоду вельо того видзиц на своїх путованьох. Приповеда же кед руши на Заход, там вше ушоренши хижи, з вельким простором, а коло портох посадзени еґзотични древка, ушорени леї з квецом, а на велїх местох ткв. каменяри, крашнє покошена трава…

– Друге цо сом замерковал то же на Заходзе єст вельо приватнїкох, вельо фирми. Видно же то менши подприємства, алє их єст барз вельо, а у нашим краю таки фирми як моя, котри маю до 10 занятих, мож на пальцох начишлїц. Любел бим кед би ше и ту пременєло, же би и у нас було вецей мали фирми. А паметам же дакеди у Миклошевцох було вельо ремеселнїкох, а нєшка нєт нїкого. Єст тих цо обрабяю вельо жеми, лєбо дзепоєдни котри маю даяки приватни бизнис, або робя сами, фамелиярно – гвари Папуґа.

Пожадали зме транспопорту „Папуґа” ище велї успишни роки и рушели на драгу по нову приповедку о успишних Руснацох.

ПЕРШЕ ДЗЕЦИ А ВЕЦ ШИЦКО ДРУГЕ

Кед слово о дзецох, родичи шицко зробя же би дзецом було лєпше, а нє ище кед ше случи же дзецко хоре, вец ше и професийна робота меня, прилагодзує, борба за власне дзецко на першим месце.

Папуґово, Ана и Владо ше виборели за свойого сина Дарияна котри нєшка на постдипломских студийох историї у Заґребе а младши, Дамир, гоч по фаху ветеринарски технїчар, одлучел помагац оцови водзиц подприємство и велька му є помоц.

И сам дакеди шеда до своєй „хижи на колєсох”, роби, обиходзи швет

(Опатрене 85 раз, нєшка 1)