fbpx

Задовольна у роботи з миґрантами

автор влдї 13. авґуст 2018

На початку своєй роботней драги Даница Гирйоватий свойо место нашла у медийох, точнєйше на Телевизиї. Пачела ше єй робота, интересантна, кажди дзень иншака, а теди наисце актуална. Медзи першима знала цо ше случовало з миґрантами з Блїзкого востоку, хтори були застановени на гранїци з Горватску. Нєшка єй робота ище баржей упутена на миґрантох.

Перши контакти зоз миґрантами у шидскей општини Даница Гирйоватий мала як новинарка Реґионалней Сримскей ТВ кед пред даскельома роками як репортерка ходзела на терен и рихтала прилоги. Преношела вистки, а звичайно то були репортажи о живоце и приходзе миґрантох на гранїцу зоз Републику Горватску, давала звити о їх почежкосцох далєко од свойого дому хтори мушели зохабиц пре войну.

Уж єден длугши час миґрантох нєт на подручу шидскей општини у таким вельким чишлє як дакеди, а анї Даница вецей нє роби як новинарка.

ПЕРШЕ ШЕ УЧА, А ВЕЦ СУ ПО РОБОТНЬОХ

Дзекуюци „Каритасу” Апостолского еґзархату за грекокатолїкох у Сербиї, од того року Даница роби як аниматор за дзеци, младеж и одроснутих у прилапююцим центре „Пронциповец” зоз ище двома колеґинями. Маґдалена Павлович задлужена насампредз за спортски активносци, а Тияна Ковачевич отримує роботнї и учи миґрантох як треба шиц, скравац, або дацо зоз шматох преправиц, поплатац…

Наша собешеднїца задлужена же би миґрантох учела по анґлийски и  по сербски, алє отримує и роботнї за розвагу, такволани, креативни роботнї.

– Маме вельки шатор и у нїм отримуєме роботнї по ґрупох на хтори приходза вецей як двацецеро, од найменших по одроснути особи. Дзецом помагам коло домашнїх роботох и у ученю, вєдно рисуєме, виштригуєме з паперох и вше дацо справиме, складаме пузли и подобне. Медзи нами мож почувствовац повязаносц, гоч нє знаме їх язик, бо су зоз Ирану, Пакистану, Авґанистану, Сириї и других державох. Спочатку на роботнї приходзели лєм жени, або лєм хлопи, а нєшка, кед уж прешло дакус вецей часу, приходза вєдно – толкує Даница свою роботу.

ЧЕЖКИ ЖИВОТНИ СУДЬБИ

На роботи є кажди роботни дзень од 13 по 21 годзин и кажда годзина обдумана и змистова. Роби зоз двома ґрупами а, як гварела, кед будзе требац, оформи ше и трецу. Но, тото цо Даница окреме наглашує то же треба мац сцерпеня у тей роботи, бо за кажду особу хтора ше там нашла, чежка животна приповедка и вше тото треба мац на розуме.

У центру ше преславює и родзени днї, та так осемрочна Елика, хтора там з оцом, преславела свой. Даница єй помага научиц анґлийски язик, а Еликов оцец сам порихтал їх националне єдло зоз ризкаши, месом з курчеца и карийом… По їх обичаю, шицки шедзели на патосу, а Елика Даници подаровала шерцо з паперу…

Чежку животну судьбу ма и трицецрочна дзивка Роя зоз Авґанистану хтора цемна и хтора од самого початку приходу на „Принциповец” углавним час препровадзує лєм у завартим.

– До хижи зме єй приношели єсц, нїґдзе нє виходзела, медзитим, час преходзел, та ше одшмелєла и почала приходзиц на роботнї. Приводзи ю єй родзина, викладанє знїма на диктафон, а вец тото слуха и так учи. Кед сом видзела єй пожертвовносц, почувствовала сом же сом на добрей драги. Барз ми мило же приходзи на роботнї. Дакеди себе подумам же сом почала жиц живот миґрантох, бо зме ше барз зблїжели и зожили – приповеда Даница.

Звичайно коло пол осмей вечар шлїдзи вечера, а вец ище єдну годзину шлєбодни активносци як цо наприклад рисовани филми за дзеци, або танєц за одроснутих.

Миґранти маю и свойо вирски, односно духовни потреби, окреме кед бул Рамазан, и кед ше притримовали своїх обичайох. Посцели, нє було музики, алє на роботнї, зато, ходзели.

Каждого дня миґранти ше модля пред вечеру. А кед слово о забави, под час шветового першенства у фодбалу у Русиї, шицки патрели змаганя и навияли.

– Любов и християнске чувство ґу другому, а окреме ґу людзом у потреби, наисце тото цо виполнює чловека. Прето сом и щешлїва и виполнєта кед ше врацим дому дзе ме чека моя фамелия, Лена, Сара и Давид и супруг Владимир. Дома шицко поробим, як и кажда друга жена, а вец ознова на роботу ґу людзом хторих нєволя ту приведла, а сцу  пойсц за лєпшим животом, до Заходней Европи. Но, док су ту, ми им пробуєме олєгчац їх трапезу – гварела нам на концу Даница Гирйоватий.

У РОБОТИ ЧАС ШВИДШЕ ПРЕХОДЗИ

Же би дзеци у прилапююцим центре мали розвагу поставени гомбалки. „Каритас” помогнул збогациц такволани дзецински мобилияр за їх шлєбодни час.

– Накадзи почала яр, орґанизовали зме садзенє древкох младнїкох и ушорйовали камп и заградку. И на тот способ миґранти хасновито и креативно препровадзовали свой час.

Дзень виполнєти з годзинами язика, алє и креативнима активосцами

ДОБРЕ ЗМЕ ОРҐАНИЗОВАНИ

Миґранти у прилапююцих центрох маю и медицинску защиту и помоц, алє як нам гварела Даница, на „Принциповцу” лїкара маю лєм по 17 годзин.

– Случело ше раз же єдно дзецко достало горучку аж 39 ступнї, лїкара нє було, та зме ше швидко орґанизовали и одвезли ю до Дома здравя у Шидзе – приповеда Даница.

(Опатрене 31 раз, нєшка 1)