fbpx

Того року барз вчас дозрело

автор маф 20. авґуст 2018

Пестованє бостану вшелїяк же асоцира на Дюрдьов, Диронь, Деспотово, Срим, восточну часц Сербиї коло Неґотину, алє ше го садзи и у Руским Керестуре, на польопривредним ґаздовстве Славка и Меланиї Джуджарових уж полни двацец шейсц роки.

Кажда сезона бостану у Руским Керестуре приповедка сама за себе, та ше так през роки Джуджарово стретали зоз рижнима проблемами, алє як нам гварели, найважнєйше посцигнуц квалитет, понеже то и єдине условиє же би бостан бул предати.

На тот завод сезона почала барз вчас.

− Того року бостан дозрел вчас, як нїґда по тераз, перши ґереґи зме винєсли на центар уж 15. юния, а динї три днї скорей, гварел Славко Джуджар. – Скорейших рокох ґереґи почали дозревац концом юния, та дакеди и початком юлия. Початна цена на мало була 70 динари, алє швидко спадла на 20 динари.

ПИЯЦ НА ПОЧАТКУ ДИКТУЄ  УВОЗНА РОБА

Цену першим ґереґом диктує увозна ґереґа зоз Греческей и Македониї, нїґда нє була така висока за перши плоди, ридко кеди ше починало зоз цену од 40 динари, без огляду же количество домашней ґереґи одприлики вше исте.

Нагле паданє цени мож обачиц у штредку сезони, кед ше на тарґовищу зяви бостан котри згорел и нагло дозрел пре нє одвитуюце допатранє. Єст продуковательох котри и нєшка думаю же бостан нє може мац желєну лозу по конєц, цо наисце нє точне − потолковал Славко.

Вон додал же уж даскельо роки мож обачиц же цена ґереґом порошнє пред конєц лєта, алє то знова мало же би ше звекшало просек цени през цалу сезону.

Нє вше так, бо наприклад, пред даскельома роками на концу сезони ришели нє резац на пол гольта, понеже цена на велько була пейц динари, цо наисце було понїжуюце.

НЄ ЗНАЛИ ЧИ ШЕ ВИПЛАЦЕЛО

У тей длугорочней витирвалей роботи, Джуджарово маю и богате искуство.

− Було вшелїяки роки, та и таки медзи нїма кед зме после сезони озбильно подцаговали смужку же чи ше, и кельо ше виплацело. Рошлїну треба провадзиц каждодньово, и медзи шицким найважнєйше обачиц єй потреби котри вше иншаки, єдноставно нє мож садзиц по рецепту, же так сом робел прешлого року.

Цо ше дотика защити од хоротох, на бостану ше муши реаґовац превентивно, понеже велї фунґициди нє мож хасновац пре каренцу. Праве прето ше хаснує лєм препарати на основи бакру, з тим же остатнї третман може буц три тижнї пред дозреваньом.

Вельо ше хаснує и рижни микробилоґийни препарати котри ше нам указали добре, през применьованє и фолиярно и фертиґрацийно − гварел Джуджар.

ХТОРА НАЙЛЄПША?

Ґереґи и динї Джуджарово предаваю у центру валала, як гваря, ище вше на истим месце. През телї роки ше пременєли велї котри тарґовали з бостаном, та и тоти цо го пестовали, а зоз шицкима предавали вєдно у центру.

Пременєли ше и купци котри тарґую з ґереґами, так скорей векшином приходзели з околних местох, а тераз преважно тоти з околїска Суботици. Сотрудзую и зоз єдним тарґовецким маркетом.

— Дакеди, а и тераз, велї купци ше опредзелюю лєм за вельки ґереґи думаюци же праве таки лєпши. Тераз то нє так, прето же вибераме садзиц файти котри рошню у рижних велькосцох. Так маме ґереґи котри нє рошню менши як дванац килоґрами, а єст и тоти котри нє рошню векши як осем килово. Прето шицки ґереґи истого квалитету, а скорей нє було таке понукнуце нашеньох − визначела Мелания Джуджар.

На центру ше вибера цо векши ґереґи, док купец до предавальнї вимага лєм тоти до 12 килоґрами.

Остатнї три роки почали садзиц и чарни ґереґи, тоти цо нє маю писану скору, їх купци окреме любя, и вше перше тоти прейду зоз прикочу. По правилу, кед ше их розреже, кажда розпукнє.

КАЖДА ФАЙТА МА СВОЙО ХАРАКТЕРИСТИКИ

Кажда файта ма свойо характеристики котри ю видзелюю. Так єст и тоти зоз червеншим „месом”, твардейшим або сипкацшим.

Купци свою ґереґу вибераю по велїх сцоїх критерийох. Так ше патри чи єй брух жовти, чи є женска, яки конарчок и под, а за резанє ґереґох задлужена лєм ґаздиня, вона ма свойо правила котрих ше притримує.

− Исту ґереґу опатрим и по даскельо раз, а кажда файта ше реже иншак, так же универзалне правило нєт, углавним сом найсиґурнєйша до того цо ми око пове на випатрунок скорки.

Важне же би ґереґа нє була одрезана скорей як треба. Гоч тота котру ше одреже два, три днї скорей, випатра узрето, алє є нє досц сладка, а велї продукователє режу таки, понеже ше достава на чежини и до 10 одсто.

ХТО ОДРЕДЗУЄ ЦЕНУ

Джуджарово бостан садза на фолию роками, ище скорей як ше почало продуковац паприґу на фолиї. Перше то було на фолиї без залївней системи, а познєйше поставяли и черевка „капка по капку” под фолию.

− Кед ше садзело без залївней системи, каламенє бостану було обовязне, рошлїна лєгчейше подношела сушу, цо уплївовало и на количество, а и на квалитет урожаю – гварел Славко.

Каламиц бостан сом научел од познатого продукователя ґереґох и пресади зоз Восточней Сербиї. Медзитим, сиґурно же уж дзешец роки нєт потреби каламиц, и з тим и нам олєгчана робота. Понеже залїваме шицки поверхносци вецей нє каламиме за себе, алє лєм за предай.

Тей яри зме услужно продуковали пресаду за купца котри початнїк з бостаном, а потим вше придзе и даєден купец котрому ше нє так удала власна пресада. Сезона продукциї почина початком фебруара, а пластенїк ше пририхтує ище у януару. Понеже ґереґа лєтня рошлїна, и продукция єй пресади вимага цеплоту, та ше пластенїк зогрива.

Як заключели Джуджарово, укладаня каждей сезони вше драгши, а цена ґереґом роками иста. Бостан характеризує и велька розлика медзи цену на мало и цену на велько.

Дакеди є така мала, же треба роздумац чи ше виплаци. Добре кед є преполовена, а дакеди цена на велько зна буц лєм трецину вредносци малопредайней цени.

ТРЕБА И ШТУЧНИ И ОРҐАНСКИ ГНОЇ

Ґу адекватней защити од рижних хоротох, важне и прикармйованє зоз штучнима гноями, та и хаснованє орґанских гнойох вєшенї пред тим як ше почнє орац. 

− Прикармйованє бостану муши буц константне, та най повем можебуц и на уровню три раз до тижня. Правда, бостан ше люби залївац, алє нїґда превельо, а вец треба мерковац и на количество прикарми котра ше дава през воду.

Векше, або менше количество прикарми може уплївовац, наприклад, на грубину лупи, сладосц, интервал дозреваня, правилносц плоду и инше. Велькосц плоду условена зоз ґенетику нашеня и зоз числом плодох на єдним копиню, а число плодох условює хвиля котра була кед ше опращковйовали квитки − пояшнєл Славко Джуджар.

(Опатрене 102 раз, нєшка 1)