fbpx

Род будзе преполовени

автор маф/мзг 24. авґуст 2018

У керестурским хотаре початком прешлого тижня почало тогорочне оберанє паприґи на велько, а источашнє и одкупйованє на, затераз, 6–7 местох. Цени подобни як и влонї, а за першу класу цена кажди дзень опадує. Тогорочни род паприґи будзе преполовени.

Горуци днї пошвидшали дозреванє паприґи, та вше вецей продуковательох починаю оберац. Одкупйованє тиж почало на векшини местох, а то у керестурских подприємствох „Изґлед”, „Те-пам”, „Жуте дунє” з Петроварадину, „Дарком” з Нового Саду, „Царска башта” зоз Зренянину, за „Маньо” з Футоґу одкупює Ацо Зарубица, Иґор Варґа за фирму „Любовия”, а одкуп по заключенє того числа ище нє почала Землєдїлска задруґа „Керестурска паприґа”.

Як дознаваме од директорки Задруґи Душици Орос, вони ище у прегваркох коло одкупней цени, бо су нє задовольни же цени уж роками исти, а зна ше же укладаня рошню.

ЦЕНИ БИ МОГЛИ БУЦ ВИСШИ

– Того року пре познати причини, и каменєц и хороти, сиґурно же род будзе преполовени, та би и прето цени могли буц висши. Но, ясне же би кажде посцигнуц цо векши профит, а ми пробуєме вицагнуц цо векшу цену за продуковательох – потолковала Оросова.

Цена за першу класу, котрей поправдзе того року будзе вельо менєй, а гваря же и квалитет нє таки як би могло, почала од 75 динари, алє кажди дзень падала и дошла по 50 динари. Алє и то нє стабилне. Першу класу анї нє беру шицки одкупйоваче, а за другу векшину плаца коло 29 динари. Дахто ище анї нє винєсол свою цену.

Як зме чули од векшини одкупйовачох, поглєдованє за паприґу вельке, т. є. шицким преробйовачом потребни вельки, односно нєогранїчени количества, а найвецей другей класи.

Виключно лєм другу класу одкупює и фирма  „Маньо” на локациї у Хладзальнї „АБЦ” хтору заступа Ацо Зарубица.

– Того року нє береме першу класу, бо нєт вельо найлєпшей паприґи, а и з квалитетом зме ю нє годни випочитовац, так же одкупюєме лєм другу класу, а будземе ше справовац так як будзе исц сезона и понуканє.

ПОПУЛАРНИ ДРУГА КЛАСА И „МИКС”

Лєм другу класу, алє и такволани „микс” односно помишани класи почали одкупйовац и у „Те-паму” Павла Малацка, котра того року пременєла локацию за одкупне место и воно на силосох „Юарбису”.

Фирми „Дарком”, „Жуте дунє” и „Царска башта” одкупюю паприґу директно од паприґарох, а так робя и накупци хтори ище нє почали приходзиц у векшим чишлє.

Призначели зме и даскельо вияви продуковтельох хтори медзи першима почали тогорочне оберанє. Михал Джуня садзи паприґу уж 45 роки, цо зоз оцом, цо сам, а того року, зоз своїм сином Иґором, посадзели дзешец гольти.

– Почали зме оберац 13. авґуста. Паприґу придаваме до Ацу Зарубици, „Даркому”, а тиж так и стаємним накупцом зоз Кикинди, Беоґраду, Карловцох… з хторима кажди рок сотрудзуєме. Наднїчарох маме коло 30, зоз валалу, алє и зоз Брестовцу, Старей Моравици и Кули – гвари Джуня. 

Чизмаровей фамелиї продукованє паприґи примарне занїманє, та того року посадзели дупло вецей, бо, як гвари ґаздиня Наташа, на мало нє вредзи.

НЄ ЗНАЮ ЧИ СУ ЗАДОВОЛЬНИ, ЧИ НЄ

– Тераз маме штири гольти. Нє инспировало нас тото же прешли рок бул идеално добри, алє зме нє мали жем, бо шицко робиме на арендох. Идземе ґарадичу по ґарадичу. На гектару маме оглядне польо и гибрид каптур, хтори скорей приходзи, та зме три днї оберали уж на початку авґуста, а вец була дакус пауза пре одкуп, бо ище нє було дзе предавац. Рок бул таки яки бул, охабел пошлїдки и на гибриду, нє зродзело кельо требало и нє пошла паприґа так як треба, алє нє можем повесц же зме нєзадовольни, лєбо же нєт нїч – гварела Наташа Чизмар и додала же сотрудзую зоз „Жуте дунє” зоз Петроварадину, як и з керестурским „Изґледом”.  

– Цена кажди дзень у опадованю. Нє знам ище чи зме задовольни, чи нє. Ми ше водзиме з тим же шицку паприґу треба пооберац, нє маме кеди роздумовац о цени, бо єст велька поверхносц, треба ю познїмац, а зато є и посадзена, же би ше кажду предало. Наздаваме ше же цена другей класи будзе векша, бо Керестур нє ма тельо паприґи як прешлого року – гвари вона.

НАДНЇЧАРОХ ЗА ОБЕРАНЄ БУДЗЕ И ЗОЗ СТРАНИ

До ЗЗ „Керестурска паприґа” тих дньох ше явяли роботнїки за оберанє паприґи аж зоз югу Сербиї, зоз Буяновцу, Билей Паланки, Прокупля. Єдино же, як гвари Душица Орос, за таке  вельке число, и прейґ трицец людзох, у валалє нєт змесценє. Попри роботнїкох з валалу уж звичайно же наднїчаре приходза и з велїх околних местох, а наднїца 200 динари, та ше паприґаре наздаваю же бриґи з оберачами нє будзе.

(Опатрене 72 раз, нєшка 1)