fbpx

Вельо роботи, алє єст и заробку

автор влдї 8. септембер 2018

Уж дзешец роки як Янко Ждиняк, пензионер зоз Шиду продукує лїсковци у своєй загради на поверхносци дакус векшей як дзевец ари. Роздумовал теди яку продукцию почац и лєпше вихасновац заграду, и швидко ше оддумал од продукциї малинох або ягодох.

Обисца хтори маю векши загради маю вецей можлївосци за интензивну продукцию, алє треба мац у оглядзе же за чуванє одредзених плодох, як цо малини, потребна хладзальня. Прето ше Шидян Янко Ждиняк опредзелєл за лїсковци.

На Польопривредним факултету у Новим Садзе, з Институту у „Римских шанцох” купел 42 младнїки лїсковцох.

ТРЕБАЛО ШЕ УПОЗНАЦ ЗОЗ ПРОДУКЦИЮ

– За мнє то теди було подполно нєпозната продукция и прето сом дацо вецей мушел дознац од людзох хтори уж мали посадзени лїсковци, пречитац фахову литературу и аж вец почац продукцию – гварел Янко Ждиняк и указал свой „лєшик” з лїсковцами.

– Пред тим сом дал жем зоз загради на анализованє, же бим знал постояци хемийни состав и потим знал як треба прикармйовац. Младнїки сом посадзел на оддалєносци пейц метери и так почало їх допатранє и продукция. Тиж сом и реґистровал польопривредне ґаздовство – потолковал Янко.

После трох рокох труд ше виплацел и сцигнул и перши урожай. Як и у каждей продукциї, и при лїсковцох треба досц укладаня и роботи. Тиж потребне хемийне третированє, як цо жимске пирсканє зоз „белавим олєйом”, вец процив бактерийного шивого гнїца, процив паразита хтори варта плод – такволана „стрижибуба”, як и процив пепельнїци.

Древка вимагаю и одвитуюцу влагу у жеми, та требало и поряднє залївац. После штирох рокох продукциї Ждиняк себе олєгчал зоз систему залїваня „капка по капку”.

У роботи треба вше буц знаходлїви, та так и вон набавел єдну цистерну за 2 000 литри води, дакус ю пошорел и инсталовал у дворе, а з воду ю полнї зоз студнї. Потим вода з природним падом чече до системи и залїва стебла.

Кед през рок єст досц дижджу, як того року, вец систему менєй хаснує, алє ше ю з часу на час заш лєм хаснує же би до нєй були уруцени средства за прикармйованє.

Лїсковци починаю квитнуц такой после мразох ище у фебруаре, а плоди дозреваю и починаю одпадовац у авґусту. Наш собешеднїк гвари же вец кажди дзень зазберує плоди.

ОЧЕКУЄ КОЛО 500 КИЛИ ПЛОДУ

– Плоди кладзем такой до мещкох и квачим на чардак же би на воздуху були ище коло мешац днї. Потим их ношим до Куковцох до єдного чловека хтори ма машину хтора розбива лупу, бо би розбиванє з млатком було досц чежке и вимагало би часу – гварел Ждиняк.

– Будзе коло 500 килограми плоду хтори предам особом хтори продукую колачи, або до предавальньох здравей поживи. Зохабям одредзене количество за свойо обисце, а плоди ше чува у змарзовачу. З єдного килограма у лупи, достанє ше, кеди як, од 300 по 500 ґрами чистого плоду. Дакеди цена була коло 10 евра за килограм, а тераз є коло 600 динари – гварел на концу Янко Ждиняк.

СТАРА СЕДЕМДЗЕШАТРОЧНА КАЙСА ИЩЕ РОДНА

Янко Ждиняк нам указал и стебло старей кайси у загради хтора можебуц ма и 70 роки и ище дава плоди. Того року, як и вшадзи, кайса слабше родзела. Кед родзи добре, вец будзе з кайси и маджуну, компоту, та и на далєко познатей добрей палєнки „кайсовачи”.

(Опатрене 36 раз, нєшка 1)