fbpx

Млади су, а уж як одроснути

автор апм 10. септембер 2018

Михайло, Наташа и Микола Кашайово, двоме браца и шестра, медзи хторима по рокох нє велька розлика, мали нєкаждодньове дзецинство. Чежки хвильки прегирмели, и гоч им и нєшка каждодньовосц випатра кус иншак як їх парняком, зазначую фантастични ретултати.

У дзецинстве шицки тройо жили зоз своїм оцом, и нє мож повесц же му було лєгко витримовац фамелию и старац ше о нїх. А вец ше случело нєщесце, оцец умар, и Кашайово дзеци остали сами. Та заш лєм, нашли моци и шицки тройо цале школованє прешли без проблемох. Видно було же су дозрети и озбильни, гоч и на то наведла ситуация у хторей ше нашли. Вредни и вше одлични визначовали ше и у спорту.

Нєшка Михайло, Микола и Наташа жию зоз своїм дїдом и бабу, мацеровима родичами, и удало ше им пошориц и стару фамелийну хижу у хторей у дзецинстве жили зоз оцом.

О Наташи Кашаї влєце уж писане у наших новинох понеже була школярка ґенерациї Ґимназиї „Жарко Зренянин” у Вербаше. Вона шицки штири роки у Ґимназиї мала успих 5,00, а попри резултатох у порядней настави, визначела ше и у звонканаставних активносцох. Була член линґвистичней секциї и кажди рок участвовала на шицких уровньох змаганьох зоз сербского язика и язичней култури. Найлєпши резултат витворела у трецей класи, кед у Тршичу освоєла треце место на Републичним змаганю зоз сербского язика, а того року участвовала и на Републичним змаганю зоз русийского язика. Школованє предлужи на Филозофским факултету у Новим Садзе, дзе од октобра почнє студирац на Катедри за русийски язик.

Наташа штреднє дзецко у фамелиї Кашайових, народзена є 1999. року, а єй старши брат Михайло 1997. року. Маю и младшого брата Миколу хтори народзени 2001. року.

Шицки тройо дзеци закончели ОШ „Светозар Милетич” у Старим Вербаше, потим ше Михайло уписал до Стреднєй фаховей школи „4. юлий”, Наташа закончела вербаску Ґимназию, а Микола Польопривредну школу у Футоґу.

ШЛЇДОМ СВОЇХ ИНТЕРЕСОВАНЬОХ

Найстарши Михайло у стреднєй закончел напрям за машинского технїчара за компютерске конструованє, Наташа вибрала дружтвено-язични напрям, а Микола напрям за механїчара.

– Брат Михайло закончел други рок на продукцийним машинстве на Факултету технїчних наукох у Новим Садзе, Микола, тиж други рок стреднєй Польопривредней у Футоґу, а я ше помали рихтам за початок студийох. Михайло планує же би ше у будучносци занїмал з роботу за хтору ше школує. Мой циль же бим постала наставнїца або професорка русийского язика у приватней школи странских язикох або у даякей стреднєй школи, а Микола би найвецей любел робиц жем и занїмац ше з польопривредну механїзацию – приповеда Наташа о своїх и планох своїх братох.

Шицки тройо дзеци през дотерашнє школованє були одлични школяре, а на змаганя нє ходзела лєм Наташа, алє и найстарши Михайло. Вон ше змагал зоз конструованя и бул штварти у нашей жеми. Наймладши Микола люби бавиц шах, и у тим є одлични. 

ШИЦКИ И ДОБРИ СПОРТИСТИ

Наташа и Михайло тренирали джудо, змагали ше, и посциговали одлични резултати, док Микола тото посцигнул у каратеу. 

Тераз нє тренираю пре рижни обовязки, алє гваря же би ше шицки тройо любели врациц до спорту.

Наташа тренирала джудо и посцигла одлични резултати

Кашайово нє маю лєм школованє як найзначнєйшу обовязку у живоце, алє ше озбильно занїмаю и зоз польопривреду.

– Шицки тройо ше школуєме, алє при тим на своєй жеми продукуєме капусту, шпинат, цибулю, цеснок и сладку кукурицу. Плануєме и далєй робиц у польопривреди и прешириц култури. Коло шицкого ше консултуєме перше зоз дїдом, а вец и з людзми хтори робя подобну роботу – приповеда Наташа и додава же кед треба и трактор гонї кажде з нїх.

– На даяки способ, то нам постало и звикнуце. Перши, нормално, почал гонїц Микола, а потим и ми двойо понеже то було нєобходне – додава вона, и гвари же шицки тройо покладали за тоту катеґорию превозки. Так їх сушедство часто видза дакого з нїх троїх на трактору як звожую сламу, або на бициґлох розноша млєко. Часто су и на полю, у роботи, и то крашнє видзиц понеже шицки тоти животни обовяки нєзвичайни за їх ґенерацию.

Як гваря, шицки їх роботи у ствари єдна велька робота хтору дзеля зоз дїдом. Посцигую вельо, гваря, бо ше радза, помагаю єдни другим…

– Вец шицко мож, а польопривреда нам вше будзе єдна з роботох прето же маме шицки условия, прицагує нас и намагаме ше вихасновац маєток хтори нам остал од оца – приповеда Наташа и додава же їх роснуце у сущносци нє випатра таке чежке, бо шицко звладали и думаю же су на добрей драги же би постали добри, вредни людзе, и же кед так предлужа, годни унапрямиц свойо животи праве так як кажде з нїх троїх жада.

У РОБОТИ СУ ОЗБИЛЬНИ

У Кашайових дзень вше почина зоз заєднїцким фриштиком, зоз планами за тот дзень, а вец кажде роби свою часц роботи. Роботи орґанизовани так же би нїкому нє було барз вельо и чежко.

– Вредни людзе постаню добри людзе. Тоти хтори ше у младосци дакус трапя, похопя сущносц живота, основи на хторих ше жиє… Як дахто хто уж прешол дзепоєдни значни хвильки у живоце, можем повесц же успих нє сервировани на тацни, за ньго ше муши вельо бориц и робиц. Дакеди сиґурно будзе чежко, алє кед видно циль ґу хторому ше намага, шмелосц и моц ту же би ше лєм крачало напредок – гвари наша собешеднїца, млада, а нательо дозрета и мудра, чийо нєшкайши плани фокусовани на успишну будучносц. Перши крочай єй закончиц основни студиї зоз цо лєпшим успихом, вец мастер, а потим  гвари же будзе глєдац роботу. Дума же о дзешец роки тоти плани годна сполнїц.

– Найважнєйше же у нашей фамелиї на першим месце почитованє, любов, порозуменє, а думам же то основа хтора нам дава моци за далєй – заключує Наташа.

„НАЛАПАЮ” И ШЛЄБОДНИ ЧАС

Свойо обовязки вше окончую поряднє, систематично и самостойно, як у школи так и дома, алє найду часу и за одпочивок. Кед су шлєбодни Михайло найволї патриц филми и сериї, Микола ше найвецей интересує за шах и нови польопривредни машини, а Наташа чита кнїжки и слуха музику. Шицки тройо любя и друженє, та часто и виходза з парняками.

(Опатрене 150 раз, нєшка 1)