fbpx

Бул добри рок за бостан

автор сас 15. септембер 2018

Сезона зрезованя диньох у дюрдьовским хотаре прешла початком септембра и тирвала коло два мешаци, а тогорочни урожай лєпши як прешлорочни.

У Дюрдьове єст вше менєй продуковательох бостану, тераз коло дзешец котри найвитирвалши. Причина иста – вельо роботи, уложене вше чежше наплациц, нєстабилни цени и тарґовище, а нє исную одкупни места дзе би продукователє свойо продукти могли придац з довирийом.

– Виходзи же накупци лєпше преходза як ми продукователє. Купели по 35, а предаваю по 60 динари. Могли би и ми одвожиц и предавац, алє у тей хвильки таке нє виводлїве, требало би дакого додатно анґажовац и купиц превозку, то ознова укладанє, а нє знам кеди го и чи го вообще врацим – гварел Каменко Отич, польопривреднїк з Дюрдьова, котри бостан пестує ище од дзецинства.

Традицию продукциї ґереґох нашлїдзел од своїх родичох, цо почало пред вецей як пейдзешат роками. Тоту традицию предлужел зоз супругу и сином. Бостан преважно предавали опрез обисца, а дакеди, як гвари, док були щешлївши часи, до пред коло давцец роками, предавали на Рибним пияцу у Новим Садзе, котри бул центер за предай домашнїх продуктох з валалу.

– Бостан у варошу бул два раз драгши. Теди зме за кратки час предали полни коч, а дому вше ишли з нову поручебнїну за ютредзень – гварел Каменко. Теди людзе мали довирия єдни до других, а терашнї часи цалком иншаки, та Отич єден медзи валалчанами котрому ше удало наплациц придати продукти.

Пред даскельома роками на довириє дал два тони динї купцови зоз Суботици, котри од нього одкупйовал роками. Нїґда му нє заплацел. Нажаль, таке ше у валалє случовало велїм польопривреднїком и за придате зарно сої и кукурици до силосу.

ЦЕНА ДОБРА, АЛЄ ВИОСТАЛА СЛАДОСЦ

Отич садзел ґереґи и под контрактом, алє ше анї так нє удало предац по задоволююцей, шоровей цени. Векшину предавал накупцом до валалу и до Банату, алє нє видзел перпективу, та престал з тоту роботу. Медзитим, гвари же тот рок за урожай бул добри, як и цена.

– Ґереґу при концу сезони могло предац по 25-30 динари, цо барз добре, а пред даскельо роками могло наплациц по седем динари. И за динї бул добри рок. Од початку сезони скоро нє меняли цени, були 35 динари, а пред двома роками и по 40 динари, тиж на велько. На мало зме слабо предавали, а цена була медзи 50 и 60 динари по кили. Лєм, квалитет и кванитет нє були задоволююци, пре дижджи нє була сладка. Влонї, гоч була суша, продукция була лєпша, а лоза добра и у септембре, и зродзело коло трицец одсто вецей як того року, а цена була иста, 30-35 динари – гварел Каменко. Накупци на велько найчастейше приходза з Банату, Суботици и околних местох, найчастейше куповали тону до тони и пол.

ПРЕ ДИЖДЖ ПОПРЕПАДАЛ ПЛОД И ЛОЗА

Того року на двох местох у валалє и трох ланцох директно на фолию посадзел „ананас” и „ґалию”. Пресаду нє рихта у пластенїку бо то вимага додатну роботу и укладаня. Задовольни є же ше його способ роботи указал як добри, алє на хвилю нє мож уплївовац. Того року пре диждж попрепадали плод и лоза. Прето шицки продукователє желєняви у валалє додатно пестовали и прикармйовали плод, алє ше нє удало надополнїц цо страцене.

– Лїсце динї у єдней часци хотара було як згорене, а у другей нє було таке, алє то завиши и од типу динї – гварел Каменко. – З другого боку, дижджи котри начкодзели желєняви и даєдним вчаснєйшим житарком, добре уплївовали на плод кукурици и сої.

Фамилия Отичових, як и векшина польопривреднїкох котри жадаю вихасновац свой простор, обєкти и знанє, продукую вецей житарки и статок, з чим завераю круг продукциї и потреби за живот. У фамилиї Отич маю и парадичи котри предаваю на велько и кармя швинї и целята за предай. Медзитим, Каменко нє задовольни же ше вельо увожи и же ше домашнї продукти, од житаркох по месо, нє предава у векших маркетох. Так ше нє дошлєбодзує же би домашнї продукователє заробели. Ґу тому, держава ше нє анґажує зорґанизовац задруґи же би функционовали як дакеди и же би домашнї продукти були доступнєйши гражданом, од чого би и держава мала хасен.

– Видзел сом же у маркетох предаваю туньши увозни ґереґи, алє сом видзел и яки им конарчки и фарба скорки. Ми котри знаме як випатра здрава и дозрета ґереґа нїґда таке нє купиме – заключел Каменко.

(Опатрене 22 раз, нєшка 1)