fbpx

Пенєжни кари за нєсовисних

автор мар 16. септембер 2018

Уредба о мирох за зоперанє и знїщованє амброзиї наклада же без огляду чи ше амброзия находзи на будовательней або польопривредней жеми, на ушорених лєбо нєушорених поверхносцох, єй знїщованє обовязне.

Точно одредзене же хто задлужени за кажду поверхносц, та так власнїки польопривредних парцелох, односно арендаше задлужени за знїщованє того коровча, потим кажде задлужени за шицки други парцели котри у власносци тей особи, як цо то рижни будовательни поверхносци, без огляду чи су у населєним месце чи звонка.

Велька часц обовязки ше одноши на явни подприємства. Так ЯП „Води Войводини” задлужене за простор коло беґельох и яркох у їх инґеренциї, а за ушорйованє простору коло локалних, медзимесних и драгох висшей катеґориї, тиж задлужене компетентне явне подприємство.

О ДИЛЬОВОХ ШЕ СТАРА ЯКП „РУСКОМ”

На терху локалних комуналних подприємствох пада обовязка знїщованя амброзиї и отримованє желєних поверхносцох у населєних местох.

– ЯКП „Руском” як поверенїк задлужене за знїщованє амброзиї, а можем повесц же того коровча у населєних местох и на явних поверхносцох нє маме. Други проблем то амброзия у обисцох на приватних поверхносцох, дзе ми нє можеме интервеновац на свою руку. Часц наших роботох то кошенє амброзиї у хотаре, у першим шоре ше патри коло дильовох и виходи з дильовох на калдерму, окреме на драгу М5. За нас проблем поверхносци коло долїнох, там ми нє можеме приступиц, понеже нє розполагаме зоз таку озбильну механїзацию. Шицко цо зме у можлївосци ми и покошиме, а долїни уж цалком прероснути з надом – гвари Йоаким Надь, руководитель услужно продуковательного сектору у ЯКП „Руском”. Вон додал же „Руском” поряднє коши поверхносци коло драги за Водицу, Улїцу Ирини Провчи, драгу за Косанчич. Драга ґу Крущичу нє у їх инґеренциї, алє ю нєдавно скошели, понеже трактор з косачку ишол до Крущичу. У плану покошиц ище даскельо дильови котри зароснути з амброзию.

ЛЄМ ЄДЕН ПОЛЬОЧУВАР

О проблему амброзиї на польоприврених парцелох нам бешедовал керестурски польочувар Владимир Шимко.

– На териториї цалей держави принєшени Закон котри предвидзує обовязне знїщованє амброзиї, за цо предписани пенєжни кари. На польопривередних парцелох предвидзена кара од 16 000 динари по єдним парцелним числу, нє по велькосци парцели, та анї нє поєдинєчно по єдному власнїкови. У керестурским хотаре єст надосц амброзиї, алє ше углавним почитує кед ше вирекнє писане опомнуце, после котрого власнїк ма три днї же би реаґовал, чи опирскац амброзию, чи скошиц, то його обовязка. Кед ше тото нє випочитує, шлїдзи приява, а можем повесц же сом потераз нє мал ище анї єдну пенєжну кару – потолковал Шимко.

У ситуацийох кед ше зяви амброзия на штред парцели, наприклад у сої, нє вирека ше опомнуце, понеже то урожай котри будзе пошвидко витлачени. Векшином опоминал за зароснути конци, и за сцернянки котри после жатви барз швидко заросли.

– Кажди дзень ше трудзим обисц цо векшу часц хотара за котру сом задлужени, мушим повесц же напарто, ґу тому ту и проблеми зоз горивом, алє и тот проблем препознати у Општини, та нам помагаю – гварел Шимко.

Най здогаднєме як роби польочуварска служба на териториї Општини Кула – зоз гашеньом ЯП „Завод за вибудов” загашена и польочуварска служба котра робела у його рамикох, теди за Керестур були задлужени двоме польочуваре. Прешлого року, чуванє хотара препущене приватней фирми, котра тоту роботу достала на тендеру општинскей управи. Шицки польочуваре маю статус службених особох, а їх робота огранїчена лєм по питаню того же нє шму „привесц” особу.

Нажаль, од прешлого року за цали керестурски хотар задлужени лєм єден польочувар, а тераз му помага колеґа зоз Кули котри задлужени за терен од Кули, та по Хладзальню з обидвох бокох.

(Опатрене 206 раз, нєшка 1)