fbpx

Професионални приступ ґу кросфиту

автор апм 19. септембер 2018

Тривко Сворцан о кросфиту (CrossFit) чул ище на закончуюцим року студийох, 2013. року, кеди кросфит мал лєм єдно представительство у цалей Сербиї. Заинтересовало го, бо то було цошка цалком иншаке, по теди ше у терховньох робело лєм бодибилдинґ, а кросфит оможлївйовал иншаки тренинґ, за перформанси.

За релативно кратки час, єден рок, пробовал барз вельо тренинґи и вежби, аж и участвовал на єдним змаганю, алє плацел „цех” велькому жаданю и достал барз озбильне покалїченє пре хторе длуго паузовал.

– После того сом научел и добри и подли боки кросфиту. Добри боки же єст барз вельо базични вежби з рижнима реквизитами, робота у менших ґрупох, од 10 по 15 особи, ефект ґрупи, з тим ше кросфит найвецей пиши, прето же шицки маю чувство припадносци и єдни другим даваю потримовку. Ту и змаганє, шицки робя исти тренинґи, нормално, присподоби ше обтерхованє, и так ше можу медзисобно тестировац члени ґрупи у терховнї, видзиц дзе су у одношеню на других. Потим, док робице цали час маце потримовку тренера. Подли боки же єст барз мало фахових тренерох, кросфит ма курс хтори тирва лєм два днї и после того нащивителє курсу доставаю лиценцу же можу отвориц кросфит терховню и робиц з людзми, а нє маю прави методични приступ. План и програма постоя, алє су часто нє добри, вельо ше форсира вежби олимпийского дзвиганя терхи, комплексни ґимнастични вежби, а тоти вежби барз моторично и технїчно вимагаюци и нє треба их робиц з початнїками, а у каждей терховнї коло 90 одсто КФ початнїки. Праве пре тоти вежби настава вельке число покалїченьох и прето КФ на подлим гласу – приповеда Сворцан, хтори власнїк терховнї „Олимп” у Старим Вербаше, а тренинґи у своїм доме почал тримац початком 2015. року, такой после законченя основних студийох.

ПОСТАВЕЛ СЕБЕ ЗАДАТКИ  И ПРИНЦИПИ

– Перше то було лєм за приятельох и познатих, бо сом того року предлужел з мастер студиями. Озбилнєйше сом з роботу почал 2016. року, кед сом закончел и мастер студиї. Идея за роботу длуго наставала, знал сом же зоз своїм факултетом чежко найдзем роботу, та сом ю мушел сам себе направиц. Мой оцец цали живот дзвига терху, дал ми перше ґаражу най бим робел, а после и його дїловни простор, а уж пред конєц факултета сом почал правиц дзепоєдни реквизити. Родичи ми помогли финансийно найвецей кельо могли, без нїх бим нє могол почац, а кед сом почал робиц, сам сом себе задал одредзени задатки и принципи, як треба же би тренинґ випатрал, як ше я мушим справовац, як терховня треба же би ше розвивала, мал сом циль и ишол сом ґу ньому – приповеда наш собешеднїк хторому главни мотив бул же би направел терховню у хторей будзе шицко гевто цо му хибело у терховньох у хторих по теди тренирал, а вируциц шицко гевто цо завадза.

ПРИЯТЕЛЬСКА АТМОСФЕРА У ТЕРХОВНЇ

 Шицки хтори приходза до його терховнї знаю же можу раховац на фахову особу тренера и на приятельску атмосферу.

– Ту ше шицки дружа, бешедую, а я мам особни приступ ґу шицким хтори приходза, а нє лєм твардо професионални. Розменюєме искуства, думаня и совити. Треца ствар добре орґанизовани ґрупи, так же шицки маю можлївосц виберац термини, и знаю же кед приду же нє будзе гужва, алє максимум 8 особи. Гевто цо сом жадал вируциц, то превелька нагромадзеносц зоз справами, людзми и жвератками. Громада людзох хтори приходза до терховнї кеди сцу, робя цо сцу, а нє знаю анї як ше вола особа коло нїх. И робя без фаховей особи, цо обично предусловиє за покалїченє – гварел Тривко.

У тей хвильки у його терховнї тренираю коло 50-60 особи, а велї з нїх ту вежбаю од початку його роботи. Як гвари, вони му помогли же би ше розвил, бо пришли медзи першима, отвореного роздумованя, пробовали тренинґ зоз нїм, попачело им ше, и далєй ширели приповедку…

Тривко ше у тим подполно пренашол понеже ше школовал за физичне вежбанє и на себе почувствовал кельо то може помогнуц.

– Чувствуєм ше феноменално у своєй скори, мам лєпши квалитет живота и то сом жадал подзелїц з другима. Кажди дзень уходзим до терховнї зоз жаданьом помогнуц другим людзом. То гевто найзначнєйше – заключує вон.

ДВА ФАЙТИ ПРОГРАМИ, У ЗАВИСНОСЦИ ОД ЦИЛЬОХ

Же би обдумал кажди конкретни тренинґ, Тривко хаснує знанє хторе достал на факултету, же би ше випочитовало шицки правила нормалного розвою людского цела през вежбанє.

– На першим месце найзначнєйше елиминовац шансу за покалїченя. Вец достац максимални ефект за утрошени час и енерґию. Поставям циль за кажди мешац, кажди тидзень и кажди дзень. И у одношеню на циль виберам средства з хторима го витворим, односно вежби, число повторйованьох и серийох, темпо и подобне… Мам два ґрупни програми, перша павербилдинґ, цо микс класичного павербилдинґу и   бодибилдинґу, и углавним го вибераю хлопи.  Тота програма направена за гевтих хторим циль злєпшанє мускуловей моци и волумену, а кажди тренинґ ма и часц пошвецену розвиваню експлозивносци. Тренинґи углавним тирваю 50–55 минути, а програму ше меня мешачно. Друга програма кросфитнес, цо микс класичного часу физичного воспитаня хтори нас уча на факултету и даєдних вежбох и моделох зоз КФ.  Тота програма направена за гевтих хтори би робиц „од шицкого покус” у єдним тренинґу (моц, верткосц, витирвалосц). Основни циль тей програми балансовано розвивац цале цело, моц, кондицию. Єднак го вибераю и хлопи и дзивки. Тренинґи углавним тирваю 45–50 минути, а програму ше меня у зависносци од мешачного, тижньового, дньового цилю – потолковал Сворцан, а шицки хтори приходза сами одлучую хтору програму жадаю у одношеню на свой циль.

РИЖНИ ТЕРМИНИ – И ПРЕД ПОЛАДНЬОМ И ПОПОЛАДНЮ

Термини за ґрупни тренинґи од 10 по 21 годзин, од пондзелку по пияток, а постої можлївосц Тривка анґажовац як индивидуалного тренера, цо вон вецей препоручує спортистом, док рекреативцом препоручує ґрупни тренинґи. Терховня „Олимп” ше находзи у Улїчки Шайкашска 6 у Старим Вербаше, а реґистровани є и член Паверлифтинґ союзу Сербиї. Того року участвовали и на державним першенстве у паверлифтинґу, дзе на змаганю Тривков оцец Борко Сворцан поставел нови державни рекорд у своєй катеґориї.

Кед Тривко почал робиц мал єдну малу просторию, без струї и патосу, алє огромне жаданє за щиру роботу. Нєшка простор випатра цалком иншак, нащивительох вше вецей, а найвецей гевтих хтори приходза з цалком другого концу городу, та и Ловченцу, Коцура и других валалох же би тренирали праве ту, зоз потримовку правого професионалца и у атмосфери о хторей ше у кругу вербаских спортистох  и рекреативцох уж навелько чуло.

Шицки хтори го сцу контактовац годни прейґ дружтвеней мрежи facebook, на його особни, або профил Спортски Клуб Олимп, або на мейл svorcant@gmail.com и число телефона 063 715 02 25.

СПОРТ ЗА МУСКУЛИ И ХАРАКТЕР

Кросфит спада до ґрупи фитнес вежбаня. Як файта спортскей активносци реґистровани є 2000. року. Його иноваторе Ґреґ Ґласман и Лорен Дженаи. Базує ше на функционалних рухох хтори уключую велї елементи як цо:  интервални тренинґ високого интензитету, олимпийске дзвиганє терхи, плиометрия, ґимнастика, стронґменски вежби… Главни циль кросфиту же би створел широку фитнес програму хтора дава резултати хтори ше можу вимерац през кондицию, моц, схопносц, характер и витирвалосц. Ефикасни є и у худнуцу и будови мускулох.

(Опатрене 41 раз, нєшка 1)