fbpx

Робота ошлєбодзує од живота

автор мария перкович 22. септембер 2018

Познати надпис на капурох Аушвицу „Arbeit macht frei”, нїяк нє лєм символ злодїйскей прешлосци Европи, анї ганьби нємецкей держави, анї є нє лєм часц общей култури гражданскей класи. „Робота ошлєбодзує” насампредз жива максима  буржоазийней епохи. Нє случайно же була визначена на уходзе найвекшого нацистичного лаґру шмерци. Праве тот и таки лаґер, тота и така максима, символизую тото цо наисце капитализем – шмерц шицких тих цо на тарґовищу роботи примушени себе понукнуц як робу, дац свою роботну моц. Робота нас ошлєбодзує од живота.

Шмерц скоро трицец роботнїкох од початку рока, голєм тельо призначели медиї, як и виява  на телевизиї чолнїци Одсеку за активносци у обласци популацийней политики  Милени Антич Янич хтора насампредз женом занягала живот на конто роботи, указую природу буржоазийней держави и людскей роботи. Нє першираз же дахто страда лєбо страци живот на роботи. Нє першираз же нам дахто з власци поручує же,  кед зме ше уж родзели, маме робиц и лєм робиц. З интенциї спомнутей вияви, по хторей роботодавательом нє потребни мацери алє роботнїци, випатра би було идеалне кед же уж иснуєме лєм пре роботу (за цудзи профит), такой ше рецикловац у даєдним сектору конц-лаґру хтори ше розширел ширцом швета.

И наша держава, сектор ґлобалного лаґру, на каждим крочаю указує свою сущносц и циль, а то охрана капиталу од орґанизованого роботнїцтва. Практично онєможлївює синдикалне орґанизованє, капиталу оможлївює високи профити без було якей одвичательносци  и обовязки. У тим цилю и найновши мири практично леґализованей роботи без контракту „на чарно” за сезонских роботнїкох, як и зменшанє надополнєньох за положнїци. Держава Сербия принєсла вельочислени закони, (дараз и по сто до рока, а дараз аж и преруци норму), та з тим масивним реґулованьом доказала же є орґанизована, ефикасна и же наисце сполнює свой циль. Без огляду на поносованя и критики либералох.

Кажди смертни случай на будовалїщох, примушуюца деложация, случай пензионерки у розпуки хтора у безвиходносци штреля до инвеститора-криминалца (цо скоро же постало синоним), кажди нови закон, гуторя исте – же зме нє держава Сербох и шицких других гражданох, як цо стої у Уставу, алє одлично ушорена класна будовня хтора чува буржоазию-криминалцох (цо тиж синоним). Гражданє тей держави лєм тоти цо маю пенєжи, а шицки други лєм рабска роботна моц чия крев и зной намакаю жем.

Диктатура роботи нас запрагує до безчислених роботних годзинох за продукцию робох и услугох з хторих голєм два трецини нїнач. Нашо преплашене служенє тей диктратури роботи як вершинскей вредносци и цилю, кладзе нас гет спод културного уровня давних аґрарних дружтвох. Ирационалне славенє роботи нас ошлєбодзело од дружтвених вязох, индивидуалносци, каждей другей дїялносци и алтернативи. Занягало нам право на полносц живота, на думку о шлєбоди. Праве як у ґлобалним конц-лаґру. А ошлєбодителє нє маю одкаль присц. З тей нагоди, будземе мушиц сами.

(Опатрене 23 раз, нєшка 1)