fbpx

Потребне нам тримац крочай зоз шветом

автор розгварку водзел: иван сабадош 4. октобер 2018

Диґитализованє шицких змистох „Руского слова” треба же би постало стратеґийни циль Установи и то длугорочни проєкт. Документацийни центер „Руского слова” то лєм єдна ґарадича. Кажда кнїжка котру видало „Руске слово” би у доглядни час требала постац виртуелна и доступна на интернету.

Нови директор НВУ „Руске слово” др Борис Варґа тоту длужносц превжал  20. септембра. За 12 роки роботи у Установи, удало ше му реформовац часопис за младих МАК и новини „Руске слово”, меняюци им фундаментално змист, професийно-етични карактер и випатрунок. Тераз, на чолним положеню у НВУ „Руске слово”, пребера одвичательносц за цалу Установу. Бешедовали зме о нових виволаньох и планох хтори ма намиру запровадзиц у своїм  мандату.

РС   У Плану роботи од 2018. по 2022. рок з хторим сце ше кандидовали, а хтори Управни одбор  НВУ „Руске слово” прешвечлїво потримал, наявели сце порихтаносц  на ґрунтовни и проґресивни пременки у Установи. У хторим напряме ше вони буду одвивац?

– Ґрунтовносц и сущносц пременкох у одношеню ґу прешлосци и будучносци, односно ґу архивох од снованя Установи и сучасних диґиталних змистох. Пред нами ювилей: 100-рочнїца друкованого новинарства по руски, котре ше означи 2024. року и за котри ше уж треба добре пририхтац. Прето у плану же бизме у рамикох Установи створели Документацийни центер „Руского слова”, котри би бул ушорени, отворени и доступни явносци. Треба направиц ревизию шицких архивох-рочнїкох нашей Установи: новинох „Руске слово”, „Заградки”, часопису МАК, часопису „Шветлосц” и шицких кнїжкох. Тот историйни скарб треба же би бул доступни насампредз занятим, а тиж так и науковцом, виглєдовачом и другим гражданом. Шицко тото треба почац диґитализовац, а то длугорочни процес.

Кед слово о будучносци, Руснаци, як и други народи, нєшка ґлобални номади, путую за лєпшим животом. Прето интернет нова платформа дзе „Руске слово” треба же би вецей пласовало диґитални змисти. Кнїжки окреме. Установа „Руске слово” треба же би тримала крочай з шветом и почала ше преориєнтовац на диґитални и виртуелни виданя як за дзеци, так и за старших. У велькей мири то уж розпочате прейґ сайту и аґенциї „Рутенпрес”, алє то далєко од того як би могло буц. Авдио и виртуелни виданя за дзеци би ше пошвидко требали зявиц у нашей Установи.

РС   Стабилизованє Установи медзи першима приоритетами вашей Програми. Хтори мири плануєце запровадзиц у тим напряме?

– Стабилизовац значи очувац Установу: отримац обсяг и квалитет продукциї, власни заробок, очувац роботни места и одредзене число гонорарних сотруднїкох.

Чека нас, познате явносци, селєнє НВУ „Руске слово” у Новим Сазде зоз будинку „Дньовнїка” до власних просторийох прейґ драги, на адресу на котрей тераз Завод за културу войводянских Руснацох. Ту треба же би шицки актере котри приноша одлуки вязани за нашу Установу мали розуменя и одлучну инициятиву же би ше тот процес цо оперативнєйше и цо швидше закончело, же би нам нє направело фанансийни утрати.

Треба нам нова опрема. Нашо новинаре, администраторе и редакторе робя на старей. Нє так же нєт проблеми и зоз просториями дописовательства у Руским Керестуре, дзе закрице зоз каждим роком вше баржей премака и то пошвидко постанє озбильни проблем.

РС   Маркетинґ сце тиж акцентовали як єдну з приоритетних активносцох директора Установи. Дзе видзице простор за дїлованє у тей обласци?

– „Руске слово” нє фирма обрацена тарґовиску и його потребом. Установа праве публикує змисти котри ше углавним нє можу одплациц зоз предавня и за тото иснує стаємна дотация держави. Тижньово новини у фарбох би без того нє могли коштац лєм 30 динари. Медзитим, у чежких економских условийох и буджетских рестрикцийох мушиме ше бориц и за свойо средства. Установа треба же би цо вецей преберала маркетинґски крочаї, котри би у случаю зменшаня, або нєставаня державней потримовки могли зачувац фирму, єй роботнїкох и виданя. Прейґгранїчни проєкти з державами Горнїци у нашей заєднїци тиж нє вихасновани достатчно.

РС   Промовованє виданьох и змистох НВУ „Руске слово” тиж би могло мац маркетинґски потенциял. Як власни продукти нашей медийней хижи приблїжиц публики?

– Треба ослуховац потреби змистох котри чуваю иснованє заєднїци, алє и каждодньово потреби читачох. Даґдзе тоти два ствари преплєцени, як цо то у случаю кнїжкох за дзеци: рускей заєднїци барз потребни єден комплекснєйши приступ виданьох за дзеци, подзелєни на рижни возростни ґрупи. Источашнє податки о предаваню гуторя же ше праве кнїжки за дзеци найвецей купує и глєда.

У плану же би ше ище баржей розширело простор цильних ґрупох. Муши исновац едиция науково и публицистичних виданьох, котри будзе конзумовац єдна узша часц заєднїци. Медзитим, муша буц змисти котри буду за широке споживанє. Поведзме, сучасна мултимедиялна руска кухарка давно ше пита до друку. То би требал постац национални проєкт и у нїм треба же би участовало и „Руске слово”. Сучасне похопйованє интеркултуралносци и ґлобалного туризма збудовани праве на деґустациї локалних националних ґастрономийох.

РС   Нови змисти, наменєни специфичней публики, у своїм Плану визначели сце як нагоду за дальши розвой НВУ „Руске слово”. Цо ту конкретно плануєце?

– Вецей ше планує такволане „збиванє шорох”, односно медзиредакцийске и медзиресорне сотруднїцтво знука фирми, як и возпоставянє дзепоєдних процедурох котри потераз у Установи нє исновали, а требали. Як уж гварене, порушаме едицию кнїжкох за дзеци. Диференцує ше окреме едиция з обласци науки и публицистики. Вецей будзе повязана робота мултимедиялного часопису МАК и видавательней дїялносци. Потребне векше сотруднїцтво онлайн верзиї „Руского слова” зоз рижнима редакциями и маректинґом Установи.

Добре би було шицко зробиц же би ше „Шветлосц” врацело на лїстину наукових виданьох Републики Сербиї, бо то нашим науковцом и виглєдовачом барз потребне, а може принєсц и додатни финансийни средства.

РС   Кадровска политика нєзаобиходна тема кед слово о далєкорочним планованю и перспективох  Установи. Яки тераз стан, а як би професийни капацитети НВУ „Руске слово” могло злєпшац?

– Насампредз, фирма муши буц праведна ґу своїм занятим, иншак нє годна здобуц авторитет звонка. Треба же би ше зачувало шицки роботни места котри сом на початку мандату застал. За нами децениї турбулентних балканских габох котри охабели пошлїдки на „Руске слово”. Цо було – було. Алє обрацаме нови бок и у плану же би скоро шицки особи цо потераз з нами робели на рижних виданьох „Руского слова” остали на тих местох, алє под условийом же буду професийно и компетентно окончовац свою длужносц. Убудуце, Установа треба же би на контракти и одвичательни позициї брала високо образовани особи. Приоритет буду мац кадри котри закончели Оддзелєнє за русинистику и медийни студиї по руски, алє муша звладац основи новинарства, котри маю одредзени важни розлични ниянси од линґвистики и литературознавства. За тото треба орґанизовац фахово обуки. Розлики видно у свидомосци о новинарскей етики, а то найобачлївше под час виберанкових кампаньох: тим цо нєдавно закончели новинарство нє треба вельо толковац прецо професийни новинаре нє шму буц члени странкох и уходзиц на лїстини виберанкох котри орґанизує Републична виберанкова комисия (РИК).

„Руске слово” треба же би було понад дньову политику. Нє треба же бизме брали подли приклад зоз жалосного препаданя беоґрадскей „Политики” и новосадского „Дньовнїка”. Нє шмеме дойсц до ситуациї же нательо служиме узким интересним ґрупом же нас предаваю за 600 евра. Нє прето нам предки пред скоро виком створели тоту новину и Установу.

РС   Визначели сце потребу диґитализованя и систематичного ушореня архивних материялох хтори ше през децениї назберало у „Руским слове”. Чом нам то значне?

– Диґитализованє шицких змистох „Руского слова” треба же би постало стратеґийни циль Установи и то длугорочни проєкт. Документацийни центер „Руского слова” то лєм єдна ґарадича. Кажда кнїжка котру видало „Руске слово” би у доглядни час требала постац виртуелна и доступна на интернету.

Кед зме 2014. меняли формат новинох „Руске слово” и славели 90-рочнїцу друкованого новинарства по руски, щешлїви же конєчно маме новину журналского типу у фарбох як ше такому виданю и швечи, лєм сом поцерпал же нам на преславу дахто придзе и опита ше: ви заєднїца з таку длугу видавательну традицию, могли бисце нам указац прикладнїк першей повойновей друкованей кнїжки? Нажаль, за тот одвит зме ище анї нєшка нє порихтани…

БИОҐРАФИЯ

Др Борис Варґа (1975), одроснул и основну школу и Ґимназию закончел у Руским Керестуре. Студирал на Факултету журналистики Универзитету Ивана Франка у Львове (Україна), дзе 2000. року, маґистровал на Катедри медзинародней преси и информациї. Докторски студиї  з обласци сучасних политичних системох закончел 2012. року на Факултету политичних наукох Универзитета у Беоґрадзе. Потераз робел у новинарстве на руским, українским и сербским язику. У медийох по руски зявел ше  1988. року на Радио Кули. 1990-тих сотрудзовал зоз Руску редакцию Радия Нови Сад и помагал ушорйовац „Литературне слово”. У дватисячитих рокох є углавним у роботох коло младежского часописа МАК, дзе од 2005. по 2013. рок робел як одвичательни редактор. Потим, од 2013. по 2017. рок бул главни одвичательни редактор „Руского слова”. Автор є вецей кнїжкох обявених на руским и сербским язику.

(Опатрене 70 раз, нєшка 1)