fbpx

Продукую цо брушачка пререже и апарат зашвайзує

автор сас 6. октобер 2018

Двоме Дюрдьовчанє, Мирослав Мудри, оцец и Мирослав Мудри, син, здружели моци и вєдно продукую и поставяю метални конструкциї. Роботу пред трицец роками розпочал оцец, а нєшка подприємство Продукция металних конструкцийох МИРЕ-ММД з Дюрдьова ма роботи у цалей Войводини и сиверней часци узшей Сербиї.

Майстор шлосер, Мирослав Мудри старши, у своїм фаху почал робиц такой як закончел штредню школу. Швидко ше опредзелєл розвиц власни бизнис, нє обавал ше, бо вше любел и мал чувство за  шицко цо требало конструовац з металу. Почал робиц у шопки, а нєшка його роботня вонкоцом цалого двора и по длужини и по ширини. У тей роботи ше и нєшка добре чувствує. Свою любов ґу тей роботи пренєсол и на сина, котри ноши його мено.

– Пачи ми ше робиц з оцом, любим швайзовац желєживо, а чи останєм у тей роботи, ище увидзим – гварел Мирослав Мудри младши, котри закончел Штредню транспортну школу, напрям за вожача.

– Вельо часу треба же би ше заробело за основни потреби у роботнї, прейдзе скоро цали чловеков роботни вик. Млади би требали мац лєпши условия за роботу и вецей заробку. Им нє лєгко знайсц ше у тих чежких часох. Хто нє ма, чежко сам створи, бо му за початок треба вельо – гварел шлосер Мудри старши, котри як найнєвигоднєйше, як гвари, видзи же наш динар нє ма вельку вредносц, кед треба дацо за нього купиц. Обидвоме ше зложели же пре таке млади одходза до иножемства, або часто меняю роботу, глєдаю лєпшу роботу, алє и часто даремно блукаю.

Вони двоме ше добре надополнюю, твердза Дюдьовчанє, у котрих вєдно зоз своїма майстрами поставяли рижни метални конструкциї.

ВЄШЕНЇ ЄСТ НАЙВЕЦЕЙ РОБОТИ

Гоч млади, та и старши бешедую же чежко найсц роботу, факт же велї з нїх сцу робиц лєм тото цо любя.

– Чежко найсц доброго роботнїка! Случує ше и таке же док нового роботнїка уведзем до роботи, розтолкуєм му цо и як ше роби, вон одустанє. За младих мам порозуменя и сцерпеня научиц их, алє ше ми видзи же младши ґенерациї нє знаю цо сцу, нєодлучни су, лєгко одуставаю од розпочатого и часто ше врацаю на подлєйшу роботу, лєм прето же им ше нє сце звладац нови препреченя, научиц нове – гварел шлосер Мирослав, котри тото наведол як найвекши проблем у роботи. Монтирац конструкциї на жеми можу и старши, алє кед ше монтира високи кострукциї, вец виталносц, рухомосц и младосц ма вельку улогу.

– Старши особи котри знаю ремесло, уж нє за тоту роботу, а младши ше чежко лапаю до нєй. Нєподзековни стан! Роботи маме вше, лєм нєт вше тих котри би робели – гварел шлосер Мирослав Мудри и потолковал же у тей роботи барз значне же би цали роботни колектив добре функционовал, дополньовал ше, мал добру комуникацию и медзисобне довириє. Важне знац хто у хторим напряме роздумує, бо у процесу роботи завиша єден од другого. Без того чежко сотрудзовац док ше будує вельки конструкциї и роби високо над жему.

Прешли рок, пре сушу, як за польопривреднїкох, так и за продуковательох металних конструкцийох бул подли и було менєй роботи. Найвецей роботи єст вєшенї и то на ґаздовствох польопривреднїкох и статкарох.

Мирослав Мудри, оцец

НАЙВАЖНЄЙША ДОБРА ПОРАДА

На питанє же цо шицко правя, одвит єдноставни – шицко цо брушачка може порезац и апарат зашвайзовац, а то ше у тей обласци популарно вола – чарни шлосерски продукти. За шицко ше прави нарис, вец ше прави часци конструкциї и потим шлїдзи составянє конструкциї. Мудрово правя капури, реновираю прикочи, шопи, чардаки, менши силоси, рижни огради – ковани, имитацию кованих капурох и оградох, метални ормани у котрих по закону муши буц одложене оружиє и друге, бо роботу нє вибераю, а найважнєйша им порада и добре сотруднїцтво з обидвох бокох.

Майстор муши буц креативни, муши добре нарисовац цо ма правиц, же би у першим шоре муштерия була задовольна. Шлосер Мирослав креативни, пред даскельома роками конструовал стол за козметички салон за пси. Важне му було же би добре похопел за цо тот стол ма служиц и вец го лєгко обдумал. Так найчастейше и роби.

Мудрово потераз правели конструкциї од 0,2 по 500 квадратни метери.

РОВНОВАГА У ШИЦКИМ

Мирослав Мудри дакеди провадзел општински и державни конкурси на котри плановал конкуровац, алє, як гвари, шицки котри пречитал були нєвигодни, та их вецей анї нє провадзи.

– Кед сом розвивал роботу требало ми средства же бим докупел алату, уведол трофазну струю, же бим лєпше оспособел роботню, а у банки ми ше питали чи мам векшу машину як ґаранцию же врацим кредит. Гварел сом им: „Да мам, та бим од вас кредит нє глєдал ”, гварел шлосер Мирослав Мудри.

Мирослав Мудри, син

Як гвари, найволєл би баржей напредовац у роботи, алє є свидоми же ше мож задоволїц и зоз менєй, алє и же дакому анї вельо нє досц. Ровновага найважнєйша у шицким. Шицко цо ма, ма пре свою витирвалосц и закладанє. Вше мал потримовку од супруги Светлани, котра дакеди рихтала єдзенє за майстрох, а остатнїх рокох дзивка Драґана, за фамелийне подриємство, кончи административни роботи.

– Намагам ше чесно робиц и випочитовац пораду, бо ше лєм так мож отримац. З тей роботи виховали зме и вишколовали штверо дзеци, спомнутих Драґану и Мирослава, и Сладяну и Єлену.       

У тей роботи дакеди було вецей заробку, а тото твердза и старши шлосере з валалє. Цена векшини потрошного материялу роками иста, алє куповна моц при гражданох слаба, а трошки живота векши.

Свою роботу наплацуєме як процент од потрошеного материялу, та у пенєжу то стої, а заробок менши бо єст менєй роботи. Вельки и обавязки ґу держави за реґистроване подприємство и за здравствене и пензийне осиґуранє занятих.

– Людзе маю вше кратши животни вик, прето бим пристал нє плациц пензийне осиґуранє, бо питанє чи пензию дожиєм, а и здравствене ми нє треба. Видзи ше ми же би було лєпше кед бизме могли заплациц препатрунок и шицко цо треба лєм теди, кед нам є потребне. Алє у нас нє мож виберац – гварел наш собешеднїк.

Гоч су свидоми шицких проблемох, Мудрово нє одуставаю од пракси же шицко цо робя – поконча як треба. И далєй тримаю же им найлєпша реклама теди кед их людзе препоруча, а кед би ше судзело на основи того, робота им добре идзе, бо су барз завжати. Заинтересованим нїґда нє чежко причекац же би сцигли на шор, бо ше нє сцу одрекнуц од свойого майстра.

(Опатрене 77 раз, нєшка 1)