fbpx

Любим тото цо робим

автор тас 8. октобер 2018

Михаил Рамач зоз Дюрдьова ходзел до ґимназиї ,,Петро Кузмяк” у Руским Керестуре, а потим закончел Високу школу фахових студийох за образованє воспитачох у Новим Садзе, зоз чим ше нєшка и професийно занїма. Тиж закончел нїзшу музичну школу ,,Исидор Баїч” у Новим Садзе, напрям ґитара, а музика му тераз єден од главних гобийох. Михаїл нєшка єден з найвизначнєйших кантавторох своєй ґенерациї.

Михаила музика почала интересовац ище у оводи, дзе и воспитачка препознала його талант за музику. Так вец пришло и тото жаданє же би ше уписал до музичней школи. Михаил ше опробовал и на тамбурох котри грал у КУД-у ,,Тарас Шевченко” у Дюрдьове, алє ше ту нє затримал длуго.

– Кед пришол час уписац ше до стреднєй школи, як и векшина, нє бул сом сиґурни цо сцем. Одлучел сом ше за ґимназию у Руским Керестуре. Було ми на початку чежко и нє спачело ми ше такой, понеже сом у тот час зоз своїма товаришами зоз Дюрдьова основал бенд ,,Врата Рая”, та ме найвецей прето цагало дому. Медзитим, понеже ше шицко коло бенду помали розвивало, у медзичаше сом ше  звикнул на нове место – Керестур, школу, и нє було ми вецей так чежко. Кажди викенд сом приходзел дому и зиходзел ше зоз своїм бендом, вежбал, аж зме мали и свирки у нашим валалє и околних местох – приповеда Михаил.

Гоч Михаил нє знал дзе ше упише, заш лєм бул барз задовольни зоз ґимназию, аж у остатнїх двох рокох дзепоєдни дружтвени науки котри вон барз люби му були добра ,,одскочна деска” за далєй. Так ше опредзелєл уписац Високу школу фахових студийох за образованє воспитачох у Новим Садзе.

– За воспитача сом ше уписал цалком случайно. Перше сом жадал буц полицай, алє теди ше то даскельо роки чекало же би вишол конкурс за уписованє.  Же бим нє трацел час и чекал, уписал сом за воспитача, лєм прето же бим обкеровал шицки природни науки котри ми вше подло ишли, а же бим, з другого боку, виучовал дружтвени науки. Думал сом же то будзе лєм дочасово, медзитим, кед сом першираз пошол на праксу до оводи ґу дзецом, похопел сом же то – тото. Кельо нас у ґимназиї страшели за факултет, можем повесц же мнє студиранє барз добре ишло. Понеже ме тото шицко заинтересовало, бул сом порядни и тоти три роки у тей школи ми барз швидко прелєцели – гвари Михаил.

МУЗИКА ГЛАВНА, АЛЄ ТУ И ДРУГИ ГОБИЇ

Михаил вельки любитель ґитари и комплетней ґитарскей опреми, та на тей бази твори и власну музику. У своєй хижи ма импровизовани мини студио и задовольни є же ма условия сам знїмац шпиванки. Знїмац и монтирац углавним учел сам, так же ше вельо розпитовал, читал, виглєдовал по интернету. Цо ше дотика Михаиловей авторскей музики то його особни проєкти, котри настали як резултат интересованя за музику и музичну продукцию. Михаил и пише, углавним поезию, алє после законченей високей школи мал досц шлєбодного часу, та ше ,,влапел” дакус озбильнєйше до писаня, та так написал єден роман по сербски, котри можебуц єдного дня и вида. Затераз ма видату єдну кнїжку поезиї ,,З молу до дуру”.

– Почал сом писац у ґимназиї, а главни мотив ми бул мац тексти на котри бим могол компоновац и на тот способ рихтац шпиванки за свой бенд котри у тим периодзе наставал. Писанє у початку нє ишло лєгко, векшину цо сом теди написал закончело у канти за шмеце, алє, по моїм думаню, з часом то почало мац смисла и було лєпше. Теми за писанє ми на першим месце були социялни, а вец сом пожадал направиц єдну баладу, та сом крочел до любовней тематики – приповеда Рамач.

Михаил Рамач затераз ма шейсц авторски писнї, алє ту ше нє застанови. Понеже одроснул зоз ,,Росу”, руску музику, Михаил люби провадзиц и нашо руски фестивали и манифестациї, и кед го волаю, дзечнє заграє и зашпива и на нашей сцени.

Ище єден Михаилов гоби то фотоґрафия и видео. После студираня Михаил робел два роки за нашо руски медиї, и так ше заинтересовал и за фотоґрафию. Кед бул конкурс за МАК, вон послал свойо фотоґрафиї, дзе достал друге место и вше баржей почал виглєдовац опрему, технїки, а то го заш кус одцагло и ґу видеу.

У СВОЄЙ РОБОТИ МОЖЕ ВИРАЖИЦ И СВОЙО ИНТЕРЕСОВАНЯ

Як престал робиц у медийох, Михаилови ше такой указала нагода робиц як персонални асистент. Робел зоз єдним хлапцом зоз аутизмом, алє ше нє затримал длуго на тей роботи. Нє прешло анї два полни мешаци, кед Михаил дознал же глєдаю воспитача у оводи ,,Земля Чуда” у Новим Садзе. Бул барз заинтересовани, алє и кус скептични кед чул же то приватна установа, бо нє мал ище искуства. Алє по препоруки, послал свою биоґрафию, и уж о даскельо днї бул поволани на розгварку за роботу. Од теди, та уж треци рок, Михаил роби у оводи ,,Земля Чуда” и його живот постал права сказка.

– Од самого початку, кед сом почал робиц у тей оводи, дзеци ме барз добре прилапели, цо думам же досц важне. Тота робота наисце барз интересантна. Я робим зоз дзецми од штири до пейц и пол роки, то стредня и старша ґрупа. Робиме вельо интересантни програми. Єден дзень випатра так же, воспитач котри перши приходзи, орґанизує простор дзе ше дзеци буду бавиц. Понеже у нас шицко на колєскох, кажди простор, т. є. куцик интересованьох, иншаки, и мож го намесцац и премесцац. Єст рижни куцики – леґо куцик, фризерски куцик, музични куцик итд. На основи того цо дзеци вибрали, т. є. дзе ше найвецей бавели, таки активносци ше им рихта того дня. Намагаме ше каждодньово виводзиц дзеци вонка до природи, маме спортски активносци, вельо ше роби на розвою моторики, алє шицко през даяки бависка. Робота котру тераз робим вимага вельо креативносци, так же викенди резервовани за обдумованє, розвиванє идейох, алє исто так и за писанє, компонованє, знїманє, монтиранє, як и за други сеґменти котри нє мож вихабиц у орґанизованю и реализациї васпитно-образовней роботи. Можем повесц же ми робота у медийох принєсла вельо искуства котре вихаснуєм и у тей роботи.

А вшелїяк же любов ґу писаню и компонованю допринєсли же бим по найлєпшей драги дошол до дзецох – толкує Михаил.

Михаил нє патри вєльо до будучносци, волї уживац у терашнєй хвильки и максимално ю вихасновац. План му остац активни у музики и писаню по руски, як цо и бул потераз, а з часу на час вироятно буду виходзиц и нови синґли. Попри тим, планує видац и ЦД за дзеци на сербским язику, и на тим уж озбильно роби и любел би кед би то ширше пошло и же би зажило и у других оводох, як цо зажило и ту дзе вон роби.

СИНҐЛИ МУ НАЙБАРЖЕЙ „ЛЄЖА”

Того лєта Михаил прейґ МАК-ового сайту и ютюб каналу обявел синґл „Рушме”, Пред тим були синґли „Смаркошка” и „Нє стой!”, спот за шпиванку „З єшенї”, вец „Подли дзень”. У медзичаше, накрадко позберал и супер-ґрупу „САМИТ”… Михаил гвари же ше и надалєй публики будзе представяц зоз  синґлами и през диґитални формат:

– Концепт синґлох ше ми пачи, прето же то може буц спонтани циклус без обтерхованя о даяким числу шпиванкох хторе ма висц, а кажда шпиванка, най так повем, свой албум – потолковал свойочасово Михаил у МАК-у.

(Опатрене 55 раз, нєшка 1)