fbpx

Скарб хтори треба зачувац

автор вев/мгк 9. октобер 2018

У библиотеки на новосадскей парохиї єст коло два тисячи кнїжки, рочнїки рижних часописох и надосц стари молитвенїки и раритетни кнїжки, а тиж єст и новши виданя наших сучасних  писательох, алє нє так вельо. Найвекша часц публикацийох на руским и українским язику, а потераз були змесцени у наисце нє одвитуюцим просторе.

Простор у хторим була змесцена библиотека на новосадскей парохиї барз нє одвитуюци – влєце барз горуцо, кед пада диждж шицко мокре, влага, бо облаки препущую. Оспособени два просториї дзе условия за змесценє кнїжкох добри, насампредз температура така яка потребна за кнїжки, а положени аларм за огень и аларм за крадзи.

Парох новосадски о. Юлиян Рац вецей раз у церкви виглашел же просториї за парохийну библиотеку порихтани и же би кнїжки требало пренєсц до тих просторийох.

– Вельо раз сом споминал же зме рихтали библиотеку и же просториї за библиотеку порихтани. Церковни одбор одлучел же би тоти кнїжки пренєсла младеж, гоч ми, поправдзе, младежи у Новим Садзе, голєм при Церкви, нє барз маме. Дзекуєм тим одборцом котри ше остарали, зоз мало пенєжу и власнима донациями, и порихтали тоти просториї за библиотеку – гварел о. Юлиян Рац.

Часц парохийней библиотеки до реновираних просторийох члени Церковного одбору новосадскей парохиї св. апостолох Петра и Павла и дзепоєдни вирни преселєли 12. септембра, алє пре вельке количество кнїжкох, таку акцию треба повториц.

Єст досц стари кнїжки. Окреме барз драгоцини комплети визначних українских писательох. Од стародавних, отец Рац гвари же нашол „Руски народни календари” и „Руски новини” повязани до рочнїкох, бо му требало за роботу, за пи санє. Єст кнїжки и зоз 1700. и даєдного року, алє то церковни кнїжки. Нє могол повесц точно хтори, бо були позакладани и нє поскладани.

Библиотека у старим будинку новосадскей парохиї

ЗАЄДНЇЦА БУДЗЕ МАЦ ХАСНУ

– Перши виданя кнїжкох и новинох, кед рахуєме од 20-тих рокох прешлого вику, од Костельника, ту єст – потолковал о. Рац. – Алє, нови нашо виданя на парохиї нєт. Замодлєл бим и „Руске слово” же би нам помогло и подаровало голєм єден прикладнїк, так як дарую другим библиотеком. Од писательох штреднєй ґенерациї нєт анї Тамашово кнїжки, анї Рамачово. Маме лєм кнїжки цо писал паноцец Роман Миз.

Було их ту вельо вецей, алє паноцец Миз то дал до Протестантского универзитету. Познєйше то врацене, найвецей рочнїки рижних часописох и новинох, алє кнїжки цо були у паноца Миза и цо були його приватна власносц, вжал його унук. На сербским, лєбо горватским язику нє маме анї єдну. За нас, за нашу националносц би було барз значне да нам остали паноцово енциклопедиї и паноцово словнїки. То була його власносц, и барз би нам було на хасен кед би остали у нашей парохиї, на тим месце, дзе их и шлїдуюци парохове буду чувац. Паноцец Миз вельо укладал и давал на кнїжки. Прето же писал та му и вельо литератури требало. Алє, чи тота заєднїца, хторей служел 45 роки и нє заслужела же би достала од нього тал у кнїжкох ? Нє мнє, алє заєднїци.

Тото цо тераз єст, сиґурно будзе зачуване, док я ту будзем и сиґурно же их придам мойому нашлїднїкови. И думам же лєм Церква будзе єдини чувар наших кнїжкох и часописох и нашого писаного скарбу – твердзи новосадски парох.

Фонд кнїжкох у библиотеки ше звекша лєм так же кнїжка сцигнє як дарунок на парохию, та вец там и остава. Паноцец Миз тиж даровал шицки кнїжки цо вон видавал и вони ту. А док су нє ушорени и пописани нє мож нїч анї давац, односно жичац. Затераз нєт реґистер, и кнїжки нє заведзени, алє парохия достала средства же би ше их уведло до електронскей форми. И тото тераз стої. Маме и компютер и програму, лєм треба найсц дакого хто би то поробел.

– Наздавал сом ше же будземе мац єдну библиотеку котру нїхто нє ма, медзитим, паноцец скорей як цо я пришол власну библиотеку подаровал. Задумал сом и так же би у нашей порти було єдно таке место, дзе би ше положело тоти кнїжки цо му уж нє треба, або их уж пречитал, же би там положел, а кому треба, най себе вежнє. Так як цо ше достава, так да ше и враци. Медзитим, анї тото нє мож зреализовац, бо нє мож зредзиц тото цо маме моментално – акцентовал паноцец Рац.

Будинок новосадскей парохиї ше пошвидко будзе мушиц реновирац и паноцец гварел же сиґурно у новей реновираней парохиї будзе окремне место за библиотеку, дзе ше кнїжки будзе чувац и будзе шицко заведзене и до комютера на сучасни способ же би людзе знали яки єст кнїжки и же би могли приходзиц жичац и читац.

ЗАВОДЗЕНЄ КНЇЖКОХ БУДЗЕ ДЛУГО ТИРВАЦ

Як гварел секретар Церковного одбору у Новим Садзе Владимир Римар, за библиотеку купени ище и метални полїчки на хтори ше будзе складац кнїжки.

– Остали нам и стари полїчки за хаснованє хтори сом справел ище пред двацец роками, а можеме буц задовольни же су нєочкодовани и добри. Тиж сом пооправял облаки на будинку дзе библиотека, медзитим, коло нього нєпреривно преходза автобуси и кед диждж, барз су опирскани, а диждж вше очкодує и так уж барз подлу фасаду.

Коло ушореня библиотеки були анґажовани скоро шицки одборци, медзи нїма Владимир Колошняї и Мирко Бесерминї, окреме коло електричарских роботох, потим Дюра Канюх и Йоаким Канюх, коло пририхтованя мурох, ламинату, билєня, и тишлїраю. Младши, богослов Славко Варґа и Михаїл Римар, познїмали велї кнїжки и пошоровали их тематски, по обласцох, на нове место, цо олєгча дальшу роботу – гварел Владимир Римар. На концу, саме заводзенє кнїжкох будзе длуго тирвац, бо то треба поробиц систематично и по одредзених библиотекарских правилох. 

СРЕДСТВА ДОСТАТИ ПО ПРОЄКТОХ

По проєкту „Библиотека”, достала 150 000 динари од Министерства правди, Управи за сотруднїцтво зоз Церквами и вирскима заєднїцами у 2016. року. Купени мултифункцийни друковач, лаптоп и направена ориґинална програма за библиотеку.

Други проєкт „Библиотека” робени у 2017. року, кед достати 140 000 динари од Городскей управи за културу Городу Нового Саду. Средства потрошени на адаптацию просторийох, за струю, малтерованє, билєнє, фарбенє, ламинат, аларм и друге.

Сучасна технїка за чуванє кнїжкох

(Опатрене 26 раз, нєшка 1)