fbpx

Кажди свой сон вона дошнїє

автор агнетка балатинац 10. октобер 2018

Тот хто упозна Єлену Сабадош, перше цо замеркуєце же то крегка, млада дзивка, и подума же вироятно роби у даяким подприємстве, далєко од горучави и праху… У каждодньовим живоце вона одлучна млада особа, роби у своїм подприємству, гонї трактор, школує ше и ма ясни плани за будучносц.

Єленова приповедка почина у Вуковаре, дзе є 1991. року народзена, а пре войну, шейсц роки жила у Заґребе. У Миклошевцох закончела перши штири класи основней школи, у Чаковцох други штири, уписала ше до стреднєй економскей школи, а вец на факултет тарґовини. У медзичаше позарядово закончела стредню школу за польопривреднїка, а тиж и стредню школу за физиотерапеута. Того року у Орашю, у БиХ, ше уписала на студиї за предшколске воспитанє бо гвари,  тото люби, а раз, познєйше у живоце, любела би буц „тета у оводи”. Наисце барз широка лепеза Єленових интересованьох, занїманьох, а ниа, цо вибрала:

– Опредзелєла сом ше за польодїлство, понеже цала наша фамелия у тей бранши – гвари Єлена.

РОБЯ ВЄДНО, АЛЄ И КАЖДЕ САМ

Сабадошово обрабяю коло 400 гольти жеми, своєй жеми и под аренду, и звекшого ше занїмаю з еколоґийну продукцию. Кажде з нїх, окрем наймладшого Єленового брата Патрика, ма свойо подприємство. Оцец Витомир ма ОПҐ (фамелийне польопривредне ґаздовство), мац Ясна роби зоз житарками, Єлена тиж ма житарки, алє засадзела и лїсковци, а брат Михаел ма тарґовину зоз житарками. Одкупює их од людзох и предава далєй, алє попри тим вон найвецей роби на жеми, (од ораня та до знїманя урожаю з польох). Єлена кончи административни роботи.

– Гоч дахто подума же би було лєпше кед би єдна особа шицко тото водзела, пракса указала же лєпше кед ше кажде стара „о своїм”. Так нас на єден способ родичи унапрямюю же би зме були самостойни. Я робим у брата „на мажи” теди кед ше одкупює житарки и водзим му кнїжки, а вон роби у оца и мацери на жеми. И родичом водзим кнїжки, Єалє нє цале кнїжководительство, лєм єдну часц – приповеда Єлена.

СРЕДСТВА УЛОЖЕЛА ДО ЛЇСКОВЦОХ

Нєдавно наша собешднїца конкуровала за средства з Европских фондох за младих поднїмательох и удало ше єй. Достала 50 000 евра же би започала нови бизнис. Требало виполнїц рижни критериюми и витвориц одредзене колїчество бодох, а медзи иншим ше глєдало жеби кандидати мали закончену школу за польопривреднїкох.

 Єлена ше надумала посадзиц лїсковци, купела трактор же би могла обрабяц тоту жем, а шицко  у рамикох дїловного плану котри написала.

Гоч єй родичи помогли и дали єй жеми, вона тоту жем мушела виплациц зоз средствох котри достала, бо така процедура. З тих пенєжох купела и трактор, алє и лїсковци з Италиї.

– У нашей фамелиї шицки знаме гонїц трактор. Брат Михаел прави махер, вон найсхопнєйши, алє анї ми за нїм нє заоставаме – щира Єлена.

Сабадошова лїсковци посадзела на скоро штирох гектарох, алє дзепоєдни саднїци ше висхли, та гвари же их будзе мушиц  подсадзиц. У фамелиї купена и єдна фреза котра ма сензор и кед ше ю приблїжи ґу стеблу, заобидзе го. По словох нашей собешеднїци то им велька помоц у роботи, бо кед би ше шицко мушело з руками, за тоту роботу би требало вельо вецей часу.

МЕХАНЇЗАЦИЯ ЗОЗ ИНОЖЕМСТВА

Замерковали зме же Єлена насправди люби тоту роботу, бо зоз вельким ентузиязмом толковала же док лїсковци буду мац вецей плоди, у планую купиц и комбайн за оберанє и за чисценє лїсковцох. Млада ґаздиня нє дума стануц у тим бизнису.

– Маме пейц трактори, баґер, комбайн и ище велї помоцни машини, анї сама нє знам точно кельо – гвари Єлена и предлужує  же у такей роботи ше вше муши провадзиц цо ше случує у тим конаре привреди.

– Нєдавно оцец и брат були и у Русиї на єдним сайму, поопатрац и видзиц же цо нове у польодїлстве. Потим пошли и на сайми до Шведскей, до Анґлиї, и барз важне нєпреривно буц на жридлу информацийох, у тренду и з новитетами. Бо кед ше у польопривреди заостава, а окреме у механїзациї, продукция церпи – толкує Єлена.

Єленов роботни час покус нєзвичайни за дзивку єй рокох, алє ше нє поносує. Люби тоту роботу и вше найдзе часу и за пайташки, и за друженє. Люби вежбац, тренирац, та з часу на час одходзи до терховальнї и на базени, гоч припознава же главна атракция у валалє  – фодбал.

– Одкеди фодбалере ознова почали бавиц, маю одомнє, а и од цалого мойого дружтва як навиячох, моцну потримовку – през шмих приповеда Єлена и предлужує же векшина младих у валалє маю авта, та одходза и до Вуковару, Винковцох або даґдзе индзей. Ясне, теди кед єст часу, бо треба шицко постарчиц, окреме кед дахто як вона попри шицким спомнутим надума студирац.

– Док закончим факултет котри сом того року уписала, лєбо єдного дня, любела бим мац роботни час од 7-15 годзин. Знам же тото ище нє будзе так швидко, алє верим же ше ми и тото уда, та вец увидзим кадзи ме драга одведзе – гвари Єлена, хтора прешвечена же ше у живоце треба  робиц вецей розлични роботи, занїмац ше за розлични подруча…

Велї млади одходза, як з валалу так и зоз держави. Єлена о тим нє роздумує,  гвари же вона люби морйо, люби там пойсц, а можебуц би там могла и дацо робиц кед би могла частейше приходзиц до Сриму.

– Ту ми дом, и ту ми добре, закончує Єлена тоту нашу розгварку.

ПРОДУКЦИЯ НЄ ШМЕ ЦЕРПИЦ

Єленов оцец и брат були и у Русиї на єдним сайму, поопатрац и видзиц же цо нове у польодїлстве. Потим були и на саймох у Шведскей и Анґлиї. 

– Важне нєпреривно буц на жридлу информацийох, у тренду и з новитетами. Бо кед ше у польопривреди заостава, а окреме у механїзациї, продукция церпи – толкує Єлена.

Нєдавно наша собешднїца  конкуровала за средства  з Европских фондох за младих поднїмательох и удало ше єй.  Достала 50 000 евра же би започала нови бизнис

ЛЮБЕЛА БИ РОБИЦ З ДЗЕЦМИ

Греческа богиня польопривреди – Деметра, мотивовала Єлену же по нєй наволала свою фирму, но  вона схопна нє лєм у тих роботох котри приноша профит. Єден час Сабадошова водзела и дзецинску фолклорну ґрупу КУД „Яким Ґовля” з Миклошевцох, алє пре роботи зоз житарками, нє барз могла ускладзиц одход на манифестациї котри часто праве теди кед и жатва културох хтори маю засадзени.

У Сабадошових ше нєпреривно уклада до механїзациї

(Опатрене 153 раз, нєшка 1)