fbpx

Цена надополнєла нєдостаток

автор Ясмина 13. октобер 2018

У Ґосподїнцох єст три ґаздовства котри на велько садза желєняву и коло двацец ґаздовства котри ю маю на поверхносци до дзешец ланци. Медзи нїма и Бранислав Хромиш котри пред пейцома роками звекшал свойо обoвязки у хотаре, та попри житаркох почал садзиц цибулю и паприґу, а пред трома роками и пасулю. Тогорочни урожай зменшани, алє Бранислав зоз цену задовольни.

Любов ґу роботи на полю Бранислав нашлїдзел од дїда и одлучел рушиц по його крочайох, гоч ма свою стаємну роботу. Пред даскельома роками ше оженєл, так же ма мотив робиц два роботи, а у шицким му найвецей помагаю оцец и мац.

– Пасуля добре зродзела, обидва роки, алє з нєй нє було економского хасну. Мали зме два и пол тони на кущик вецей од гектара, односно двох ланцох. Предавал сом ю по дзеведзешат динари, а у дутянох була тристо. Гоч пасуля може стац два роки, купцох чежко найсц, так же ше муши чекац на заробок. Найчастейше зме предавали до дутяну по двацец-трицец кили, алє то нє робота –  гварел Бранислав.

Од оца ма найвекшу потримовку, алє и вон заняти, та им одвитовало ховац пасулю коло котрей нє треба вельо робиц, алє, нажаль, з нєй нє могло вицагнуц даяки заробок. Прето место пасулї почали садзиц паприґу коло котрей було вецей роботи, алє нє побановал.

З продукцию цибулї су задовольни од першого року, маю добри урожай, гоч цена варира з рока на рок. До нїх приходза велї стаємни купци з Войводини и Сербиї, як и з Нового Пазару котри понукаю найлєпшу цену.

– Тот рок барз добри, купци нам нєпреривно глєдаю паприґу, а цена добра проблем же єй нєт вельо. Того року желєнява ґенерално подруцела, гоч на щесце, цени углавним добри, окреме цибулї и паприґи. Од початку садзим два файти цибулї, чарну и лилову. Того року зме мали трицец тони по ланцу, а просеково, потераз вше було коло штерацец тони. Прешлого року була 15 динари, а того є 30 динари з тим же лилова драгша од 5 до 7 динари, та и вецей, та ше нєдостаток надополнї – гварел Бранислав.

Цибулю винял пред мешацом, спаковал и одложел, а векшину предал. Хороти на нєй  нє було, бо ю поряднє защицовал.  

ШИЦОК УРОЖАЙ ШЕ ПРЕДА

Хромишово мали и червеней паприґи „Слонове ухо”, а того року першираз и пол ланца жовтей бабури. Прешлого року предавали по 40-45 динари, а того року по 70 – 80 за першу класу. Медзитим, прешлого року було 20 тони по ланцу, а того року будзе коло 5-6 тони. У Ґосподїнцох ше тим котри мали вельку паприґу удало попредац по 80 та и 100 динари.

– Хвиля нє була вигодна за тогорочни урожай, бо кед нє требало падало вельо дижджу, а кед го требало, вец було барз цепло. Єдноствно, нє мала условия же би ше розвивала. Цибулю найлєпше посадзиц цо скорей, аж и концом фебруара, теди є одпорнєйша и вецей зродзи. Ми ю посадзели штредком априла, алє нам ше удало мац и квалитет, и квантитет – гварел Бранислав.

Паприґа мала хороти бактериозу и вирозу, а гевти котри були баржей залапени ше сушели, требало поряднє допатрац и було чежко застановиц шицких чкодлївцох, гоч ше, заш лєм, могло ублажиц їх розвиванє. Концом юния и початком юлия у їх хотаре за кратки час спадло коло шейдзешат-седемдзешат литри дижджу и шицки продукователє паприґи мали проблем. Бранислав нашенє червеней паприґи купел у Руским Керестуре, а жовту посадзел гибрид и вона ма вельо вецей роду. Ище вше єст тей цо дозрева та ю годзен оберац до векшого мразу. Концом прешлого тижня закончели оберанє червеней, а того тижня планує закончиц оберанє другей и трецей класи желєней паприґи котру предава до фабрики у Бачким Ґрадишту за индустрийни преробок. За ню достава 29 динари, док прешлого року була 27 динари.

НЄТ ВЕЛЬО ПАПРИҐИ ПОД ФОЛИЮ

Як и векшина Ґосподїнчанох и Хромишово ше опредзелєли посадзиц цибулю и паприґу на класични способ.

– Так єдноставнєйше, єст менєй роботи, алє вельки проблем може буц кед ше посадзи на брудну жем, бо зоз константним залїваньом паприґи рошнє и трава. Вец вельки трошок наднїчаре, бо ше помали плєє, а єден дзень искусни наднїчар може виплєц углавним єден або два шори по длужини, коло штиристо метери. Вельо менєй людзе ше одлучую садзиц под фолию, гоч така паприґа квалитетнєша, єст вецей роботи, та з тим драгша и продукция, а указало ше же у директней шатви єст вецей урожаю – толкує Бранислав.

Того року под паприґу и цибулю мал по три ланци, а продукция желєняви вимага вельки укладаня од коло два-три тисячи евра по ланцу, а же би мал цо уложиц муши продуковац и житарки. Наш собешеднїк планує и далєй садзиц желєняву, а найволєл би звекшац продукцию бо му ше пачи робиц на полю и ма стаємних купцох з довирийом. Но, свидоми же у Сербиї нє мож швидко напредовац и жиц з єдней плаци.

– Сцел бим помали, алє сиґурно напредовац, а найволєл бим кед би ми робота зоз желєняву була основна и єдина робота. Алє, то час укаже, а я ше будзем трудзиц же би було так –  гварел Бранислав.

НАДНЇЧАРОХ НЄТ ДОСЦ

У Ґосподїнцох, валалу котри познати по продукциї желєняви, у сезони треба вельо наднїчарох, а капацитети задоволюю наднїчаре зоз Банату. Пред сезону до валалу кажди дзень приду голєм пейц автобуси, а у сезони их єст и вецей як петнац, котри  розподзелєни по  вецей ґаздовствох. Оберанє паприґи и зберанє цибулї плацене по 200 динари, а кладзенє до мехох, гонєнє трактора и други одвичательнєйши роботи ше плаци коло 250 динари на годзину.

ЗАДРУҐА ПОМАГА СВОЇМ ПОЛЬОПРИВРЕДНЇКОМ

Бранислав Хромишов член Землєдїлскей задруґи Ґосподїнци. Вони сотрудзую у шицкей його продукциї, а на шицок репроматериял котри од нїх достава гвари же барз мала камата. После придаваня продуктох з поля одбиваю му пожичене и вше су коректни, а цени вше тарґовищни. Интересантне же о одлукох у Задруґи одлучує Скупштина у котрей польопривреднїки з валалу, вони вибераю и членох Управного одбору и Надпатраюци орґани. У Задруґи маю заняту защитарку, котра членом дава безплатни совити.

– Гоч продуковательом желяняви лєпше кед сушни рок, бо туньше гориво як пестициди, влонї ше желєняву мушело барз часто допатрац и зоз барз драгима препаратами же би ше отримала. Медзитим, цена була барз подла. Таки стан зме финансийно лєгчєйше поднєсли нашей Здаруґи котра нам пролонґовала длуство за репроматериял.     

Купци и накупци паприґу чекали у шоре

 

(Опатрене 48 раз, нєшка 1)