fbpx

Традицийни шпиванки за нову публику

автор мзг 15. октобер 2018

Розгварка зоз Сашом Палєнкашом о новим албуме „Ознова” „Червена ружа трояка”, „Фуяра, фуяра”, „Ишло дзивче по воду” и „Кед голубица лєцела” лєм даєдни з руских народних шпиванкох хтори ше нашли на новим музичним албуме „Ознова” Сашу Палєнкаша з Руского Керестура, хтори обявени на интернету штредком септембра.

Од дзешец шпиванкох на албуме „Ознова”, седем то познати руски народни композициї, обробени на сучасни способ, а други, як Сашо толкує, шпиванки хтори зажили у народзе, лєбо тераз зажию.

– Нє паметам як сом пришол на идею же бим направел таки албум, алє вшелїяк же ше то уж роками дзешка „круцело”, з оглядом же зме ище ’97-ого року обробели „Керестурски штири дзвони”. Вироятнє то було дзешка у подсвидомосци, а вец ше репертоар викристализовал кед нас волали грац до Шиду. Теди зме зоз Николину Шаричову порихтали шпиванки, хтори виберани буквално так же шицко цо нам природно, з першого пошло, тото було на репертоару. До конца випадло же скоро исти тоти шпиванки хтори зме там грали, закончели и на тим албуме – толкує Сашо.

ПЛАНИ ВЕЛЬО, А ЧАСУ МАЛО

Тот, пияти по шоре самостойни Палєнкашов албум, наставал коло два роки, а при виборе шпиванкох Сашо ишол по лоґики же би то були композициї хтори вон позна и хтори ше му пача.

– На таки способ ше на списку нашли вецей як 20 шпиванки, алє мал сом часу за тоти дзешец шпиванки хтори на албуме и хтори ми и найшвидше пошли. Нє шицки су народни, та кед сцем буц прецизнєйши, толкуєм же на албуме народни шпиванки и шпиванки хтори зажили у народзе, лєбо зажию тераз, после обявйованя албума. Єст шпиванки хтори у ориґиналу забавного духу, а єдна и метал. Пробовал сом затримац ориґиналну вокалну мелодию,

а инструментално зняте так як ми природно звучало, най повем, „у моїм фазону” – гвари вон и додава же раз планує зняц и остаток шпиванкох хтори ше нашли на його списку.

– Увидзим кеди то будзе, чи такой, чи о рок–два, бо сом и тот албум длугши час пририхтовал. З другого боку, мам досц знято, з ґитарским жарґоном поведзено, рифи за нови авторски шпиванки, алє тиж так и шпиванки хтори постоя оддавна, грало ше их на перших „Дньовкох”, „ФАМУС”-ох, а нїґда су нє зняти. Векшина су по анґлийски и любел бим раз шеднуц, зняц их, мац документовано у архиви. Увидзим цо перше придзе на шор, бо плани вельо, а часу мало – припознава наш кантавтор.

ВИГЛЄДОВАЛ З РИЖНИХ ЖРИДЛОХ

О народних шпиванкох хтори обробел, Сашо перше виглєдовал у даскелїх кнїжкох, од старших и на интернету, а тоти толкованя тераз обявює на своїм Фейсбук боку – „Saša Paljenkaš – music”.

– Найвецей сом понаходзел у кнїжки „Наша писня” и найбаржей ше поволуєм на ню, прето же вона найпознатша на тих просторох. Тиж так, до мнє дошла єдна кнїжка зоз южного Земплину, дзе сом нашол коло сто и дацо писнї, лєбо стихи хтори подобни шпиванком хтори ми ту шпиваме. Дацо сом чул и од старших. О каждей шпиванки пробуєм дац на Фейсбук даяки цитат з кнїжкох и подобне – гвари Сашо.

Шпиванку „Керестурски штири дзвони” Палєнкаш уж треци раз обробел, а гвари же приповедка тей, пиятей писнї з албума „Ознова”, найлєпше описана у кнїжки Ирини Гарди Ковачевич „Нєбо над Керестуром”, у приповедки „Дзвонїца”.

На своїм Фейсбуку, Сашо наводзи и же то приповедка хтора асоцирує на судьбу Ромеа и Юлиї, алє зоз нагадованьом щешлївого законченя. У кнїжки „Наша писня” потолковане же вона припада сримско-бачким ориґиналом, односно писньом хтори настали по приселєню до Руского Керестура, а мелодию записал М. Ковач.

– Инструменти хтори хасновани на албуме то буґни, бас-ґитара, ґитара, фуяра и даєдни удерни инструменти. Знїмани є у хижних условийох и можебуц и у найхудобнєйших яки сом потераз мал. Шицко сом робел сам, бо ше ми пре одредзени приватни обставини нє удало иншак, а були иншаки плани коло провадзацих вокалох и коло даєдних инструментох – визначує тот музичар, хтори ма за собу уж барз вельо наступи, албуми и синґли.

ОД „ЗГНЇТИХ БОБАЛЬКОХ” ПО КАНТАВТОРСТВО

Нєзаобиходни Сашов „реквизит” на наступох то ґитара, по хторей є и препознатлїви, а почал на нєй грац ище як дзецко. Свою музичну „кариєру” започал зоз бендом „Згнїти бобальки”, бул член и даскелїх бендох хтори грали народну музику, у ґимназиялских ґрупох, а пред тим як почал твориц як кантавтор, длугши час бул член и бенду „Paradox”.

– Перши албум на хторим сом грал, а бул сом и коавтор даскелїх шпиванкох, зняти зоз бендом „Згнїти бобальки”, даґдзе ’95-ого року, кед зме були основна школа. Розлики у моїх самостойних албумох єст, бо сом з каждим научел дацо нове, перше зоз власного искуства, алє и од других, наприклад, у даскелїх студийох дзе зме скорей знїмали, зоз даяких документарцох познатих бендох, а и на Ютюбу єст барз вельо туторияли о авдио продукциї, дзе сом преглїбел свойо знанє – толкує Сашо и визначує же ше од албума до албума меняли и технїчни условия, алє и його смаки.

– Нє можем видвоїц анї єдну шпиванку з нового албума, бо ми якошик кажда з нїх у єдней хвильки була, най повем, гит. Цо ше дотика моїх албумох, пре цошка бим видвоєл албум „Страсци” а, наприклад, и на турнейох на тоти шпиванки публика найбаржей реаґує – додава на концу Сашо, найпродуктивнєйши руски музичар остатнї роки.

ДИҐИТАЛНО И НА ЖИВО

Албум „Ознова” мож послухац на сайту sasapaljenkas.bandcamp.com/album/oznova, як и други Палєнкашово албуми и синґли, а годно их чуц и у Заводзе за културу войводянских Руснацох у Новим Садзе 28. октобра, дзе попри нових композицийох Сашо представи и инструмент фуяру.

СОЛО ДИСКОҐРАФИЯ

  • Страсци (2009. рок)
  • „B4BILON” (2014. рок)
  • „Метрополис” (2015. рок)
  • „Looped” (2016. рок)
  • „Ознова” (2018. рок)

(Опатрене 94 раз, нєшка 1)