fbpx

Род вельо менши, а укладаня були векши

автор мар 18. октобер 2018

Паприґарска сезона у Руским Керестуре при самим концу, векшина уж пооберала паприґу, алє упечатки нє таки позитивни. Паприґаре ше поносую на зменшани урожай и на звекшани трошки укладаня.

Помали ше приблїжує конєц роботох у паприґи, оберачка при самим концу, а велї ю уж и закончели. Паприґу ше у валалє продуковало на коло 900 гольтох, медзитим точней евиденциї о тим нєт, понеже нє шицки паприґаре и члени Здруженя паприґарох „Капсикум анум”. Зоз оберачку желєней паприґи, та потим зоз вибераньом фолиї ше закончує паприґарска сезона котра тирва од початку яри. Пластенїки до котрих була пошата пресада паприґи ше подзвиговало концом фебруара.

После подлей сезони кажде нєзадовольни – продукователє, одкупйоваче, прерабяче, та и купци конзумней паприґи з пияцу. Спатраюци висину уложених средствох, продуковательови цена була мала, а купцом велька, понеже ше за векшу цену од прешлорочней куповало нїзши квалитет.

Медзитим обовязка пооберац и предац паприґу була пред каждим паприґаром у валалє, та ше знаходзел хто як знал и як думал же найлєпше.

Сезона оберачки почала релативно вчас, уж 12. авґуста ше оберало, углавним паприґи котри були пресадзени на самим початку мая. Скорейших рокох за тоту першу паприґу могло достац векшу цену, медзитим остатнї два-три роки тота цена нє одступа од цени у штред сезони котра ше рушала од 50 до 70 динари за першу класу.

Цо ше дотика тарґовища, мож повесц же було релативно стабилне. Паприґу ше глєдало и могло ю предац без бриґи, та аж и шицки шведоча же єй нє було тельо кельо було потребне.

ПО СЛОВОХ ОДКУПЙОВАЧОХ

Подприємство „Изґлед” зоз одкупом ше занїма полни осем роки, паприґу одкупюю од початку, та по сам конєц сезони, а дзечнє сотрудзую зоз шицкима продукователями. Як нам потолковали, кажда сезона приповедка за себе, та праве прето нє мож плановац напредок.

– Тот рок мож запаметац же бул єден з горших, алє заш лєм продукователє гваря же то нє випадло так подло, цена желєней и „шатираней” после була задоволююца. Єст тих цо су окреме задовольни, алє нє мож повесц же то общи упечаток, шицко завиши од того же хто кельо и як укладал. Одпочатку зме формовали одкупну цену за другу класу паприґи 29 динари, гоч дзепоєдни одкупйоваче сцели знїжиц цену, ми нє приставали на таке. Циль нашей роботи же би було хасну у цалим валалє, а думам же би векша цена требала же би буц приоритет шицким одкупйовачом – гвари Еуфемия Чизмар у мено подприємства „Изґлед”.

Сиґурно же процент першей класи паприґи бул вельо менши як прешлого року, велї паприґаре анї нє класовали паприґу, та шицко предавали вєдно до другей класи.

– Прешлого року першу класу зме одкупйовала по 25. септембер, нє було анї рекламациї, а того року зме такой на початку мали рекламациї. Мало було квалитетней паприґи, а нашо купци потим почали увожиц паприґу з Македониї, котра була и драгша. Но, нє треба ше прето бац од наступней сезони, и вшелїяк же Керестур познати по продукциї конзумней паприґи, понеже ту людзе звикли преберац паприґу – визначує Чизмарова, и додава же велї фабрики нє сполнєли свой план по количестве котре преробя, и сиґурно же червеней паприґи було менєй як цо требало.

На одкупним месце подприємства „Т-пам” тиж под час сезони були гужви и налоґа за придаванє паприґи. Того року одкупйовали лєм другу класу червеней, и на концу желєну и „шатирану” паприґу. Гоч скорейших рокох одкупйовали и першу класу, того року пре подлєйши квалитет такей паприґи було барз мало.

– Тота сеозна паприґи була иншака по тим же одношенє першей и другей класи було нєвигодне, понеже другей класи було коло 70 одсто, цо наспак як прешлого року. Поглєдованє за другу класу було вельке, могло предац у нєогранїченим количестве. Щесце за паприґарох же мож предац желєну и „шатирану” паприґу, та парасти позбераю зоз поля шицко. Думам же Керестур познати по тим же на єдним месце мож купиц вельо паприґи, и добрей паприґи, понеже Керестурци релативно коректни у сортираню – дознаваме од Павла Малацка з подприємства „Т-пам”.

На спомнутим одкупним месце того року одкупойовали и ткв. микс, односно дакус квалитетнєйшу другу класу паприґи, а  микс бул барз добре прилапени при продуковательох.

– То дакус лєпша друга класа, а добре же ше нє треба преберац. Микс углавним идзе за преробок, алє и за квалитетнєйши продукти, резанє на филети, квалитетнєйши айвар, а єден наш купец з Мадярскей брал микс за предаванє на пияцу, понеже и там нє було паприґи – толкує Малацко.

ЧКОДА ОД ХОРОТОХ И КАМЕНЦУ

Пресадзовац паприґу ше почало концом априла и початком мая, а нєвигодна дижджовна и жимна хвиля у юнию охабела тирваци пошлїдки на квалитет и квантитет урожаю. На шицко тото уплївовал и каменєц котри падал на два заводи, алє потрафел лєм дзепоєдни часци хотара, та було тих цо нє мали нїяку чкоду, алє и тих чия чкода преценєта и до 95 одсто.

– Було вельо чкоди од каменцу, сотрудзуєме зоз Дженерали осиґураньом, та можем повесц же прешлого року була виплацена вкупна чкода 8 милиони динари, а того року наявене виплацанє 20 милиони динари. Од паприґарох з котрима сотрудзуєме, знаме же єст и тих котри нє виплацели анї уложене, трошки укладаня наисце були вельки – надпомина Павле Малацко.

Подла сезона, алє паприґу могло предац, попри шицких бриґох з котрима ше стретали паприґаре, голєм пласман нє бул проблем. У валалє було три векши одкупни места, приходзели и велї накупци, як тоти цо предаваю на вельких пияцох, так и накупци котри подмирюю вельки маркети и вивожа паприґу.

Юлиян Колошняї садзел паприґу на трох гольтох, а так планує и  идуцей сезони. – Як почала оберачка ище ше добре и закончело. Було вельо менєй роду, а вецей роботи и укладаня. По моїм думаню укладаня були векши сиґурно за 30 одсто, а урожай и заробок  преполовени, алє кед видзим же яки єст ситуациї у валалє, я ше нє поносуєм.

Єден з тих котри найвироятнєйше нарок нє будзе садзиц паприґу то Владимир Джуджар.

– З одкупом наисце нє було бриґи, перша цена була коло 50 динари, а тераз ше закончує зоз 60 динари за першу класу, а чуєм же мож предац и по 70 динари. Плануєм идуцей сезони по першираз посадзиц билу паприґу до пластенїкох, а д червеней одустанєм.

ПЛАНИ ЗА ДАЛЬШУ РОБОТУ У ЗДРУЖЕНЮ

После бриґох котри провадзели тоту паприґарску сезону, Душица Оросова, предсидателька Здруженя паприґарох „Капсикум анум” уж пририхтує план за наступну роботу котри будзе представени на наиходзацей рочней Скупштини здруженя, а то вшелїяк зложносц и орґанизация коло одкупу, цени паприґи и цени наднїци.

– Понеже бул слаби род паприґи, нє лєм у нашим валалє, алє як чуєм од других здруженьох з котрима сотрудзуєме, и у цалей держави, а мож повесц и у реґионул, обчековала сом векшу цену, алє по шицким нє могло. Нашо сотруднїки зоз здруженя у Парачину нам гваря же там цена першей класи паприґи була 100 динари, цо шмишне наспрам тей ту.

Праве то була причина прецо паприґу скоро анї нє одкупйовала задруґа „Керестурска паприґа”.

– Думам же на самим початку сеозни требали реаґовац паприґаре, побунїц ше и зложно застановиц оберачку з чим бизме можебуц достали прилаплївшу цену – толкує Оросова, котра и директорка Задруґи.

ЗНОВА О ЦЕНИ НАДНЇЦОХ

Попри шицким, вельки проблем керестурских паприґарох то нєдостаток роботней моци у самим валалє. Роботнїки приходза и з околних местох, а цена роботней годзини 200 динари. Медзитим, на тоту цену треба ураховац и цену  драгових трошкох и надополнєнє дуплей наднїци бриґадирови. За драгово трошки потребне видвоїц 300 до 350 динари, а єст случаї же од паприґарох питали аж и 500 динари по особи, та кед ше подцагнє смужку, роботна годзина була и до 300 динари.

(Опатрене 136 раз, нєшка 1)