fbpx

Зоз упартосцу вельо посцигла

автор маф 20. октобер 2018

Марияна Фа Будински уж осем роки жиє у Кичинеру у Канади. До швета з родного Руского Керестура пошла барз млада за своїм леґиньом Борисом, там засновали и фамелию, та нєшка маю трирочного синочка Патрика. Там ше и вишколовала, и уж рок роби як социялни роботнїк з особами з окремнима потребами.

Марияна, або Мая як ю шицки волаю, з фамелию нащивела свой родни край и Руски Керестур дзе ма родичох, шестру, бабу и дїда, вельочислену родзину. Побешедовали зме о єй прейдзеней драги на хторей з упартосцу вельо посцигла.

Зоз Керестура, дзе закончела другу класу рускей Ґимназиї, сама ше пущела до швета опатриц свойого Бориса хтори ше рок пред тим преселєл до Канади зоз цалу свою фамелию. Пошла до нащиви, та там и остала.

– Було ми лєм седемнац роки. Достала сом допущенє остац пол рока, а вец ми предлужовали. Кед зме ше опитали як найшвидше можем достац папери же бим могла предлужиц и школованє, гварели нам же то будзе єдино кед ше повинчаме. Нам то нє бул чежки крочай, бо зме уж були леґинь и дзвика – приповеда Марияна.

Констатуєме же то бул вельки и шмели крочай на цо наша собешеднїца гвари же того є аж нєшка свидома, алє же озда кед чловек млади и нє роздумує так глїбоко. Но, Мая нєшка задовольна як ше єй шицко у живоце поскладало и предлужує:

ПАРАЛЕЛНА ШКОЛА И РОБОТА

– Рок сом нїч нє робела, бо сом мала право буц у Канади лєм як туриста, а о пар мешаци пришли пайташе Борисовей шестри, та сом чувала їх мали дзеци. Источашнє сом дакус учела и язик, основочку сом принєсла зоз школи, алє то шицко нє мож поровнац з тим кед почнєм там до школи. Но, найбаржей ми ишло кед сом источашнє почала ходзиц и до школи, и на роботу. У школи учиш правилно як ше бешедує и пише, а на роботи учиш як ше каждодньово бешедує. Алє аж други рок док сом дошла до богатшого вокабулару. Там сом мушела почац до штреднєй одпочатку, бо ми нашу нє припознали прето же там цалком иншака образовна система. Вони маю по штири предмети у єдним семестру, у другим други штири. То штирирочна штредня школа обща, а волаю ю дзевята, дзешата…. Удало ше ми за три роки шицко закончиц. Вец шлїдзи коледж, лєбо универзитет, а мож пойсц и после коледжу далєй на универзитет.

Як нам приповеда, Мая була надумана и предлужиц школовац ше на коледжу, лєм виберала цо би то було. Прицаговало ю буц учителька, бо люби дзеци, алє понеже видзела же у тим занїманю дахто чека стаємну роботу и по дзешец роки, якош ше поскладало же вибрала драгу социялного роботнїка.

После штреднєй школи рок паузовала, народзел ше и Патрик, та кед му було осемнац мешаци, уписала ше на коледж.

– Одлучела сом ше за тото, гоч сом нє була сиґурна же праве тото сцем, алє ми так одвитовало.

ВИБРАЛА РОБИЦ З ОКРЕМНИМА ОСОБАМИ

Дознаваме же коледж иншак тирва два роки, алє могло виберац медзи длугшу програму и швидшу, а Марияна вибрала тоту другу же би цо скорей закончела. Тота програма без паузи, єдино за Крачун єст шлєбодни днї, нєпреривно и преподаваня и испити.

– Кед подаваш испити шлїдзи пракса три мешаци, а мала сом вибрац дзе сцем робиц и орґанизовац интервю же бим ше представела. Могла сом робиц и зоз младшима и зоз старшима – пояшнєла Мая тиж и систему роботи з особами з окремнима потребами, а хтора ше помали почина запровадзовац и у Сербиї.

Скорей таки особи були у специялнизованих установох, алє у Канади ше система пременєла же би ше таки особи интеґровало до дружтва и же би их людзе прилапели як каждого другого чловека.

У самим Кичинеру єдна аґенция ма купено 10 хижи дзе таки особи жию вєдно по штверо, и дзе им орґанизовани дружтвени живот. Держава финансує, а социялни роботнїки им на помоци. Марияна нам виволала и причини свойого опредзелєня.

– Кед сом пошла на праксу, сцела робиц зоз дзецми, алє ми то досц чежко ишло, бо даєдни родичи зохабяли свойо дзеци, а вони малючки мали рижни чежки емотивни епизоди. Так сом ше одлучела за старших, бо ше и позиция отворела, та ме и прияли. Таки особи барз дружелюбиви и приємни, а барз ше навяжу на особу хтору познаю, до хторей здобуду довириє, поготов же тоти цо тераз старши, у младосци дожили рижни вишмейованя, насилство и подобне, та чежко прилапюю нову особу. Була сом з нїма на пракси три мешаци, та ме полюбели, та озда и тото одлучело же ме прияли праве на тото роботне место. И там сом и остала.

ВЕЛЬО ЄЙ ПОМОГЛА ФАМЕЛИЯ

Марияни ше удало шицко постарчиц. Патрика дала чувац до приватних яшелькох у єдней сушеди до хторей мала довирия, та як гвари, була з тим на мире.

– Ученя було и ноцами, нє лєм кед вон нє дома, бо то нє лєм поверхове ученє, плус кед ци то нє на мацеринским язику треба ище кус вецей труду. Алє я була упарта, „ґурала” и так же пошло, слава Богу. Барз ме потримовал и супруг Борис, и шицки помагали, и його родичи и шестра, та сом мала и од нїх потримовку.

На питанє як видзи живот ту у Сербиї и у Канади, наша собешеднїца одвитовала.

– Як провадзим и видзим, ту политика барз умишана до шицких сеґментох живота, а у Канади то нє таке обачлїве. Канада дава вельки можлївосци, алє и там ше кажде муши добре прилагодзиц и бориц ше за цо лєпши живот. Нам, цо зме ше преселєли, важне „одвязац ше” од Керестура, гоч носталґия присутна при шицких, а поготов при старших.  Єст таки фамелиї цо тото нє можу превозисц и чежко им прето. Ми аж патриме таких обкеровац же би и на нас нє уплївовали, бо то и нам якош цага енерґию. Гоч ми барз мили Керестур, бо сом у нїм одросла, у нїм и шицки мойо мили, од родичох, шестри з фамелию, дїда и баби, нини… нє шмем ше препущиц тим емоцийом.

Швидки животни темпо у нєшкайшим чаше, як и Марияна потвердзує, нє зохабя вельо часу. Кажде бежи за роботу и обовязками, єдино же през викенди єст вецей шлєбдни хвильки. Будинсково маю там свою ширшу фамелию, та и даскельо приятельски фамелиї зоз старого краю з хторима ше сходза голєм на родзени днї, або други пригоди.

И БОРИС НАДУМАНИ НА ПРЕМЕНКИ

Марияна зоз свою фамелию у далєким швеце нашла свой  нови дом, роботу и шицко цо з тим идзе. Єй супруг Борис затераз роби як шлосер, добре зарабя, алє чуєме же ше и вон планує дошколовац и пременїц занїманє.

СИСТЕМА ШКОЛОВАНЯ ЄДНОСТАВНА

– У Канади лєгко на коледжу, гоч кеди кед надумаш, можеш пременїц напрям. Я то можем и тераз, кед о пар роки нє будзем задовольна, преунапрямиц ше и закончиц ище дацо инше. Нєт огранїченє за роки школярох. Я у класи мала жену цо мала 54 роки и дакого цо ма 19, єст вшелїяки ґенерациї и така система функционує же чловек кеди ґод сце може пременїц занїманє зоз дошколовйованьом – толкує Марияна.

(Опатрене 242 раз, нєшка 1)