fbpx

Горуца єшень за огньогасцох

автор рс 26. октобер 2018

Єдна з найзначнєйших  роботох на полю то зберанє урожаю, прето же од його количества и квалитету завиши и заробок. То окреме значне у польодїлстве односно кед слово о меркантилних културох. Потим шлїдзи пририхтованє польох за идуцу шатву хторе важне окончиц на час же би шатва була покончена у оптималним чаше. Значи, поля муша буц чисти и без  сцернянки.

Уж по традициї, так повесц,  сцернянку и копачи ше на польох роками палєло, угорело. Гоч фаховци уж длуго бешедую же ше на таки способ знїщує флору и фауну у часци жеми хтора важна за розвой нашеня, од тей пракси ше нє одустава, та аж анї теди кед таке нєодвичательне справованє озбильно загрожи безпечносц людзох, як цо то було нєдавно.

На вецей заводи на подручу Войводини огньогасци мушели реаґовац и гашиц огень хтори ше зоз польох почал шириц и на околїско. Лєм прешлого тижня пре каребне дїло спричиньованя огню загарештовани два особи. У обидвох случайох огень ше ширел и на други поля, як и на поверхносци хтори под защиту держави, бо припадаю природним резерватом рошлїнох и животиньох. Призначене и транспортне нєщесце пре густи дим хтори ше ширел з поля.

КАЖДОДНЬОВО ОГНЇ У КОЦУРСКИМ ХОТАРЕ

Зоз закончованьом сезони польопривредних роботох у коцурским хотаре парасти и огньогасни єдинки зочую ше зоз проблемом палєня огня на полю после ламачки котри спричинює велї еколоґийни и економски чкоди.

Гоч палєнє польох зоз законом забранєне, велї людзе то нє почитую, а же би чкода була  ище векша, найчастейше после того як запаля огень пойду з поля же би нє достали кару, та вец нє можу анї контроловац кадзи „пойдзе” огень и чи згори и сушедне польо.

Коцурски огньогасци зоз Добродзечного огньогасного дружтва Коцур по тим питаню найорґанизованши у ширшим околїску, та и того року були барз активни у коцурским хотаре. Командир огньогасней єдинки коцурского ДОД-а, Саша Тодич, гвари же ше и того року були у порихтани и участвовали у шицких интервенцийох у хотаре.

– Тот рок бул барз специфични и барз активни, нажаль, скоро же нє було дня у котрим ше сирена за огень нє оглашела голєм раз, а було и днї кед було и даскельо интервенциї гашеня огня у хотаре. Ми участвовали на шицих интервенцийох, а було их седемнац векши котри зазначени и вельке число менших котри зме анї нє зазначовали. Случовало ше же зме мали и седем интервенциї у єдним дню. У коцурским хотаре згорело коло 10 гольти нєвиламаней кукурици, а огень залапел и 4 овоцнїки котри виратовани, алє очкодовани. Можем повесц же би було вельо вецей чкоди без правочасових интервенцийох. Под час сезони палєня польох зме нє дежурали у огньогасним доме, алє нас волали зоз Вербасу. Медзитим, за шлїдуюци рок розпатриме можлївосц же би ше и под час ламачки дежурало, як цо и под час жатви – виявел Саша Тодич.

Гоч польопривредни фаховци поручую же ше зоз палєньом жеми после ламачки знїщує и добри материї у жеми и же пре еколоґию, алє и пре безпечносц нє препоручуне тото робиц, при Коцурцох тота пракса тирва уж децениями и барз чежко пременїц свидомосц при людзох.

НЄ РАЗ МОГОЛ ЗГОРИЦ СУШЕДОВ УРОЖАЙ

Гоч палєнє огня у хотаре, дворе и на драже забранєне, анї у Дюрдьове нє одуставаю од палєня сцерянки. Медзитим, кед ше огень розшири и на сушедне польо дзе єст урожаю, обставини поставаю озбильнєйши и   поставаю робота за огньогасцох.

Дюрдьов у периодзе интензивного панєня огня, два або три днї штредком того мешаца бул по цали вечар у диме. Огньогасци з Добредзечного огньогасного Дружтва Дюрдьов потераз мали дзевец интервениї гашеня огня у хотаре – три интервенциї при Девеню, раз на Пескари, при Скубанових вербох у Риту, у Детеларох, при Торовичовим салашу, Брукнеровим салашу и при фазанериї Ловарского дружтва Дюрдьов. Прияви доставали од гражданох и професийней огньогней бриґади зоз Жаблю.

– Гоч нас општина нє анґажовала, Владимир Ковачевич, командир дюрдьовского ДВД и я дежурали з власних обисцох и були зме доступни 24 годзини. У Риту зме мали найгорши огень. Розбовчал ше, а гашиц були лєм ми двоме. Коло поля котре горело з обидвох бокох були урожаї, з єдного кукурица, а з другого соя. Медзитим, єст совисних гражданох, бо нас на тоту интервенцию, як и на велї други, нє волали власнїки алє особи котри тамаль преходзели и видзели же годна настац чкода – гварел Ґоран Берич, предсидатель ДОД Дюрдьов.

Вон додал и же до акцийох гашеня огня у хотаре могли пойсц дзекуюци Душкови Михелцови з Дюрдьова котри член Општинскей ради и котри ше заложел же би ДОД Дюрдьов достало горива за камион котри гаши огень. Медзитим, вон надпомина же камиони длугши час нє реґистровани, алє го муша хасновац, бо нє жадаю одбивац валалчанох кед их волаю до помоци.

Саша Тодич

ВЕЦЕЙ ЯК ДЗЕШЕЦ РАЗ ГОРЕЛО

У остатнїм мешацу, члени Добредзечного огньогасного дружта (ДОД) у Руским Керестуре виходзели два раз на терен у валалє и вецей як дзешец раз гашиц огень у хотаре.

Огньом у хотаре одвитую високи температури и длугоки сушни период, як лєтни, так и єшеньски. За контролу огньох задлужени польочуваре котри у тим периодзе рока можебуц маю и найвецей роботи.

За керестурски хотар задлужени польочувар Владимир Шимко, з часу на час му помагаю колеґове зоз Крущичу и Кули. Надпатранє и спозорйованє його основна дїялносц. Кари нє мали, зависно як одредзи судия, од 10 до 50 тисячи динари по гектаре.

– Пописуєме и парцели котри горя, як и тоти котри уж погорени, алє єст случаї же ше огень преширел зоз сушедней парцели. Ми виходзиме на парцелу котра гори, кед можеме преценїц же одкадз огень рушел вец пописуєме лєм тоту котра инициятор. Нє потребне писац прияву за парцелу котра ше запалєла од сушедовей. Далєй, после нашей прияви случай пребера суд и власнїк парцели достанє поволанку за суд на котрим остава доказованє и одредзованє кари – толкує Шимко.

Польочувар вола огньогасцох лєм теди, кед видзи же огень постава опасни, же ше прешири на сушедну парцелу, або є барз вельки.

– То нє моя обовязка, алє кед менши огень я го попробуєм сам загашиц, гоч сом ше нашол нашол у ситуациї же ше ми розпущели ципели. На Билей зме мали запалєну кукуричанку медзи двома нєвиламанима парцелами, дзе реаґовали нє лєм огньогасци, алє аж и людзе котри  одорйовали жем – гвари Шимко.

ЗАОРАЦ, ЧИ НЄ?

Опасносц од огня велька, алє ту и други бок приповедки наших парастох. Векшина свидома забрани и опасносци палєня, алє ше иста векшина оправдує же кукуричанку чежко заорац, а дзепоєдни ше обаваю же чи заоране лїсце будзе „плодна жем” за розвой и прежимйованє жемових чкодлївцох.

Фаховци даваю иншаке толкованє, о чим уж даскельо раз бешедоване на викладаньох за парастох по валалох. Зоз спальованьом ше знїщує орґанску материю, хасновити животинї и микроорґанизми у жеми.

То нє єдини неґативни пошлїдки палєня. Пре палєнє огньох у хотарох каждого року ше зазнача и даскельо транспортни нєщесца котрим причина дим розпрестарти з хотара, а ту и нє така добра статистика же прешлого року у огню страдали 22 особи, а того року потераз 7.

Попри пенєжних карох котри одредзує суд, после прияви, кед же парцела реґистрована у польопривредним ґаздовстве, шлїдзи подношенє инициятиви Управи за трезор, з котру ше польопривредному ґаздовству одредзує пасивни статус, цо источашнє онєможлївює хаснованє субвенцийох, а тиж так нє мож жем пререґистровац на друге польопривредне ґаздовство, наводзи ше на сайту Министерства польопривреди, водопривреди и лєсарства.

ДОСЛУЖЕНА ОГНЬОГАСНА ОПРЕМА

Шицки тоти случаї лєм ище раз потвердзую длугорочни проблем зоз прастару огньогасну опрему и камионами и же би тото требало цо скорей даяк ришиц. Компетенти институциї на вецей заводи потвердзели же превежню шицко цо можу же би и тот проблем бул даяк ришени. Насампредз прето  же огньогасни служби окреме важни у валалє, бо тоту роботу окончую безплатно, з добру дзеку.

(Опатрене 40 раз, нєшка 1)