fbpx

Библиотека Ани Амалиї и Еґа Парк

автор бхц 28. октобер 2018

У Тиринґиї ше вельо зарабя, алє ше вельо и троши: на єдзенє, на мебель, путованя, а окреме на концерти, фестивали, нащиви до ботанїчних заградох и рижни файти активносцох у паркох як поведзме ґолф, пендранє по древох, цильованє зоз стрелу. З єдним словом – на уживанє.

Нємци, окрем же барз водза рахунку о очуваню историйних памятнїкох, о еколоґиї и розваги, меркую же би явни места були доступни нє лєм просековим людзом, алє и найстаршей и наймладшей популациї, та дзе ґод даяка „барка” справя озеро, або дзецинске бавилїще. Зоз обичних черякох парк з лавочками справени, а доокола посадзене квеце, кельо сцеш и якей ґод фарби лєм можеш задумац. За кратши або длугши одпочивок, медитацию або пикник – прави лїк за душу. Велї у своїх хвилькох оддиху уживаю и на Театралней площи при хторей обок италиянски ресторан зоз барз смачнима сладолядами и барз добру италиянску музику. Там ше уключую шицки чула за уживанє… Вечарами, под мешацову шветлосцу госци ресторана часто танцую и вукруцаю ше у ритме сонґох Доменика Модуня, Ґиания Морандия, Рената Карасона, Тота Кутуня, а звичайно ше ґу нїм вец приключую и случайни преходнїки. Людзе знаю уживац.

СТАРИ КНЇЖКИ ШЕ ОПАТРА У РУКАВИЦОХ

Єшеньска часц Еґа парка поприберана до бундавох

Живот ище єдней особи зоз Ваймару ме барз зацикавел, а то войводкиня Ана-Амалия позната, у першим шоре, по своєй прекрасней и богатей библиотеки, алє и по тим же є зачатнїк найвелїчезнєйшей епохи духовней историї у тей часци Нємецкей, бо зберала коло себе поетох, фи лозофох, духовнякох… Библиотека справена у Ановей резиденциї ткв. Желєним замку (збудовани медзи 1562–1965. р.) у рококо стилу, и єдна є з найкрасших 30 библиотекох у швеце. Гоч коло 50 000 кнїжки згорели у вельким огню 2004. року, дзекуюци нємецкей упартосци и точносци, библиотека рестаурована, а зачувало ше найвекшу у швеце колекцию Фауста, ориґинални Шекспирово, Лутерово рукописи и нотни записи композиторох, мапи, реґистри и тераз єст коло 850 000 наслови. Мнє, бувшу библиотекарку, одушевело же з яку осторожносцу и почитованьом ше приступа ґу кнїжком – стари кнїжки мож опатрац и дорушовац лєм у специялних билих рукавицох, же би ше их нє очкодовало. Бо, гваря у тей библиотеки, нє шицки людзе маю чувство за кнїжку з голима руками. Єст у Ваймару и Конзерваториюм Франц Лист, а и даскельо визначни церкви. Барз нащивена то церква св апостолох Петра и Павла у хторей єст триптих ренесансного нємецкого маляра Луки Кранаха Старшого. Ваймар после Першей шветовей войни бул центер политичного живота Нємецкей, алє дожил и траґедию по хторей є означени, бо лєм 8 км. далєй, 1937, ту бул вельки концентрацийни лоґор Бухенвалд.

КЕД ШИЦКИ ЧУЛА УЖИВАЮ

А 30 км од Ваймару пресцера ше Ерфурт, прекрасни и цикави город у хторим єст цо поопатрац. Перше и перше то Универзитет Collegius Maius зоз 1937. року, єден од пейцох найстарших универзитетох у Европи, познати иншак и по тим же на нїм право и теолоґию студирал Мартин Лутер, реформатор церкви. Кус далєй и манастир у хторим ше Лутер замонашел, а вец у центру и найстарша у Европи Ерфуртска синаґоґа ище зоз 1100. року. Приповедка о нєй интересантна, а кед ше копало фундаменти под ню найдзени стриберни полуги, остатки Велькей тори на

Лутеранска библия зоз 1534. року и 13 000 ориґинални боки Ґетеового Фауста єст у библиотеки Ани Амалиї, хтора на Унеско-вей лїстини нашлїдства.

перґаменту и персцень за заруки зоз „хижку” на верху яки доставала кажда Єврейка кед ше одавала. Импресионовала ме и велїка Ерфуртска катедрала и найдлугши населєни мост-улїца, по мену Krämerbrücke, зоз 12. вику. Длугоки є 79 метери и ма 32 населєни хижи. Попод мост чече рика Ґера и вообще нє маце чувство же сце на мосце. А коло нього, парки, квеце и места за одпочивок. Алє, нєт красше квеце як у Еґа парку, засадзене є на 3,6 гектарох, од хторих 7 000 квадратни метери забера лєм японски парк и його водопади. У нїм посадзени коло 450 файти ружох, и 150 000 файти ярнього квеца. Там и склєняни загради з орхидеями, кактусами, еґзотичним квецом и хижа мотильох, як и окремна часц у хторей мож послухац приповедку о историї парку.

После обиходзеня звичайно барз посмакує „вурст” колбаса та кед ю купице, шлєбодно можеце шеднуц коло музичней фонтани на озеру зоз локванями и на мире ю поєсц. А вец, кед же маце дзеци – просто на авантуристичне бавилїще и дзецинску фарму справену аж на 35 000 кв. метерох, дзе єст тельо реквизити же кед ше дзецко бави, можеце и одспац.

Кажда часц рока поприберана у другей шмати и єдна од другей є красша. Єшеньску поприберали до бундавох и лєтно-єшеньского квецащ… О купельох и универзитету у Єни, о Айзенаху, родного места Й. Себастияна Баха и дворцу Варбурґ, будзе з другей нагоди. И, кед нє знаце кадзи на драгу, шлєбодно рушце до тей часци дакедишнєй Восточней Нємецкей або, як велї гуторя – желєних плюцох Нємецкей. Нє побануєце.

ФЕСТИВАЛ ЦИБУЛЇ

У центру вше єст даяки случованя. Нємци то барз любя – або саям керамики, або Фестивал вина, ручних виробкох, або лєм обични Фестивал здравей поживи. Но, гевтот по хторим Ваймар найпознатши, то Фестивал цибулї хтори ше отримує вше на початку октобра.

(Конєц)

(Опатрене 36 раз, нєшка 1)