fbpx

За нїх ше муши найсц часу

автор фес 29. октобер 2018

Период адолесценциї дефиновани як преходни период медзи дзецинством и одроснутосцу, а по своїх розвойних характеристикох психолоґи твердза же то период у хторим млади нєшка барз обтерховани, бо ше од нїх вше цошка обчекує. Тота фаза одрастаня барз стресна, зна охабиц глїбоки пошлїдки од хторих ше нє мож ментовац анї у вельо озбильнєйших, узретих рокох.

Чом тот период адолесценциї младим нєшка таки чежки, чом ше нє можу знайсц пред виволанями хтори им поставел сам период одрастаня и як то же дзивчата баржей нєзадовольни зоз животом од хлапцох – були лєм даскельо питаня на єдним з Округлих столох Фестивалу менталного здравя хтори ше отримовал под мотом „Як зме у швеце хтори ше меня?” .

А на тоти и велї други питаня могло одвитовац ище пред двома роками кед у нас окончене виглєдованє при младих – Менталне здравє у АП Войводини, дзе облапени 10 основни школи и 10 ґимназиї. Було то векше виглєдованє през хторе прешли вецей як 1 800 школяре осмих класох, другей, штвартей и часточно трецей класи стреднїх школох, з єдним словом – адолесценти.

– Адолесценция зоз собу ноши универзални проблеми и дзепоєдни виглєдованя указую же єдна трецина младих у тим периодзе „баржей тужи”, так же векшина психолоґийних проблемох почина у адолесценциї и ма тенденцию тирвац и теди кед особа уж дозрета – гвари проф. др Мария Зотович, єдна з авторкох виглєдованя хтора надпомина же мерани велї вариябли хтори ше одношели нє лєм на даяки симптоми  поремеценя…

– Мерали зме и велї протективни фактори хтори можу буц барз важни за єдно оптималне функционованє менталного здравя. То наприклад самодовириє, самоефикасносц, задовольство зоз животом, оптимизем… Видзели зме же тоти фактори можу защициц младих од одредзених почежкосцох и поремеценьох як цо то дзепоєдни ризични справованя, наприклад, поремеценє хаснованя интернета хторе зме тиж мерали. То нова обласц у психолоґиї и верим же будземе мушиц пременїц дзепоєдни теориї (розвойну) прето же ориґинална теория нє предвидзела таки вельки уплїв сучасних медийох.

У виглєдованьох зме сцели дознац кельо млади хасную телефон и интернет и указало ше же песимизем при нїх предвидзує поремеценє интернета, цо значи же кед млади песимистичнєйши, векши шанси же войду до тей зависносци од интернета пре хтору можеме буц застарани. Вец зме видзели же родичи слабше контролую хаснованє интернета и телефона як компютера, алє нє контролую час хтори дзеци потроша на дзепоєдни нєхасновити активносци… Я нє процив сучасней технолоґиї, алє интернет мож хасновац и злохасновац, на цо мушиме барз мерковац и роздумац о тим цо нам приноши будучносц – гвари Зотовичова.

УВРЕДЗОВАНЯ НА ПЕРШИМ МЕСЦЕ

На питанє – як фамелия, школа и окруженє можу уплївовац на унапредзенє, односно як можу буц потримовка менталному здравю при младих, доц. др Миряна Беара тиж авторка виглєдованя, гвари же то главни фактори хтори уплївую и указую як млади одрошню.

 – Фамелия найузши штредок у хторим дзецко одраста и нормалне же виволаня хтори пред нїм, поготов нєшка кед живот таки швидки, наисце нє наивни виволаня. Часу хтори родитель препровадзи у даякей щирей розгварки зоз младу особу, нїґда нє досц, и то цошка з чим ше мушиме ношиц як родителє и даяк пробовац тот час „налапац”. Но, тото цо адолесцентом барз важне у тим периодзе то парняцка ґрупа. Виглєдовали зме кельо млади виложени насилству и дознали же вони кед сцу дакому загрожиц, на першим месце – увредзованє. Штварцина випитаних увредзованє дожила, дзивчата кус вецей як хлапци. Физичне насилство векше при хлапцох – 7 одсто, док при дзивчатох 3 одсто. Но, дзивчата, заш, виключую пайташки з ґрупи, типа: „нє будзем ше з тобу дружиц прето и прето…” и то у 12 процентох, док тото исте робя хлапци, лєм вельо менєй – 7 одсто.

ПРЕМЕНКОМ БИ ШЕ ПРИСПОДОБИЦ

По словох Беаровей при адолесцентох ше формує идентитет и праве теди млади можу заключиц о себе дацо цо нє функционалне. Таки депресивни попатрунок на себе же вони нє добри, же нє завредзую дацо, може  ше цагац роками. Вец треба барз вельо часу же би ше иста особа одучела од такого способу патреня на себе , а хторе може настац з фамелиї, або з парняцкого дружтва.

Формованє идентитета потолковала зоз словами же млади у периоду адолесценциї треба же би дознали хто су, цо жадаю, чому чежа, и хтори їх способносци, цо можу, а цо нє можу пременїц…

– На цалим швеце адолесценция ма подобни процеси, та ше и ми нє розликуєме у одношеню на проблеми о хторих нас информую о адолесцентох з других жемох. Ясне нам же хронїчне обтерхованє церпи єдна трецина младих. Ми тот концепт стреса розчленєли и видзели зме же стрес хтори настава у фамелиї найвираженши при наших младих. Видзиме же кед ше млади зочую з велїма проблемами, и фамелия ше муши тому присподобйовац, а то анї кус нє лєгко – гвари Миряна здогадуюци же нє єден родитель поровнує период кед вон одрастал же було лєпше, а тераз подло… зоз чим ше, гвари, нє може зложиц.

– Було иншак, гоч тримам же сучасни адолесценти маю вельо вецей виволаня (дружтвени мрежи) як цо то було дакеди. А тото же ше младим дава векшу увагу, вшелїяк нє неґативне, то може буц лєм позитивне, окреме же думаме на нїх, на їх бриґи и вше им пробуєме помогнуц – гвари наша собешеднїца.

З виглєдовацкого проєкту настала кнїжка „Менталне здравє младих у АП Войводини, стан и перспектива”, а достати резултати ше уж хаснує за превенцию защити менталного здравя. Резултати указали и тото же и попри тим же формована мрежа хтора ше занїма з превенцию менталного здравя и облапя 19 орґанизациї, нашо млади ше вияшнєли же лєм 10 одсто участвовали, або були часц спомнутого. Добре тото же аж 75 одсто гварели же би любели участвовац у роботньох, на преподаваньох и же сцу дойсц до резултатох. Очиглядне же млади заинтересовани же би ше голєм дацо пременєло, сцу же би ше им вецей того понукло и помогло и у одрастаню и при ришованю проблемох. Тото цо дава надїю кед слово о менталним здравю при младих то же кажде напруженє, робота на тим ма резултат, окреме кед млади и креаторе и реализаторе. По словох авторкох виглєдованя парняцка едукация „млади за младих” вше давала лєпши резултати.

Зоз шицкого наведзеного видно же ше будзе хто остарац за младих, же ше на нїх штудира и рахує. Праве тото було видно и на Фестивалу хтори уж за нами.

НАЙЧЕЖШЕ БУЦ МЛАДИ, А У ВАРОШУ

 – У виглєдованьох зме хасновали єден инструмент з хторим ше мера самопочитованє, а хтори ше хаснує скоро вшадзи у швеце. До катеґориї з нїзким самопочитованьом спада 3 одсто младих у швеце, а ми достали 10. Маме барз вельо дзеци при хторих нїзке самопочитованє и то нє добре. И то нє шицко. Нєзадовольство з випатрунком и зоз животом вообще вираженше при младих у варошу, а окреме при дзивчатох хтори свойо фамелиї оценєли як подлєйшого материялного стану, и на тим будземе озбильно робиц.

РЕЗУЛТАТИ УКАЗАЛИ…

Дожице стресу вираженше при дзивчатох, а наймоцнєйше є при дзивкох у ґимназийох. Предпоставя ше же у ґимназийох векши академски вимоги за посцигованє успиху.

А кед слово о ставяню, (кладионици) 43 одсто хлапци голєм раз вошли до коцкарнїци и то зробели голєм раз, док ше 93 одсто дзивчата нїґда нє ставяли.

Ґенерално, шицки дзивчата маю нїзше самопочитованє од хлапцох.

(Опатрене 61 раз, нєшка 1)