fbpx

Пожнї зрезованє карфиолу 

автор сас 2. новембер 2018

Дюрдьов дакеди бул надалєко познати по желєняви, найвецей по гращку, а ище вше є по ґереґох, гоч и ту садзенє нагло опадує.  До продукциї желєняви у дюрдьовским хотаре остатнї даскельо роки ше уключую нови и преважно млади, медзи нїма и Мирослав Шанта.

Гоч на польо ходзел робиц док бул мали, после штреднєй школи факултет бул на першим месце. Абсолвент є на Польопривредним фалултету у Новим Садзе напрям аґротуризем. През лєтнї розпуст остатнї даскельо роки робел у вецей местох у Греческей и Америки, а пред двома роками  Мирослав почал садзиц желєняву, у валалским хотаре. Потримовку ма од фамелиї, алє з оглядом же шицки члени фамелиї заняти, найвекшу часц роботи окончує сам и дзекуюци наднїчаром котри го провадза у цалей сезони од роботи у пластенїку по оберанє. За тоти два роки садзел штири сорти желєняви, а за кажду ше опредзелєл по плану – за огурки, бо ше з нїх достава перши пенєж, за паприґу, бо желєнява популарна, за карфиол, бо сцел пестовац дацо нове и за цеснок, бо углавним ма добру цену. Тоту желєняву ма на осем ланцох, а найвецей ма паприґи. Гоч бул свидоми же нє мож вельо плановац и же желєняву треба вельо допатрац, до тей роботи ше озбильно лапел,  ходзи на преподаваня и провадзи статистику шицкого цо му потребне.

ЗОЗ ПАПРИҐИ ШИЦКО ПОПРЕДА

Прешлого року садзел паприґу и цеснок, а того року першираз, окрем паприґи, огурку и карфиол. Паприґу планує пооберац по конєц того тижня, а оберац ю почал 20. авґуста. Посадзел ю на фолию зоз пресади котру садзи у малих контейнерох у своїм пластенїку. Нє мал проблеми з хоротами, а диждж, пре котри ше при других зявйовали вельо хороти, ше нє затримовал вельо коло його паприґи, бо коло нєй подривал. Купци и накупци найчастейше поручую тону або два, до дзешец тони максимално. Найчастейшше приходза з Беоґраду и Нового Саду.

– Барз сом задовольни з урожайом паприґи. Вибрал сом пестовац сорту „слоново ухо” и гибрид „каптур” бо нашо людзе любя кляпчисту и „меснату” паприґу. Скоро шицко сом предал на велько. На Копаоник сом предал за преробок до айвару, а на други боки и очисцену од конарчкох и нашеня – гварел Мирослав Шантов з Дюрдьова. Того року мал два ваґони и двасто паприґи по ланцу, цо у одношеню на прешлорочни урожай подобне, алє як гвари, того року цена дупло векша, медзи 60 и 100 динари. Же тогорочна цена будзе добра, могло предвидзиц по тим же паприґа мала хороти и нє було єй вельо. Медзитим, барз є нєзадовольни же нашо продукти нє мож лєгчєйше пласовац до иножемства, бо там маю лєпшу цену. Гвари же ше вони нє питаю за цену, алє глєдаю квалитет. Проб лем бул же прешлого року паприґа нє мала квалитет и була дробна, а було и барз мало першей класи, а того року першей класи мал коло седемдзешат одсто.

 – У Босни желєнява у дутянох драгша, паприґа 240 динари, цибуля 90 динари, лилова аж 240 динари, док у нас шицко три раз, та и вецей раз, туньше. У Сербиї влада монопол на увоз и вивоз, та нє може гоч хто вивожиц, цо наисце чкода – гварел Мирослав. Ище єдна нєвигодна ситуация тота же препарати за допатранє, односно фунґициди, инсектициди и гербициди, як и гной барз драги и вони найдрагши у цалим процесу пестованя желєняви. И же би ше трошок могло надополнїц з рижних конкурсох за продуковательох.

– На конкурсох нє преходзи кажде кому то наисце треба. Достанє го тот „хто блїзко при огню”. Нє гуторим, мож конкуровац, алє тоти средства углавним мали, а док позберам шицки потребни документи, нєт рахунку, треба видвоїц и средства, и час – гварел Мирослав.    

ГЛАВКИ КАРФИОЛУ ПОЖОВКЛИ

Сезона зрезованя карфиолу почала штредком прешлого тижня, точнєйше 24. октобра и пожнї коло мешац. Пре тото нє дочекал предац го по вельо лєпшей цени, алє зато його карфиол нє лапели хороти. По тераз му ше видзи же урожай будзе добри, здрави є и єст го, алє барз велька чкода же пожнї, бо пришол у чаше кед його цена менша за три раз як цо би була у чаше кед требало почац резац. Теди було 300 динари, а тераз є спод сто. Карфиол тиж садзи зоз разсади з пластенїку котру сам рихта, а посадзел го на польо дзе винял цеснок. Купци и накупци котри од нього купую паприґу понаручовали и карфиол.  

– Док карфиол роснул  було вельки осцилациї у температури, та ше лїсца отверали скорей як требало и главки жовкли. На щесце, мой урожай з тим нє мал проблеми, алє було бриґи з бактериозу, нападали го инсекти гушенїци, лепетки, „бувач” котри найгорши, бо ше карми з лїсцом и уши. Барз ше муши провадзиц и детально препатрац. Лепетково вилягнути ваїчка ше муши такой зняц, бо кед прейду до гушенїци, вона ше уцагнє до плоду и виєда нукашньосц, а тота хиба же то нє мож обачиц з вонка – гварел Мирослав и предлужує же того року шицко вимага додатне допатранє, бо инсекти барз активни.

Нарок планує посадзиц карфиол, паприґу и цеснок. Гвари же садзиц желєняву чежка робота,  вельо треба укладац, алє заробок може буц добри. Пре нєсиґурносц нє планує буц длуго у тим, алє у будучносци би сцел уложиц до дачого цо нє ма таки вельки ризик и жертву, а то лєгко же будзе нови бизнис у иножемстве.

ОД ДИЖДЖОХ ПРЕПАДАЛА ОГУРКОВА ЛОЗА

Остатнї даскельо роки у дюрдьовским хторе єст вше вецей продуковательох огурки, односно корнишонох. Мирослав их того року першираз посадзел, одлучел ше за „шпалиру” у длужини од два километри. Медзитим, анї таке продуковательом огурки нє помогло же би тогорочни род бул удатни. Пре дижджи препадала лоза, даєдни ше одлучели ознова ю пресадзиц, алє даремно. 

– Урожай бул барз подли, оберали зме и предал сом, алє сом у минусу. Урожай бул одприлики дзешец раз менши як сом предвидзовал, чул, плановал. На тото  шицко предал сом по барз подлей цени до новоотвореней фабрики за корнишони у Ґосподїнцох. У тим єст тиж барз вельо роботи, огурка швидко рошнє. Нє сиґурне же ю вецей нє будзе садзиц – гварел Мирослав.   

ЦЕСНОК НЄ МА ЦЕНУ

Єшеньски цеснок у стручох ше суши и Мирослав го будзе пошвидко предавац. Чекал лєпшу цену, алє як гвари, нє дочекал ю. Цена цеску коло 120 динари по кили, а прешлого року на велько була 3 евра, а на мало 600–700 динари. 

– Посадзел сом домашню файту „босут”, задовольни сом зоз урожайом, алє цо то вредзи кед нє мож предац по добрей цени. На єдним ланцу сом мал коло штири тони. Того року драга мархва, цибуля, парадича, алє нє и цеснок и корнишони – гварел Мирослав. 

НАШЕНЬКА З ПАПРИҐИ ЗА ПРЕСАДУ

Мирослав того року нє мал вельо проблеми зоз паприґу, а нашенька дал на анализу же би оценєли їх квалитет и чи су добри за пресаду. 

– Нашенє преверене на ключкавосц, хороти и шицко цо потребне у Институту у Новим Садзе и мам потвердзенє же шицко у шоре. Удало  ше ми з паприґи предац шицки часци. З того нашеня себе посадзим паприґу и будзем го предавац – гварел Мирослав.

(Опатрене 95 раз, нєшка 1)