fbpx

З меду годно жиц

автор влдї 10. новембер 2018

На подручу општини Шид вигодни природни условия за розвой пчоларства як цо овоцнїки, лєси и поля. Прето велї пчоларе хасную тото цо природа дала же би жили з продукциї меду, або им пчоларство лєм гоби и рекреация.

Коло 50 пчоларе  зоз Шиду и околних валалох позберани коло Здруженя пчоларох. Їх предсидатель Сладян Божендич, хтори уж вецей як 30 роки у пчоларстве, перши знаня здобул од свойого оца (хтори, нажаль, влонї умар) и вше мал од нього потримовку.

Божендич дума же лєпше кед пчоларе позберани до здруженя, бо лєгчєйше ришую проблеми, доставаю фахово совити, обезпечую цукер по нїзших ценох, а тиж и предаваю мед. Гоч у тей хвильки условия у тим року и нє були таки вигодни за пчоларство, Божендич нам гвари же тот рок єден зоз штреднїх рокох кед слово о продукциї меду.

– Кед квитла перша овоц було досц жимно, алє ше стан злєпшал кед квитли баґрена и лїпа, а окреме слунечнїк. За продукцию полену, заш, одвитовала влажнєйша хвиля. Медзитим, цени меду того року дакус нїзши як прешлого  –  сумирує тот рок Сладян Божендич.

Вон тераз єден з озбильнєйших пчоларох, бо ма коло 500 лади. Гвари же дахто дума же занїмац ше зоз пчоларством досц лєгко, як даяка розвага, алє додава же коло пчолох єст роботи кажди дзень. Треба попрепатрац лади, видзиц у яким здравственим стану пчоли, бо хорота вароа и надалєй грожи. Треба поскладац рамики же би пчоли покладли восок, преконтроловац матку, а то вимага досц часу и труду.

Нєдосц лєм випродуковац квалитетни мед, алє го треба и предац. Хто ма досц меду, нє може го попредац лєм по пияцох, алє и прейґ одкупйовачох. Одкупйоваче приходза на терен, прешвеча ше до квалитату меду и вец ше єднаю коло цени. Теди мед приноша и пчоларе хтори маю менши количества и дзекуюци здруженю, попреда ше и їх мед.

– ПоряднЄ отримуєме Скупштину здруженя на хторей сумируєме рок за нами и радзиме ше коло дальших активносцох. Голєм два раз рочнє орґанизуєме фахово преподаваня, а одходзиме и на пчоларски манифестациї до Нового Саду и Беоґраду. Остатнї роки єст нових пчоларох хтори остали без роботи у подприємствох и проблем еґзистенциї пробую ришиц у пчоларстве. Вони би ше требали перше едуковац о продукциї меду и допатраню пчолох, а вец купиц пчоли и лади. Же би ше з пчоларства могло скромно жиц, потребне найменєй 100 лади. На щесце, АП Войводина и Република Сербия даваю субвенЦиї на пчоли и опрему и до 50 одсто и то велька помоц, окреме початнїком – гварел нам на концу розгварки Сладян Божендич.

ЦЕНИ МЕДУ

Божендич нам гвари же ше того року мед з баґрену предавал по 3,8 еври на велько, а 700 динари за килограм на мало. Мед з лїпи коштал 2,5 еври на велько и 600 динари на мало, а з квеца 2,3 еври, односно 500 динари за килограм на мало. Полен ше предава по 10 еври за килограм. Нє продукую шицки пчоларе полен, алє дас дзешецме продукую од єдней – по два-три тони полену.

ФАМЕЛИЙНА РОБОТА

Божендичови у каждодньових роботох з пчолами помагаю и синове, 14-рочни Марко и 11-рочни Душан. Од оца вони вельо науча, як цо и вон научел од свойого оца. И попри обовязкох з пчолами, и Марко и Душан одлични школяре.

(Опатрене 41 раз, нєшка 1)