fbpx

Лїковити рошлїни маю будучносц

автор сас 29. новембер 2018

Ище пред даскельома роками Желько Салонски з Нового Саду почал ше баржей информовац о орґанскей продукциї лїковитих рошлїнох, желєняви и житаркох. Од вше почитовал и любел орґанску продукцию, природу и роботу на полю, та ше после вецей як двацец пейц рокох роботи як инжинєр машинства, дал до польопривредней продукциї на валалє, у чим му помогнул братняк з Дюрдьова.

Желько Салонски зоз свою фамелию у своїм обисцу у Новим Садзе роками пестовал орґанску желєняву и овоц и вец одлучел прешириц тоту роботу. Закончел за машинского инжинєра и попри свойого фаху, за хтори ше школовал, зна орґанизовац роботу, виглєдовац, буц менаджер. Понеже бул свидоми же нє ма искуства у польопривредней продукциї и обрабяню жеми, у тей роботи ше здружел зоз братняком. Же би ше добре порихтали за сушну хвилю, конкуровали до Покраїнского секретарияту за польопривреду и достали 50 одсто средствох за нови тифон. Паралелно з тим виглєдовали тарґовище, випитали квалитет жеми, же би знали за котру продукцию є найвигоднєйша и справели бизнис план. 

– Ходзели зме и на консултациї з фаховцами на Польопривредним факултету у Новим Садзе и дзечнє одходзиме на преподаваня з тей обласци. Порадзели зме ше же ше нє будземе занїмац з класичну польопривредну продукцию, як цо продукция житаркох, алє же будземе садзиц дацо инше и то так же бизме могли посцигнуц позитивни резултати и же бизме з того могли жиц. Укладаня вельки, бо важне зменшац ризик од нєпогодох, окреме од суши. Важне було купиц тифон за залїванє, алє и викопац студнї. Сцели зме вихасновац шицки нашо ресурси. Прето зме ше унапрямели на вецей боки – гварел Желько Салонски котри свидоми же за продукцию, окреме дачого нєузвичаєного, потребни плани, визия и сцелосц, без вигваркох.

 У своїх пластенїкох мали пресаду, а коло рошлїнох на полю посадзели висши рошлїни, котри служели як защита од хемийних средствох зоз сушедних польох. Паприґу мали на полю, а ище вше ю маю и у пластенїкох. Викомбайновали конзумни, вельки слунечнїк гибрид „Ґрицко” и сорту „Левиятан”, як и кукурицу за пуканє. Того року було досц дижджу, та им ше удало у єдней сезони випродуковац два урожаї на єдней поверхносци, ярец и сою.

– Сцели зме видзиц чи ше виплаци така продукция, а да зме похасновали и систему за залїванє, тифон, урожай би бул ище векши. Фокус у тогорочней продукциї нам бул на трох лїковитих рошлїнох – менти, дзивим копру и мальви – гварел Желько Салонски.

ПОЖНЇ ДРУГИ ОДКОС МЕНТИ

Менту посадзели на полю з машину за розсадзованє паприґи котру присподобели за тоту нагоду. Експлоатация менти тирва три до пейц роки, мож ю з кореньчка пресадзовац и розмножовац. Коши ше ю два раз до рока, а кед ше залїва, та и три раз. Мож ю кошиц з ротацийну косачку.  У маю ю першираз скошели и мали добри урожай.

 – Мали зме вельо роботи коло нєй, окреме же тот рок бул дижджовни и барз зарастала з коровчом, та зме ю часто плєли. Єст три коровча котри отровни за менту, медзи нїма и гадово грозно, котре мента упива и кед одкупйоваче таке обача нє сцу ю одкупиц – гварел Желько. Менту ше предава у вецей катеґорийох – осушене цале стебло 100-120 динари килограм, ламане лїсце без стебла 2-2,8 евра, у  зависносци од велькосци поламаного лїсца. Швижа покошена мента ма цену 10-15 динари, у зависносци од сорти и квалитету. Други одкос би требал буц пошвидко и да того року нє було таки вельки осцилациї з хвилю, други одкосц би бул пред мешацом. Род менти першокласни, а накупци ю одкупюю за чай. На 1,3 гектари мали  тону и сто килограми осушеного лїсца менти. Способ єй сушеня барз важни, бо кед ше тоту роботу  нє окончи так як треба, мента траци квалитет.

– Мали зме купца за осушене лїсце, та зме ю так и порихтали. Тарґовище диктує способ сушеня и чуваня. Медзитим, кед бизме мушели чувац цалу осушену менту, мали бизме вецей як два тони маси котру треба даґдзе одложиц и транспортовац и то вимага окремни условия и вельки простор. Так же того року лєпше же зме так могли покончиц, а и лїсце ма лєпшу цену – гварел Желько. После сушеня на витру и полуотвореним просторе, з видлами поотресали лїсце з конарчкох. Потим конарчки вибалировали и одложели, а мож их похасновац бо у себе маю олєю, хтори тиж глєдани продукт. Желько дзечнє вичитує фахову литературу, ма у планє справиц сушарню за лїковити рошлїни, обробок менти и дестилатор за етерични олєй. 

ДЗИВИ КОПЕР ВИТЛАЧА ПОСЛЕ МРАЗУ

Дакедишня СФР Югославия була найвекши продукователь лїковитих рошлїнох на Балкану, бо на тим подручу польопривредна жем одвитуюца за таку продукцию. Прето Желько контактовал єдну з найвекших тарґовинских ланцох лїковитих рошлїнох Мартин Бауер з Нємецкей и достал одвит котри рошлїни маю перспективу. У нашим реґионє будучносц ма продукция руменцу, мелиси, менти и дзивого копру. Дзиви копер посадзели на пейц ланцох. Тота рошлїна сце додатне залїванє, плоди дава пейц роки, висока є коло метер и пол, здабе на копер, тлачи ше зоз комбайну и хаснує ше його зарно з квиткох на стеблу. Зарно, дробнєйше од жита, длуговасте и ма запах як „неґро” бомбони. Хаснує ше за чай, як и етерични олєй зоз зарна.  

– Чекаме мрази же би престала веґетация и же би почал жовкнуц, теди зме  го годни витлачиц. То нам перша продукция, увидзиме як нам ше удала, а цо после будземе зоз зарном, завиши од влаги. Або го одложиме до мехох, або  го будземе мушиц сушиц. Урожай дзивого копру купци резервовали ище у маю – гварел Желько, котри задовольни же попреда шицок урожай. 

З МАЛЬВИ МОЖ НАЙВЕЦЕЙ ЗАРОБИЦ

Найзложеншу продукцию з тих трох рошлїнох ма мальва. За ню ше одлучели, бо нє лєм же їх жем одвитує за таку продукцию, алє и прето же би з нєй могли мац найвекши заробок. Мальва дворочна рошлїна. Пресаду мальви порихтали у своїм пластенїку, алє пре хвилю пожнєли з пресадзованьом.

Док тирва веґетация мож хасновац лїковите лїсце мальви, цена осушеного коло 150 динари по кили. Одкупює ше и квитки, алє барз мале поглєдованє. Мож вихасновац єй шаце за розсаду, а найвецей ше садзи пре лїковити корень, котри ше вибера вжиме, у новембру, або децембру. Жем ше заоре з плугом, потим ше винїма корень котри здабе на хрин и може буц чежки и до кили. Пред тим шицким ше покоши наджемну часц стебла, котре високе вецей як метер. Корень ше очисци, суши и реже на палїчки, а потим на коцочки, 10 раз 10 милиметри. Шицко ше роби з руками, бо за таке нєт машини. Його цена у коцочкох од 800 до 1 000 динари по кили.

– Нє маме таке количество же би нам ше виплацело вивожиц нашо продукти, прето их предаваме одкупйовачом. Було би добре зорґанизовац ше до задруґи и на таки способ вивожиц. Повязованє прето барз важне и глєдаме з ким бизме то могли зробиц, бо то основа за дальше преширйованє капацитетох, тарґовища и лєпшого пласованя продуктох. У нас єст квалитетней жеми и роботнїкох, алє треба знац пласовац продукти и мац пенєжи вифинасовац шицко цо треба – гварел Желько Салонски.

ТРЕБА МАЦ ПЛАНИ

Кед же продукция и предаванє лїковитих рошлїнох будзе добре исц, Салонски планує правиц и предавац продукти з лїковитих рошлїнох.

– У тей роботи єст будучносц. Контактуєм з велїма и зоз держави и зоз иножемства и важне ше повязовац, а ище важнєйше же нашо продукти глєдани на тарґовищу. Треба добре „закушиц” и учиц ше. Нїч зме нє робели напамят. Наприклад, менту, селекцию з новосадского факултету „Даница” зме посадзели по совиту др Милица Ачимович котра нам нєсебично помага и совитує нас – гварел Желько Салонски, котри дзeкуюци членству у Аґро клубу ма купцох за вивоз менти до Нємецкей и Горватскей. 

ЧАЙ ЗА ЛЄПШЕ ЗДРАВЄ

Чай з мальви помага у лїченю – бронхитиса, запалєню гарла и плюцох. Чай з дзивого копру – чува моц и имунитет, стимулує претровйованє, змирює боль у жалудку и здустосц. Чай з менти – ошвижує, змируює, пречисцує орґани за диханє. Досц єдна шолька на дзень.

(Опатрене 22 раз, нєшка 1)