fbpx

Варош хторому нє ма цо додац, а анї одвжац

автор агнетка балатинац 30. новембер 2018

Гоч одрастал при родичох Руснацох, Иґор Провчи по руски научел вельо познєйше. Вон дипломовани инжинєр електротехнїки,ходзи по швеце, путує, а на єдним путованю му праве руски язик помогол же би розумел собешеднїка. Окреме му мило же ше и його дзеци вше частейше интересую за свою прешлосц и мацерински язик.

Иґор Провчи друге дзецко у фамелиї Вери и Владимира Провчийових народзени 1976. року у Травнику (нєшка БиГ) дзе його родичи дакеди робели. Кед мал нєполни три роки преселєли ше до Риєки, а познєйше кед справели хижу, почали жиц у Матульох дзе Иґор закончел основну школу. Стредню електротехнїчну уписал у Риєки, а як стипендиста Горватскей електропривреди, подружнїци з Риєки, студиї предлужел на електротехнїчним факултету у Осєку.

Ище як студент бул барз активни у студентских здруженьох, а єден є зоз сновательох подружнїци IAESTE (International Association for the Exchange of Students for Technical Experience)  тиж у Осєку. Прето наш собешеднїк два фахово пракси одробел у Тунису и Сиверней Ирскей, у Белфасту. У Тунису мал ментора котри електротехнїку студирал у Русиї и давал им скрипти на тим язику. Понеже ище под час студираня Иґор часто ходзел до своїх нинох до Миклошевцох и Пишкуревцох, а при хторих мушел бешедовац по руски, по руски, такповесц научел. То му на пракси барз помогло. Велї хтори знали кирилку, нє знали нїч вецей, а букви як цо то я,є,ї,ю,  Иґор знал, и тото му олєгчало ученє.

– Док сом бул мали, дома зме, нажаль, нє бешедовали по руски, так же сом ше озбильнєйше з руским язиком стретнул аж кед сом пошол студирац до Осиєку и кед ме нина Амалка з Миклошевцох и нина Ганча з Пишкуревцох (оцово шестри), припарли же по руски мушим знац – през шмих приповеда Иґор о своїм ученю мацеринского язика.

– На фаховей пракси у Тунису сом насправди спознал кельо тот наш руски язик вельо вредзи.

По законченим факултету обовязка му була врациц ше до Риєки, алє понеже у Осєку упознал дзивку, нєшкайшу супругу,  Осєк ше му попачел, та одлучел глєдац роботу праве там.  Достал ю у ХЕП-у (горватска електропривреда), нєшкайши ХОПС (Hrvatski operator prijenosnog sustava) дзе як инжинєр роби на отримованю високонапонскей опреми уж 15 роки.

ФАМЕЛИЯ КОТРА ЛЮБИ ПУТОВАЦ

Зоз супругу Ивану, з хтору ше повинчал 2003. року, маю двойо дзеци, Карлу и Филипа.

– Ми фамелия котра часто путує, вшадзи по швеце, и на путованьох барз уживаме. Так зме раз були у Праги. Зоз людзми сом бешедовал по руски, а вони мнє одвитовали по чески. Дзеци нє могли присц ґу себе од одушевия же ше їх тато так добре знаходзи у цудзей жеми… А окреме им було мило же з людзми там, бешедуєм на язика з хторим бешедую и нашо дїдо и баба.

– Теди аж видзели же руски язик добре знац, же є їх, и же є хасновити, праве тото цо ше и мнє у Тунису случело. Обидвойо дзеци одлучели же буду ходзиц на Лєтну школу руского язику и култури хтору орґанизує Союз Русинох РГ и же ше науча руски язик, та и вони годни вшадзи по швеце комуниковац на своїм язику.

УСПИШНА КАРИЄРА

Иґор паралелно зоз активним дружтвеним животом, успишни и у тим цо роби. Одходзи на фахово совитованя, дзе є у своєй ґрупи „Visokonaponska oprema -high voltage uquipment” секретар.  Од  2008– 2012. рок бул вонкашнї сотруднїк, асистент на двох предметох,  „Електрични склопни апарати и склопни апарати”, на Електротехнїчним факултету у Осєку. З тей роботи настал коауторски учебнїк  Električni sklopni aparati котри видруковани 2015. року, а з хторого ше студенти уча на факултету у Славонским Броду и Електротехнїчним факултету у Осєку. Иґор ше уписал и на постдипломски докторски студиї 2010. року.

– Кед слово о кнїжки, мнє то була велька чесц, бо то фах з хторим ше занїмам и хтори ме барз интересує, лєм нє ма досц литератури. То лєм треца така кнїжка на горватским язику, прето ми тото барз значне – гвари Иґор.

– Кнїжка конципована праве за студентох на предметох о склопних апаратох и електричних склопних апаратох, а понеже то високонапонски системи, насправди хиби  литература.

Поєдноставел нам Иґор цо то тоти склопни апарати и цо вон роби, та би поєдноставене толкованє було же то подобне як нашо шалтери за струю лєм вельо, вельо моцнєйши, а з їх виключованьом, виключує ше одредзени далєковод же би ше го могло оправиц лєбо пре иншаки потреби, же би ше поведзме уключел. На отримованю тих склопкох роби Иґор. Роби, и руководзи з тимом, односно двома екипами котри задлужени за отримованє тих системох. Одвичательна робота, алє вон праве тото люби.

ПОВЯЗАНИ З РУСКУ ЗАЄДНЇЦУ

Иґор у Осєку повязани з руску заєднїцу ище од студентских дньох. Нє активни є у секцийох КУД-а Руснацох У Осєку, алє кед ма часу, потримує роботу Дружтва.

Дзеци ше у своїх гобийох опредзелєли за тото цо найволя. Карла шпива у младшей ґрупи вокалного ансамблу „Бревис”, а Филип уж 5 роки ходзи на плїванє.

– Лєтня школа им вше у плану, односно тераз баржей Филипови як Карли, бо вона уж старша, алє приятельства з тих школох нє забуваю – гвари Иґор.

Опитали зме ше Иґорови и цо би по його думаню було атрактивне за його ґенерацию и ґенерацию його дзецох же би ше вецей уключели до рускей заєднїци, пре любов ґу путованьом, одвит бул же би було хасновите орґанизовац путованя до крайох дзе би ше дзеци стретали з можлївосцу хаснованя руского язика.

– Думам на путованя до Польскей, Словацкей, Ческей, а можебуц и до України, або Русиї. Там би могли видзиц же з руским язиком можу комуниковац з велїма, а нє лєм з людзми у Горватскей и Сербиї. Думам же и през даяки фонди Европскей Униї мож витвориц таки путованя. Друженя медзи людзми з розличних державох би були шицким на хасен. Особнє верим же би нєшкайши млади були зацикавени стретнуц и упознац розлични култури, а окреме кед знаю же  хто су и цо су, и же з велїма у швеце можу бешедовац на своїм  мацеринским язику.

– Даскельо раз сом бул у Шведскей дзе сом упознал єдного пана котрому презвиско тиж Провчи, а його оцец приходзел до нас до Матульох. Контактовал зо мну раз и Едру Провчи з Америки, цо значи же нас єст по цалим швеце – з ошмихом приповеда Иґор.

На концу розгварки ище раз повторел же барз люби путовац, алє же  Осєк наисце город таки же му нє ма анї цо одвжац, анї цо додац. Лєм му з часу на час  хиби  морйо.

ТУ ШИЦКО СПОМАЛШЕНШЕ

– Осєк город по моєй мери, нє барз вельки, нє мали, ма шицко цо треба за урбани живот, а заш ше жиє  помалши як у Риєки  дзе шицко пошвидшане и дзе нїхто нє ма часу за другого.  Лєм ми кеди-нєкеди хиби морйо – гвари Иґор.

У ҐЕНОХ ЗАПИСАНЕ

– Думам же тот наш руски язик, вше ту дзешка, у нас, записани у наших ґенох кучи и чека же би го дахто „вицагнул” на поверхносц – гвари Иґор и зд здогадує ше же так було и з нїм кед бул мали.

Любел би Иґор кед би ше Руснаци повязовали и по фаху. Вон би дзечнє пошол на даяке совитованє, лєбо на даяку фахову праксу до Америки, або до других електрификацийно–розвитших системох, а любел би кед би ше на тих сходох упознал з Руснацами.

(Опатрене 48 раз, нєшка 1)