fbpx

Моя будучносц у Сербиї

автор злк 4. децембер 2018

Марян Макаї седемдзешатих рокох народзени у Вербаше, а його и старши и младши браца у Чарней Гори, дзе цала фамелия жила док их живот нє приведол до Коцура. Марян бул у велїх державох, алє го до нашей жеми вше цагало. Ту тераз планує и остац, а ту му и єднорочни син Максим.

Макайово фамелийне гнїздо справели на морю, у Улциню у Чарней Гори, гоч Марянова фамелия цага коренї зоз Коцура. Вон нєшка жиє на релациї Коцур–Нови Сад, а обишол нашу  планету воздлуж и попрейґа. И праве прето же видзел швета, животне жаданє му же би жил и робел у Сербиї.

–  Праве прето же сом обишол велї жеми и континенти, одроснул на морю, нєшка точно знам прецо сцем остац у Сербиї, у жеми котру тримам за свою. Гоч велї веря же индзей лєпше, же трава можебуц индзей желєнша, же мож вецей заробиц, иста правда же и вшадзи треба робиц и прилагодзиц ше ґу условийом у котрих жиєш – гвари на початку наш собешднїк.

ОДРОСНУЛ У МУЛТИКУЛТУРАЛНИМ СТРЕДКУ

Марянов оцец бул муляр и седемдзешатих рокох зоз супругу зоз Коцура пошли жиц до Улциню, до Чарней Гори дзе теди було роботи. Улцинь нєшка, а и теди, бул населєни  зоз мишаним жительством, та попри Сербох и Чарногорцох, було и Албанцох. Марян гвари же нїґда нє почувствовал даяку файту нєцерпеня медзи заєднїцами.

– Одросли зме як и шицки други дзеци, бавели зме ше зоз сушедством, ходзели вєдно до школи, нє було нїяки подзелєня медзи нами на нациї, були зме приятелє и так зме ше справовали. Нєшка то дакому може звучац чудно, алє наисце, ми зоз Албанцами, Сербами, Чарногорцами, нїґда нє мали проблеми. И нєшка мам пайташох зоз дзецинства зоз котрима ше чуєм, а и стретаме ше кед пойдзем до Улциню, дзе  зме донєдавна мали хижу – приповеда Марян и додава же дзечнє ходзи там, голєм раз рочнє, гоч волї жиц у Сербиї.

ПРИМОРЦИ ЖИЮ ЗА СЕЗОНУ

Людзе котри жию далєко од моря и свой одпочивок найволя препровадзиц  даґдзе на побрежю, задумую же шицки людзе котри жию на морю, у ствари, барз щешлїви бо можунєпреривно буц на морю, а з друго боку, тоти котри жию на морю часто ше до позного лєта анї  раз нє окупаю у морю.

– На морю нєт индустриї, шицки приморци жию за сезону и туризем кед маю нагоду заробиц и робиц, та прето вец красну хвилю и туризем хасную же би цо вецей робели и заробели. Дакеди сезона починала у маю и тирвала по октобер, тераз ше дакус пременєло, сезона кратша, та вец ше муши бржей роздумовац и мудрейше ю вихасновац. Людзе котри там жию док нє почнє сезона, лєм о тим бешедую, робя и планую – гвари Макаї, споминаюци  барз добрих сушедових, Албанцох, з хторима ше дружели и зоз шицкима  дзелєли тото цо мали. Нє научел албански язик, бо гвари же го то нє прицаговало, алє го кельо тельо розуми. 

– Мой старши брат Мики знал досц добре, а можебуц зна и тераз бешедовац и розуми албански язик, а мнє язик як язик нїґда нє интересовал. Учел сом нємецки и док сом бешедовал по нємецки знал сом го, а после сом го престал хасновац, гоч и далєй знам и читац, и писац. През роботу сом научел анґлийски язик – гвари Марян котри после основней школи свойо образованє предлужел у Котору, у приморскей школи дзе ше учел за наутичара на ладї.

БОМБАРДОВАНЄ ПРЕТАРГЛО ЙОГО СНИ

– После стреднєй школи сом мал пойсц на ладю робиц за тото  цо сом ше школовал, аж ми єден Албанєц понукнул и роботу, медзитим, так ше трафело же то було у марцу 1999. року, а кед сом мал одпутовац, даскельо днї пред тим почало бомбардованє у тедишнєй Сербиї и Чарней Гори, та шицки плани були застановени, заварти гранїци и нє пошол сом нїґдзе. После то шицко якош, препадло,а я пошол до войска. Кед сом ше врацел, преселєли зме ше до Коцура и  вец сом ту почал глєдац роботу. Робел сом як келнер, шанкер, а вец сом як кухар пошол на свойо перше прейґокеанске путованє на ладї. Були то лєм початки такей файти роботи у Сербиї, нєшка то шицко вельо реґулованше, лєпше и сиґурнєйше як цо було теди. Познєйше сом мал нагоду пойсц и за кадета на ладї за цо сом ше и школовал, а то предусловиє же би ше достало чин официра, медзитим роздумал сом и похопел же почац од початку на 27–28 роки, за таку роботу уж позно – гвари Марян.

Нєшка робота на прейґокеанских крузерох барз атрактивна младим котрим то дава нагоду заробиц, алє и видзиц швета. Марянови тиж так така файта роботи оможлївела же би видзел интересантни жеми, зашпоровал пенєж, розвил роботу, а од шицкого цо здобул на путованьох видвоює познанства зоз людзми по цалим швеце.

ЗАКОНЧЕЛ ШКОЛУ ЗА СОМЕЛИЄРА

– Робел сом на ладї наисце зоз велїма нациями, а кед сом почал, скоро пред 20 роками, було мало людзох зоз наших просторох, аж анї з Европи их нє було вельо. Та, кед сом стретнул єдного колеґу зоз Горватскей, то було таке як кед ше двоме браца стретню после велїх рокох. Кед ши у швеце сам, барз значи кед стретнєш дакого „свойого”. Робел сом велї роботи, зарабял и трошел, алє вельо и учел, и напредовал. Нєшка робим як сомелиєр и тота робота ми ше окреме пачи – гвари Макаї.

На ладї Марян почал робиц як кухар, прето же нє знал язик, потим достал роботу, мерковац  на людзох на базену,  келнерску роботу зме спомли и на концу ше пренашол як сомелиєр.

– Понеже ше на ладї роби зоз паузами, з  єдней нагоди сом порушал роботу у Сербиї. Робел сом и зоз склом, алє ми нє ишло, потим сом отворел фотокопирнїцу, предал сом ю за два раз менши пенєж як цо сом уложел, вец сом зоз приятельом отворел и фризерски салон котри тиж нє могол обстац и на концу сом порушал тарґовину зоз козметику прейґ интернету, котра будучносц и затераз ми добре идзе.  Нєдавно зме зоз кумом отворели и бутик козметики у Новим Садзе, гоч сом особнє баржей прихилнїк тарґовини прейґ интернету котра роби уж даскельо роки и наисце сом задовольни як ше бизнис розвил. Велї думаю же приватни бизнис лєгко порушац и отримац, алє шицки приватнїки добре знаю же кельо труду, часу и роботи треба уложиц до идеї и самей реализациї и на концу – обстац на тарґовищу и зарабяц. То вообще нє лєгко, алє нє треба  одустац – гвари наш собешеднїк.

ЛЮБИМ З ПРИЯТЕЛЯМИ ПОПИЦ ДОБРЕ ВИНО

Любов ґу вину при Марянови тирва барз длуго, през „сомелиєрску”,  роботу упознал наисце барз квалитетни, драги файти вина и научел их комбиновац зоз єдзеньом, а комбинованє єдзеня зоз вином у сущносци и робота сомелиєра.

– Любим тоту роботу, учел сом о тим досц и ище вше учим, а дакус мам и таланту оценїц же яке вино ше склада зоз одредзеним єдлом. Та вец тото свойо знанє и вихаснуєм. Сомелиєре робя лєм у елитнєйших ресторанох, готелох и на ладьох. Єден час сом зберал драги и ридки файти вина, алє тот мой гоби швидко препаднул, бо любим госцох и приятельох дочекац так як швет, та ше шицко швидко попиє.  Тераз зберам лєм празни фляши – през шмих гвари Марян. Кед слово о роботи на ладї, Марян Макаї, котри ма  єднорочного сина, тераз уж муши роздумовац и о фамелиї, нє лєм о себе, та планує после двох контрактох положиц точку на тоту роботу и дац предносц роботи и животу у Новим Садзе.

ЖИВОТНА ШКОЛА

– Єден час сом робел и як шанкер у стриптиз бару у Улциню и гоч можебуц чудно звучи, тота робота ми барз помогла у живоце, бо то була добра животна школа у котрей сом упознал велїх людзох и  їх характери. Шицки тоти ноцни клуби робели у даяких полулеґалних рамикох, та ше ту сходзели и политичаре, и гевти цо маю бриґи зоз законом, алє и културни, мудри людзе – виприповедал свойо животне искуство Марян Макаї.

ҐАЛАНТНИ НЮЙОРЧАНЄ

Кед бим могол виберац кадзи пойсц одпочивок, пошол бим до Шпаниї дзе фантастичне место за активни одпочивок на побрежйох. Амстердам город котри тиж на мнє охабел моцни упечаток, понеже дава чувство шлєбоди и опущеносци. Пача ше ми плажи у Акапулку у Мексику, а портуґалска култура, история и добри вина ме окреме фасциную, єднак так як и Нюйорк, котри жиє двацец штири годзини. Нюрочанє нє типични Американци котри патра лєм себе, а и як госцох на ладї их найволїме, понеже охабяю найвекши бакшиш – гвари Марян.

Троме браца, Мики, Саша и Марян

(Опатрене 191 раз, нєшка 1)