fbpx

Руснаци од присоєдинєня до „Просвити”

автор др дюра гарди 6. децембер 2018

Почитовани читачe „Руского”, мушим вам припознац же кед нєдавно, 25. новембра,  на святочней академиї означованя присоєдинєня Войводини ґу Кральовини Сербиї, предсидатель Покраїнскей влади Иґор Мирович наглашел же у тей велькей историйней подїї 1918. року, попри Сербох, Бунєвцох, Словацох, участвовали и (ми) Руснаци, було ми якошик мило. Цала Сербия пред ТВ-екранами у тей хвильки чула, по добрим, за мено и улогу нашого народу. Як народ, Руснаци ше традицийно клоня велькей политики. Думам же тей мудросци нєт цо зауважиц. Медзитим, пред сто роками, по першираз на тих просторох од свойого приселєня, Руснаци виступели як єдинствени политични колектив.

Записане же на Велькей народней скупштини присоєдинєня Бачки, Банату и Баранї ґу Кральовини Сербиї, отриманей 25. новембра 1918. року у Новим Садзе, були присутни 757 посланїки. Медзи нїма були 578 Серби, 84 Бунєвци, 62 Словаци, 21 Руснак! Єден мой беоґрадски колеґа историчар написал же ше Руснаци надзвичайно у вельким числу одволали до роботи Скупштини. Тото потвердзує и наш рахунок. Делеґати за Вельку народну скупштину виберани по општинох зоз славянску векшину, з боку месних народних одборох хтори були нови орґан власци у хвильки розпаду Австро-Угорскей держави, на таки способ же ше на 1 000 жительох виберало єдного заступнїка. У Бачкей 1921. року жил 12. 071 Русин.

Нєшка нам познате же делеґати пришли зоз шицких наших бачких местох. У Дюрдьове дїйствовал заєднїцки сербско-руски Народни одбор хтори мал 19 членох – 12 Сербох и 7 Руснацох. До Нового Саду попри штирох Сербох вибрани и двоме Руснаци – Микола Гаргаї и Андри Киш Адамов. Медзи Сербами посланїк бул и Дьордє Дїтков, по походзеню Руснак. Дюрдьов приклад медзисобного почитованя и злагоди двох народох. У тим поглядзе нє заоставали анї Коцурци. З роботу їх народного збору руководзели парох Андри Лабош и биров Янко Шарик. За посланїкох вибрани троме Руснаци, єден Мадяр и єден Нємец. Були то Василий Москаль, Йован Шанта, Андрия Киш, Йован Финдрак и Михаил Рик. На тот способ були заступени шицки три коцурски заєднїци. Познавателє коцурскей историї ми гваря же принцип ровноправносци при управяню з валалом за Коцурцох бул нєписане правило. Керестурци Скупштини присоєдинєня дали шейсцох делеґатох: Димитрия Планчака, Петра Шовша, Михаила Папуґу, Михаила Киша, Ивана Ґоловича, Ивана Сабадоша. Глава їх народного одбору бул качмар Микола Павлович Паньски. Зоз Старого Вербасу пришол єден наш посланїк, Янко Ґадняї. Новосадски Руснаци за своїх представнїкох вибрали пароха Йована Храниловича и Петра Сакача. Храниловичови припадла єдна зоз главних улогох у роботи Велькей народней скупштини: бул єден од осем предшедуюцих, святочно отворел и завар єй роботу. Нєшка знаме же тедишнї наш новосадски парох на тей историйней подїї участвовал як посланїк „Русина Новосадских”.

Йован Хранилович мал вельки заслуги за наш народ. Правда, преруцоване му же лєпше бешедує по нємецки як по руски, алє му нїхто нє спорел же дзекуюци його угляду Руснаци вельо посцигли пред власцами новей южнославянскей держави. За початок достали право на державни школи на руским язику. Прешло лєм пол рока од Велькей скупштини присоєдинєня, кед ше у Новим Садзе, 2. юлия 1919. року отримала и Руска народна скупштина. Позберали ше на єдним месце шицки нашо визначни людзе з Бачки и Сриму – паноцове, ґаздове и малочислена интелиґенция – же би ше догварели о националних потребох нашого народу. Чуло ше ту розлични гласи. Собранє отворел и бул му предшедаюци праве Хранилович. На нїм основане Руске народне просвитне дружтво. Бул то початок руского орґанизованого културного препороду. Було роздумованя же би ше сход отримало у Керестуре. Ша, Керестур мац и глава. Медзитим, у Новим Садзе тота подїя достала на значеню. Руснацох привитали найвисши представнїки державней власци – вельки жупан и городоначалнїк.

Наполнєли ше сто роки як Руснаци жию у южнославянскей и сербскей держави. У Републики Сербиї и АП Войводини як меншинска заєднїца маме красни права на полю пестованя власного идентитета и култури. Видзи ми ше же з добрей часци на таки статус уплївовала околносц же нашо предки участвовали на Велькей народней скупштини  и дали доприношенє Присоєдинєню 1918. року. Без Велькей народней скупштини присоєдинєня вироятно би ше нє одбула анї перша Руска скупштина 1919. року и снованє „Просвити”. Остава нам чувац памятку на наших делеґатох. Забуванє на їх подняце источашнє и швидша драга ґу добродзечному траценю здобутих правох.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

(Опатрене 23 раз, нєшка 1)