fbpx

Хомо луденс, чи хомо фабер?

автор мария перкович 8. децембер 2018

Читам, у дзепоєдних општинох єст Kанцелария за зменшанє худобства чия намена же би ше социялну помоц трошело наменски, а нє же би, нє дай Боже, хаснователька одпутовала на одпочивок на Мадаґаскар, лєбо ронтовно трошела на увозни гиґиєнски уложки з криделками. Обще познате же хасновательки социялней помоци по природи пусти, же найволя трошиц навелько и олєгко, так же социялна помоц будзе уплацана директно дзе треба, и треба ю будзе заробиц. Гей, заробиц социялну помоц. Бо тиж обще познате же хаснователє социялней помоци лєнїви и нє сцу робиц. Е, нє мож так вецей, гвари держава, и одтераз их „вишлє” на примушуюцу роботу, у складзе зоз свою експлоататорску идеолоґию.

А тото же социялна помоц (исто як и минимална, а скоро же и просекова  плаца) спод каждого еґзистенциялного минимума, тиж цалком у складзе з идеолоґию експлоататорней держави. Цо вецей, примушуюца робота за социялну помоц (лєбо без нєй), то лоґична идея фашизма. И випатра, цалком є у шоре за дакедишнього „товариша” министра хтори ю и порушал даскельо роки назад, ище док тримал портфель социялней защити. З такима мирами, фашизем досцигол „биле розжиряченє” хторе нас уж скоро ошлєпло.

Кед вихабиме шицки гевти общи места буржоазийней идеолоґиї же худобство виключно пошлїдок лєнївосци (а кед би то наисце було так, жени-ґаздинї були би найбогатша популация на швеце – їх роботни час нїґда нє престава, нєт викенди, рочни одпочивки  и нєроботни днї пре швета…), та аж и кед вихабиме тезу же робота вираз и орудиє  нєшлєбоди чловека, простор по конєц текста можеме вихасновац же бизме врацели диґнитет лєньствованю.

Лєньствованє, лєбо геверованє, єдини стан достойни чловека, гуторел Аристотел, хтори, лєм най здогаднєм, нє мал анї дня „роботного стажу”. У тим лєньствованю, обдумал филозофску систему, поставел постулати и теориї природи, дружтва и науки хтори и нєшка, скоро 25 вики познєйше, и далєй важа, правда даґдзе покус дополнєни. Наша цивилизация и после скоро двох и пол милениюмох, на швет и далєй патри през очи того лєнївого чловека. А цо шицко обдумали и видумали други його шлєбодни сучашнїки и согражданє з Атини, чежко и начишлїц и похопиц. Вшелїяк, надпомнїме пре историйну правду же ту було и морйо рабох хтори за нїх и место нїх робели.

Нєшка маме технїку и техноґию же би зме шицки могли лєньствовац як Аристотел, а да вецей нїхто нє муши рабовац. Геверованє, заправо, єдини можлїви милє за креативну творчосц каждей файти. Робота тоту можлїввосц забива. Нє робота створела чловека, алє бавенє.  Homo ludens старши од Homo fabera, и то на стотки тисячи роки. Нєнавидзенє роботи, хтору з правом пестовали антични дружтва, аж нєшка би ше могло витвориц у полним обсягу, а же би нїхто прето нє церпел. Алє ми ше и далєй тримаме култу и славеня рабскей роботи. Так же, кеди ґод сцеце дакого обвинїц за лєнївосц, здогаднїце ше Аристотела.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

(Опатрене 51 раз, нєшка 1)