fbpx

Тото цо мож, преруц на другого

автор фес 9. децембер 2018

Од того школского 2018/19.  року,  школяре першей и пиятей класи у Сербиї уча по новим наставним плану и програми хтори реализовало Министерство просвити, науки и технолоґийного розвою. Школяре у сербских оддзелєньох  ше уча  з нових кнїжкох, док школяре, припаднїки националних меншинох, велї кнїжки ище вше нє достали. Медзи нїма и школяре у руских оддзелєньох.

Пред тим як ше вообще почало бешедовац о нових учебнїкох за першу и пияту класу, дзепоєдни видавательни хижи уж були ажурни и добре порихтани  за наступни период. Єдна з нїх була и „Клет”, односно „Нови  лоґос”, хтора школом дзе ше настава одвива и на руским язику понукла интересантни кнїжки, ЦД-и. Понукнутому нє було цо догнац, а то потвердзує и Мелания Римар, бувша предсидателька Одбору за образованє, хтора ма трицецрочне искуство у прекладаню учебнїкох  з ґеоґрафиї за наших руских школярох.

– Роками ше прекладало кнїжки на язики националних меншинох, у нашим случаю на руски язик, а Завод за видаванє учебнїкох бул задлужени за видаванє нїзкотиражних учебнїкох. Медзитим, у школох дзе маме и наставу по руски,  у тим наставним року наставнїки ше опредзелєли за „Клетово” виданя, комисия тото одобрела, а Министер просвити, науки и технолоґийного розвою Младен Шарчевич за тото дал желєне шветло. З видавательну хижу „Клет” подисани контракт, оформени тими, тоти хтори роками прекладаю учебнїки за шицки возрости руских школярох, а ґу нїм ше приключели и нови, млади моци. Робело ше, прекладало, учебнїки по даскельо раз врацани, бо ше подкрадли велї материялни гришки, алє тимска робота була закончена на час и преложени кнїжки на руски язик були на час придати за друкованє – гвари Мелания Римар.

О два тижнї будзе конєц першого полроча, а школяре у руских оддзелєньох ише вше нє маю учебнїки. Правда, дзепоєдни кнїжки хтори специфични як наприклад руски язик,  музична култура,  хтори пред даскельома роками тиж тимски добре зробели нашо фаховци, а видал Завод, нашо школяре маю пред собу,  и ту Завод бул  часово барз коректни, алє кед слово о вибраних комплетох учебнїкох видавательней хижи „Клет”, хтори родичи давно виплацели, шицко „у бога”.

З „Клету” ше озвала Ґордана Кнежевич Орлич, директорка „Клет” групациї у Сербиї з обгрунтованьом же їх видавательна хижа пробує ришиц проблем з учебнїками за национални меншини, и попри тим же є зоз Законом о учебнїкох хтори прилапени того року, нє длужна тото робиц.

– Нажаль, з прекладом  ше нє могло почац скорей як цо у школох у хторих ше школяре уча и на руским наставним язику доручели ресорному министерству податки хтори учебнїки вибрали. Тиж так, сам процес прекладаня, лекторованя нє завишел лєм од нас, алє и од числа и квалитета прекладательох хтори зме достали на предклад  Националного совиту рускей националней меншини. Потим, и найважнєйше тото же сам процес же би ше одобрели учебнїки хтори предвидзени зоз Законом о учебнїкох, тирва 98 днї. Кед  ше подцагнє смужку, ясне же нє мож так швидко закончиц процес пре кладаня, одобриц и почац предавац учебнїки на язикох националних меншинох. Нашо два видавательни хижи, „Клет” и „Нови лоґос” преложели на руски язик учебнїки  з математики, швета коло нас и подобовей култури за першу класу и ґеоґрафиї, биолоґиї технїки и технолоґиї, историї, математики информатики и подобовей култури за 5. класу. Шицки тоти учебнїки послали зме же би ше их одобрело, а динамика така яку нам диктовали прекладателє. Достали зме и и шицки потребни одобреня од Националного совиту рускей националней меншини. Потераз нам сцигли ришеня за Швет коло нас (21.11) за 1. класу и за Историю (28. 11) и Подобову културу (21. 11) за пияту класу. Пред тижньом зме послали до школох дзе ше настава одвива на руским язику обвисценя же зме достали одобреня за спомнути наслови и чекаме од нїх же би нам явели число учебнїкох хтори маме поручиц. Ми тото зробиме за кажди наслов накадзи достанєме одобренє и школи достаню видруковани учебнїки у чаше од 7 дньох од того дня накадзи нам пошлю поруджбенїци – гвари Ґордана Кнежевич Орлич.

ОДВИТ НАЙЛЄГЧЕЙШЕ ЗАОБИСЦ

Ище у октобру на проблем з учебнїками реаґовала и Олена Папуґа, народна посланїца у Скупштини Републики Сербиї и вимагала од ресорного министерства конкретни информациї и толкованя. З обсяжного допису, хтори нам доручени на увид, Министерство перше дава статистични податки за прешли школски рок шицких школярох  националних меншинох, поровнує их з числом школярох у тим року, шицко шорово у таблїчкох зазначене, лєм конкретни одвит виостал.  З дорученого документу видвоюєме шлїдуюце:

„Министерство просвити науки и технолоґийного розвою (МПНТР) реализовало нову Програму настави и ученя за мацерински язики, язики националних меншинох и Програми настави и ученя за виборни предмет Мацерински язик/бешеда з елементами националней култури за першу и пияту класу основней школи (у нашим случаю руски язик)…

…Друкованє тих и других учебнїцких насловох нє лєм у компетенциї и обовязки МПНТР. Закон о националних совитох предписал активне участвованє представительох националних совитох у унапредзованю квалитета образованя…

Подписани Меморандум о сотруднїцтве у обласци друкованя тих учебнїкох хтори хибя на язикох националних меншинох зоз Заводом за учебнїки и 8 националних совитох националних меншинох (медзи нїма и рускей)…

… Центер за нїзкотиражни учебнїки у обовязки же би видал нїзкотиражни учебнїк кед же сам видаватель  то нє зроби. Кед ше нє видава спомнути учебнїки, видаватель длужни участвовац у обезпечованю средствох за видаванє нїзкотиражних учебнїкох у суми од 2 одсто витворених нето приходох од предатих учебнїкох…”

Так, медзи иншим одвитоване з Министерства, и цалком ясне же тото цо найважнєйше обкероване, чом ище вше школяре нє маю учебнїки, дзе запло?

 Кед слово о Програми настави и ученя за виборни предмет Мацерински язик/бешеда з елементами националней култури за першу и пияту класу основней школи, з нашого боку тото реализоване з добре обдуманима учебнїками на хторих тиж робел тим наших фаховцох, алє ише пред даскельома роками. Та, заш лєм, и ту дирґло.

– Уж длугши час бешедуєме о роботних текох, учебнїкох у хторих бизме мали задатки и вежби хтори нам барз потребни у нашей роботи, окреме кед ше зна же маме мишани ґрупи и же треба добре обдумац и порихтац кажду годзину. Ана-Мария Рац и я ше часто радзиме,  часто вєдно робиме и рихтаме шицко цо потребне за годзини, но вшелїяк же би нам олєгчало кед бизме мали готове, з фахового боку порихтане у учебнїку, або роботней теки – гвари Оля Яковлєв з Нового Саду, наставнїца руского язика, як виборного предмету.

ПОТРЕБНИ ФАХОВЦИ

А кед слово о Центру за нїзкотиражни учебнїки, и його обовязки видавац учебнїки, ту ствар цалком ясна з одвиту хтори дала панї Кнежевич Орлич. Вон бул цихо, „Клет” на себе превжал тоту роботу, алє нє раховал на велї проблеми у самим його процесу. По словох Римаровей, уж кед ше тей роботи прилапел „Клет”, мушел би мац координатора, фаховца з руского язика хтори би указал на проблеми, провадзел цали процес хтори би у тим случаю бул вельо швидши.

Проблеми пре учебнїки маю нє лєм Руснаци, исте було и при Словацох. Кед видзели же по штредок октобра дзеци нє маю кнїжки, контракт претаргли, а пенєж питали назад. По закону мож ше учиц и зоз старих.

А час лєци. Озда од Нового року руши,  и озда конєчно шицки нови учебнїки буду у школох. Озда ше и огутаю тоти цо маю рихтац кнїжки за другу и шесту класу идуцого школского року же бизме ше и ми нє мушели упатрац на тих цо таки проблеми ришую по кратким поступку.

НА ПОЧАТКУ ШЕ ЗАПОЖНЄЛО

– Зоз Законом о учебнїкох предписане же Центер за нїзкотиражни учебнїки преложи учебнїки зоз сербского язика на язики националних меншинох, кед же то сам видаватель нє сце робиц. Кед зме видзели же  ше з формованьом Центра за нїзкотиражни учебнїки пожнї, ми почали з прекладаньом учебнїкох и на руски язик – гвари  Ґордана Кнежевич Орлич.

ШИЦКИ ЦЕРПЯ

„Клет” ма добре поробени учебнїки, и зна же роботу „виґура”, алє очиглядне нє бул порихтани за план Б, або Ц, кед шицко нє пойдзе по плану. Кнїжки виду, алє кеди? Родичи давно заплацели за кнїжки, а дзеци их нє маю.  Учительки и наставнїки ше упатраю на сербски виданя там дзе можу, фотокопирую, друкую наставни лїстки, вежби и задатки, учебнїки нє можу лєм дочекац. Тоти цо прекладали кнїжки на руски язик  уж и забули же то робели, подписали  контракт за тоту роботу, нїч нє достали, шицко лєм на паперох.

(Опатрене 125 раз, нєшка 1)