fbpx

Аж штверо у єдней класи

автор Сенка Иван 10. децембер 2018

До руского оддзелєня Ґимназиї „Петро Кузмяк” у Руским Керестуре кажди рок ше уписую школяре хтори жадаю предлужиц свойо школованє на руским язику, а за тих хтори нє знаю „цо буду док вирошню”, ґимназия права одлука. Того року ше аж штверо школяре зоз Коцура уписали до першей класи руского оддзелєня Ґимназиї, цо ше давно нє случело, а то Роберт Макаї, Валентина Полдруги, Андрей Русковски и Силвия Маґоч.

Чи Ґимназия була твой перши вибор и прецо ши ше одлучел/а праве за Школу у Руским Керестуре?

Роберт Макаї: Гей, Ґимназия у Керестуре була мой перши вибор. Сцел сом ше предлужиц школовац по руски, прето же то наш мацерински язик и думам же го на тот способ и зачуваме, кед го пестуєме.

Валентина Полдруги: Ґимназия нє була мой перши вибор, сцела сом ше уписац до Електротехнїчней школи у Новим Садзе, медзитим, нє удало ше ми, та сом пошла до Керестура. Моя мама ходзела до керестурскей Ґимназиї, та ме вона и совитовала же бим ше ту уписала.

Андрей Русковски: Ґимназия нє була мойо жаданє, сцел сом ше уписац до Електротехнїчней школи „Михайло Пупин” у Новим Садзе, потим и до Кули, а Ґимназия була мой треци вибор.

Силвия Маґоч: Моя мац ходзела до ґимназиї и нє пачел ше єй мой вибор, прето же ґимназия чежка, а после нєй без факултету нє маме нїч. Перше сом ше уписала до Медицинскей школи у Суботици, медзитим, нє уклопела сом ше и дружтво там, наисце, нє було добре ґу мнє, нє сцели ме прилапиц прето же сом Рускиня, аж ме и омаловажовали пре тото, так же сом ше сцела преруциц до Ґимназиї, за хтору сом од пиятей класи кончела же сцем, и можем повесц же ми ту барз добре.

Думаш же ци школованє на мацеринским язику помогнє, чи одмогнє у дальшим школованю?

Роберт: Думам же нє може одмогнуц, а школованє на руским значи чуванє мацеринского язика.

Валентина: Га може буц и плус и минус у тим, прето же добре же чуваме свой язик и тераз нам будзе сиґурно лєгко школовац ше на мацеринским язику, а после нам у дальшим школованю годно буц дакус чежко, алє нє муши значиц.

Андрей: Сербски язик учиме одмалючка, так же думам же нам школованє на руским язику нє одмогнє нї у чим. Дакус роздумуєм же цо будзем после Ґимназиї, алє єст кеди. Мам ту добре дружтво и нє сцел бим ше премесцац.

Силвия: Уж тераз завиши чи предлужиме школованє по руски, чи по сербски, алє гоч на хторим другим язику кед предлужиме, думам же то нє будзе проблем,  а заш лєм, будземе богатши за єден язик.

Як ци ше пачи жиц у интернату?

Роберт: Супер ми. Мам двох цимерох, єден зоз Коцура, а други зоз Кули и добре ше складаме. Єдине цо ми чежко „пада” то час за ученє, хтори тирва од трох до пол шестей. :)

Валентина: Я у хижи зоз Силвию и ещи двома дзивчатми хтори ше уписали на Туристични напрям и складаме ше, пачи ше ми. Єдино ше ещи мушим звикнуц же сом оддалєна од дому… Алє, добре, мам добре дружтво, та ми вец нє чежко.

Андрей: Одлично ми. Мам єдного цимера и добре ше складаме, лєм ми, як и Робертови, длуги тот одредзени час за ученє.

Силвия: Я жиєм зоз Валентину. :) Кед сом ше преруцела зоз Суботици, пришла сом ґу нїм и прилапели ме шицки и вельо ми лєгчейше кед дакого познам. Добре ше складаме, ходзиме ше вєдно и шейтац, а и стално ше дружиме. Думам же добре же сом у интернату и же мам тот одредзени час за ученє, прето же кед бим була дома, сиґурно бим ше нє учела.

Яка розлика медзи основну и стредню школу? Чежко ше звикнуц на пременки?

Роберт: Мнє ше пачи же маме єдну класну хтора за нас задлужена и наздавам ше же так и останє, прето же нам ше у основней стално зменьовали и то ми ше нє пачело. На живот у интернату сом ше уж звикнул,  так же ми наисце добре.

Валентина: Шицко добре, система дакус строгша як у основней, цо и нормалне и обчековане.

Андрей: Швидко сом ше звикнул на шицко, так же нє мам нїяки неґативни коментари.

Силвия: Строгши наставнїки як у основней, цо и нормалне, муша буц. Ту су же би нас научели дачому и ми то, єдноставно, прилапюєме.

Маце даяки гоби? Активни сце у даяких секцийох у Коцуре, лєбо тераз уж и у Керестуре?

Роберт: У Коцуре сом член Драмскей секциї, а кед дознам же єст така секция и у Керестуре, приключим ше сиґурно.

Валентина: Затераз сом нє учленєта до анї єдного дружтва, або секциї, ещи вше ше адаптуєм, та увидзим, кед ми дацо будзе цикаве, приключим ше.

Андрей: Нє член сом културних дружтвох, затераз, алє мам гоби. Однєдавна мой цимер и я збераме пиксли од енерґетских напиткох, то нам якошик цикаве и уж их маме полно.

Силвия: Член сом КУД „Жатва” у Коцуре, танцуєм и ходзим на ґлуму, тиж сом и член Етно клуба „Одняте од забуца”, а тримала сом и ритмику. Кед будзе нагода, у даєдним моменту ше уключим до даєдней секциї и у Керестуре, чом да нє.

Кажди викенд идзеце дому?

Роберт: Затераз гей, нє мам ещи жаданє остац през викенд у интернату.

Валентина: Ходзим дому кажди викенд и, єдноставно, ещи вше го чекам же бим  пошла дому и одпочивала ше.

Андрей: Я тиж идзем кажди викенд дому, алє мам жаданє остац през викенд и у интернату, вшелїяк, нє сам, бо би ми було допито. Алє док ше догварим раз зоз товаришами же бизме остали, вец нє пойдзем дому.

Силвия: Ходзим дому, алє би ми нє бул проблем анї остац кед би дружтво оставало.

Пред вами ище штири роки школованя, чи можебуц уж маце идею цо бисце сцели после Ґимназиї?

Роберт: Тераз наисце нє знам цо будзем далєй, увидзим док придзе тому час.

Валентина: Сцем ше уписац на факултет, лєм нє знам точно на хтори, алє думам же вибор будзе – електротехнїчни.

Андрей: Нє знам сиґурно же цо будзе, алє брат и шестра ми у иножемстве, та ше наздавам же ми помогню же бим пошол ґу нїм.

Силвия: Плануєм на факултет, лєм увидзим чи виберем журналистику, чи ше упишем на нашу руску Катедру, алє єдно од тих двох сиґурно.

(Опатрене 84 раз, нєшка 1)