fbpx

Дзеци лєгко уча язик, а знанє остава тирваце

автор Ясмина 11. децембер 2018

Предшколски период, або период вчасного розвою дзецка, познати як период кед ше найлєгчейше учи язик и кед знанє остава тирваце, за цали живот. З ученьом двох язикох нараз, дзеци уча и язични системи и обидва култури тих язикох, односно народох.

Чи дзеци учи два язики як часц фамелийного контексту, або єден язик уча и чую спонтано як мацерински, а други як язик штредку у котрим рошню, завиши же зоз хторим темпом и квалитетом вони звладаю єден, односно други язик. О теми билинґвизма бешедуєме зоз педаґоґиню Дияну Радойкович, медзинародну сертификовану едукаторку за родичох у обласци Позитивней дисциплини, и зоз мср руского язика Ана-Марию Рац, хтора руски язик виклада новосадскихм школяром. 

Велї виглєдованя бешедую о тим же дзеци хтори рошню билинґвално, у вчасним дзецинстве указую швидши темпо коґнитивного розвою. Зоз паралелним ученьом по два слова за єден предмет, зявенє, лєбо активносц, швидше напредую през розвойни стадиюми и преходза з конкретного на абстрактни способ думаня, по теориї коґнитивного розвою Жана Пияжеа. Розлики у коґнитивним розвою ше обачую до осмого року живота, же би ше познєйше коґнитивни розвой виєдначел зоз єднолинґвалнима дзецми, потолковала нам педаґоґоня Дияна Радойкович.

– Розлика хтора остава як тирваци бенефит то тото же билинґвални дзеци после 8. року маю подполне, або скоро комплетоване знанє и схопносци комуникованя на обидвох язикох, як и язични и културни системи, за розлику од єднолинґвалних дзецох. Двоязични дзеци уча язик у периодзе бешедного розвою, кед шанси же би обидва язики бешедовали з истим або скоро истим акцентом и правилним вигваряньом вельки, док ученє язика у познєйших периодох живота, зменшує тот ефект и можлївосц. Причина тому тото же бешедни орґани у вчасним периодзе живота високо адаптивни, бо тот период такв. критични период за розвой бешеди вообще – пояшнює Радойковичова.

БАЛАНСОВАНИ И ДОМИНАНТНИ БИЛИНҐВИЗЕМ

Исную два файти билинґвализма: особи хтори з єднаким интензитетом хасную два язики ше наволує балансовани билинґвизем, док частейши случай же билинґвална особа єден з язикох хаснує частейше и квалитетнєйше. Така файта ше вола доминантни билинґвизем.

Дияна Радойкович

– Ученє двох язикох може буц на два способи: источасне, кед дзецко научи два язики источасно и, секвенциялне ученє кед други язик научи после першого. Кед ше язик учи на секвенциялни способ од виталного значеня на котри ше способ уводзи други язик. Окреме важне же би язик бул ясно розлучени. Кед ше язик учи секвенциялно, розуменє основних правилох першого язика потрима розвой другого. Найлєпши способ за ученє другого язика у фамелиї, же би фамелия предлужела зоз потримовку и ученьом їх першого язика. Кед ориґинални або фамелийни язик зачерани зоз другим язиком и шицка потримовка за перши язик престала исновац, даєдни дзеци траца схопносц першого язика, а то може неґативно уплївовац на язични розвой вообще – гвари Радойковичова.

– Дзецко хторе учи други язик перше учи модел того язика и нє ма можлївосци источасного виражованя. То период котри можеме наволац период акумулациї. Бависко, як основна дзецинска активносц, зоз хтору вони уча и розвиваю ше, нє познаю язични препреченя.

У шлєбодним бависку, дзеци ше пошвидшано розумя и опущено ше дружа, бавя, чувствую шлєбодно, та на таки способ здраво рошню, уча и розвиваю ше – Дияна Радойкович.

ЦО НАМ УКАЗУЄ ПРАКСА

– Кед сом почала робиц, односно тримац годзини руского язика з елементами националней култури у Новим Садзе, думала сом же ше подрозумює же школяр хторому єдно з родичох або обидвойо Руснаци, зна бешедовац по руски. Нажаль, у пракси то нє так. За тоти шейсц роки дожила сом вшелїяки искуства, похопела сом як жию и функционую Руснаци у варошу.

У першим шоре сцем похвалїц тих школярох хтори ше нє ганьбя же су Руснаци, шмело бешедую и здравкаю по руски. Гоч ходза на порядну наставу на сербским язику, знаю цо то „Руске слово”, „Заградка”, провадза емисиї на радию и телевизиї на руским язику, нащивюю нашо манифестациї, даєдни и участвую на нїх, знаю хто бул др Гавриїл Костельник и други визначни Руснаци, знаю одкаль зме ше приселєли, знаю кеди нашо националне швето, розликую Г и Х у вигваряню итд. Окреме треба похвалїц їх родичох, бо сом прешвечена же кед родичи пренєшу дзецом любов ґу мацеринскому язику, то будзе дзецку цалом нормалне – уводзи нас до проблематики Рацова и предлужує.

– Нєт правила. Мам школярох зоз мишаних малженствох, хтори знаю барз добре бешедовац по руски. Єднак ше виражую и приповедаю на обидвох язикох, бо у вчасним дзецинстве розвили схопносц и почали єднак комуниковац на обидвох язикох и нє маю нїяки почежкосци у ученю. То праве приклад симетричного билинґвизма, а праве то потвердзую и науковци хтори гваря же дзецко кед у вчасним дзецинстве научи два язики, будзе их знац подєднак, а з тим му ше звекша и интелектуални потенциял. З другого боку мам и таких школярох з мишаних малженствох хтори дома з родичами комуникую на сербским язику, розумя руски, алє нє бешедую, або ше нє можу одшмелїц почац бешедовац, а часто их родичи нєдостаточно мотивую. Так исто и зоз школярами з чистих руских малженствох, даєдни барз добре знаю бешедовац по руски, даєдни слабше, а даєдни лєм розумя язик, а нє бешедую – вичерпно нам толкує Рацова.

Ана-Мария Рац

Єдна латинска присловка глаши „Quot linguas calles, tot homines vales.” Нє шмеме ше ганьбиц своєй мацеринскей бешеди, бо вона як наша власна мац, а хто ше одрека мацери, одрека ше самого себе, гварела нам на концу наставнїца руского язика з елементами националней култури Ана-Мария Рац.

– Окреме ми мило кед ше за руски язик интересую дзеци цо нє маю вязи зоз Руснацами, алє их цикави язик, любопитлїви су и сцу научиц основни поняца. Участвую и на „Веселинки” и на „Пахульки”.

У остатнїм чаше ше число таких школярох звекшує. Праве прето ми жаль, же даєдни Руснаци нє жадаю научиц руски язик, думаюци же им вон нє будзе потребни у живоце – Ана-Мария Рац.

ДАЙМЕ ДЗЕЦОМ МОЖЛЇВОСЦ

– Думам же шицко походзи зоз фамелиї. Свидома сом же родичи преобтерховани зоз еґзистенцию, завжати, алє то нє причина же би нє научели свойо дзеци  по руски. Чом бизме  дзецом брали таку  можлївосц, то нє  чкодзи, може буц лєм на хасен.  Нїґда нє знаме, кеди нам праве руски язик годзен похасновац у живоце  – Ана-Мария Рац.

(Опатрене 54 раз, нєшка 1)