fbpx

Приповедка хтора инспирує

автор Мая Зазуляк Гарди 12. децембер 2018

За радийску емисию документарного типу по руски „Крочаї”, зоз реконструованима подїями животних приповедкох собешеднїкох, млада новинарка Александра Бучко и коавтор, дизайнер звука Милорад Ичитович у септембру освоєли треце место на Фестивалу авторского филма жемох Подунайского реґиону „Профест” у Бачкей Тополї, а мешац познєйше и другу награду на Интернационалним фестивалу репортажи и медийох (ИНТЕРФЕР) „Златна НИКА” у Беоґрадзе.

Александра роби на Трецей програми радия Радио-телевизиї Войводини Програми на руским язику, дзе ушорює емисию „Европски горизонти”, як и „Емисию за младих – Алт шоу”. Наградзени прилог о живоце двох миґрантох почала реализовац пред роком.

– Шицко рушело так же зме як роботни задаток достали направиц прилог о интеґрациї миґрантох до сербского дружтва. Гварела сом же я то будзем робиц, бо то у емисиї „Европски горизонти” уж було обрабяне, алє ме интересовало же чи вони вообще сцу буц интеґровани до нашого дружтва и яке їх становиско. После сом заключела же нє сцу, векшина сце пойсц до розвитших жемох. Почала сом ше розпитовац и випадло же то нє так єдноставно, же ми треба дошлєбодзенє од Комесарияту за вибеженцох же бим могла пойсц знїмац, та сом го глєдала и достала. Но, кед сом пошла на Принциповец, ствари ше дакус закомпликовали, алє до конца шицко було ришене – толкує Александра як почала робиц на тим прилогу.

СЦЕЛА ИНШАКЕ

 Бешедовала зоз 13-рочним Моином з Авґанистану, як и з Бахорини, мацеру троїх дзецох, хтора у Авґанистану була наставнїца биолоґиї.

– Була ми барз интересантна приповедка, наисце сом була инспирована. Фасцинантне ми було яка Бахорини вообще нє стереотипна и як роздумує позитивно. Барз сом сцела виприповедац їх приповедки. Моин дозретши за свойо роки, барз є талантовани за язики, зна уж и по сербски. Зоз тоту репортажу сом посцигла и вецей од того цо сом сцела поробиц. На початку сом нє знала анї як сцем, лєм же би то було иншак поробене – гвари вона.

На „Профест” у шицких катеґорийох сцигли коло 180 роботи зоз вецей як дзешец жемох, док на ИНТЕРФЕР вецей як 300 зоз цалого швета.

– Коавтор Милорад Ичитович ми дал интересантни суґестиї. Мала сом вельо материялу, а шицко ми випатрало суперинтересантне. Похопели зме же подобно роздумуєме, иншак, и же зме обидвойо креативни. Сцели зме же би я нє бешедовала вельо, лєм на початку и у заключеню, а же би вони сами виприповедали свойо приповедки. Ми то наволали емисия документарного типу „Крочаї”, зоз реконструованима подїями животних приповедкох собешеднїкох, прето же то нє тоти подїї як цо су, ми их реконструовали же бизме дочаровали, бо нєт слики, лєм звук. Вец зме роздумовали цо з музику, та зме нашли єден арабски мелос, а похасновали зме и єдну сербску и руску народну шпиванку, хтори одшпивала и прилагодзела Саня Дивлякович – визначує Александра.

МОТИВАЦИЯ ЗА ДАЛЬШУ РОБОТУ

„Крочаї” премиєрно емитовани по руски у маю, а на анґлийским и сербским язику емисия була положена на подкаст О радия, док по сербски була емитована и на Першей програми Радия Нови Сад. На змаганя посилала прилог лєм по руски.

– Сцели зме же би було праве по руски прето же є самим тим нєзвичайне, а було ми мило же було видно же ше нашо новинаре занїмаю и з такима темами. На „Крочайох” шицко вєдно робене вецей як 50 годзини, нє рахуюци транскрибованє и подобне. Послали зме прилог и на „Grand Prix Europa” до Берлину, алє зме нє прешли далєй. Кед ше нє спреведам, то була перша радио-репортажа хтора вообще послана з РТВ до Берлину – толкує Александра, хторей  то перша награда за новинарство.  

– Найважнєйше ми же сом достала файту потвердзеня же ма смисла тото цо я иншак роздумуєм и филозофирам. Дава ми можлївосц предлужиц таке робиц, з наградами сом оправдала же то вредзи – припознава вона и визначує же уж ма два теми хтори би сцела обробиц, алє нє сце одгаднуц нїч вецей, док ше єй то нє уда.

Фото: Милан Ґузиян

(MAK 11/2018)

(Опатрене 81 раз, нєшка 1)