fbpx

Апликация за ученє руского язика

автор Андрей Орос 13. децембер 2018

Мудри телефони нам постали помоц без котрей векшина младих нє може задумац анї єден дзень у своїм живоце. Тото похопели и двойо студенти зоз Горватскей, котри надумали направиц апликацию „Rusinski rječnik” („Руски словнїк”), на котрей дзеци, алє и шицки котрим то потребне, можу учиц руски язик през аудио-визуалне злученє.

Апликацию направели студенти спред Форуму младих дружтва „Руснак” зоз Петровцох, а то Ивона Гнатко, студентка Учительского факултету у Заґребе и Матей Шторґа, студент Електротехнїки и рахункарства у Заґребе, хтори робел як програмер апликациї. Ивона нам приблїжела тоту апликацию и потолковала як пришли на идею за таке подняце.

Як сце пришли на идею же бисце направели тоту апликацию?

Ивона Гнатко: Часци тей идеї ше ми почали складац ище на першим року студийох. Медзитим, до конєчней „грушочки хтора ше запалї над главу” дошла сом после бешеди зоз професорку русийского язика др Елену Будовскаиову зоз Вашинґтону, после 14. Шветового конґресу Русинох/Руснацох/Лемкох хтори бул отримани у Осєку. Бриґує ме проблематика при Руснацох, кед слово о дзецох. Обачуєм же дзеци, новши ґенерациї, вше менєй, або вообще нє бешедую по руски, та ше так анї нє чувствую. З тим сом ше нє могла помириц, та сом як закончуюцу роботу на основних студийох направела и илустровала двоязичну сликовнїцу на горватским и руским язику. Теди сом обачела же сликовнїци слабо доступни дзецом зоз крайох дзе нєт вельо Руснацох и праве слово „нєдоступносц” сом вжала як основну идею за приблїжованє руского язика шицким дзецом.

Кельо тота апликация може помогнуц дакому у знаходзеню зоз руским и горватским язиком?

ИГ: Од кеди технолоґия идзе напредок, так ше и дзеци од наймладшого возросту знаю з ню служиц, а пре завжатосц родичох, вельо часу ю през дзень и хасную. Пре дзецинску цикавосц ґу технолоґиї и мудрим телефоном лєм зме злучели приємне з хасновитим. Уж кед „муша” буц на телефонох най науча дацо, так повесц, хасновите. З родичами зоз хторима сом бешедовала з Републики Горватскей , а хтори нє биваю на просторох дзе ше активно бешедує по руски, гваря же найвекши проблем тот же як почац бешедовац, кед цали час зоз своїма дзецми бешедовали на горватским язику. Праве тота апликация треба же би, насампредз, помогла дзецом же би научели меновац ствари коло себе, та на таки способ родичом будзе лєгчейше з нїма дацо и започац бешедовац по руски.

Як сце задовольни зоз реаґованьом хасновательох апликациї?

ИГ: Маме повратни информациї же ю вецей хасную старши людзе. То ше ми на єден способ и пачи, бо шицко прейду скорей як їх дзеци, або унуки, и так ше упознаю зоз тематику и змистом хтори им дзеци хасную. Першенствени циль виполнєни, тота апликация наменєна за цалу фамелию, од найменших до найвекших. Дзеци хтори нє знаю читац и писац, маю можлївосц учиц на аудио-визуални способ, а можу учиц и дзеци других походзеньох, бо илустрация, лєбо слика то универзални язик. Апликацию преслухали и фаховци, як цо др. професор Михайло Фейса и др. професор Юлиян Рамач, од нїх маме позитивни одвити, цо ми дава витор до хрибта же бим так предлужела робиц.

Яки упечатки твойого колеґу о роботи на такей апликациї и финалним випатрунку?

ИГ: Мушим повесц же програмер Матей Шторґа нє Руснак. Кед сом формовала тим, нє глєдала сом дакого хто руского походзеня, алє дакого фахового, хто зна робиц. Понеже вон уж роби у фаху, коло факултетских обовязкох, то му була пракса и искуствиє хторе нє може нїґдзе купиц. Мило му же бул часц дачого нового и же могол дакому помогнуц. Понеже вон першираз чул за Руснацох пред двома роками, тота апликация помогнє ширеню общого знаня о Руснацох, Русинох, Лемкох як окремного народу, як у Горватскей, так и у швеце.

 

Апликация тераз ма фонд од 170 словох, котри подзелєни на основни катеґориї. Попри тим, приказує и кратки прегляд о розвою руского язика, односно язика бачванско-сримских Руснацох,  историят народу, алє и розширеносц Руснацох и руского язика у швеце.

 

Як Ивона гварела, тота апликация настала без финансийней потримовки, a понукнута є шицким на хаснованє. Можеце ю презняц безплатно на Play store-у, так же удуркаце Rusinski rječnik.

(Опатрене 340 раз, нєшка 1)