fbpx

До Европи за викенд, до Сербиї по седми раз

автор мар 31. децембер 2018

Млада, амбицийна, школована, ситуирана и авантуристичного духу, пре котри нїґда нє ма мира. Нєпреривно виглєдує цошка нове, опробує свойо можлївосци и схопносци, а ґу шицкому тому чува свойо, насампредз идентитет, и за себе гордо гвари же є Рускиня.

Нєвироятно кельо сцелосци и шмелосци у єдней особи як цо то Патриция Пастовнїцкова, хтора тих дньох препровадзує свой рочни одпочивок у родним Руским Керестуре. Пришла нащивиц бабу, бачика, другу родзину, пайташки з котрима закончела основну школу, а попри тим найдзе часу и же би обишла и родзину з мацерового боку котра зоз Бездану.

Пред тим як прилєтла до Сербиї, вона нащивела Прагу, о котрей длуго шнїла, а як нам гварела, анї сама нє знала же прецо так длуго одцаговала тоту нащиву.

– Одушевела ме Прага, вше ме прицаговал тот историйни город и наисце нє знам чом сом так длуго чекала. Накадзи сом там сцигла, такой сом го почала обиходзиц, и за тоти даскельо днї, думам же сом видзела шицко, кажди будинок, улїчку, церкву, памятнїк, музей и др. Нєвироятне ми же тоти улїци з каменя були таки исти и пред даскельома виками, и же по нїх ишли кочи бо нє було инше – приповеда Патриция котра надалєй шнїє о путованю до Непалу и Бутану, од котрого ше ище вше обава, насапредз пре цалком иншаку и нєзвичайну културу, алє ю пребарз и прицагує, та як нагадує, то випатра будзе шлїдуюца дестинация.

У Канади є уж полни 12 роки, як гвари, перши рок за ню бул наисце чежки, требало ше пренайсц у цалком иншаким штредку и култури, цо за єдну теди штернацрочну тинейджерку було вельке. Тераз ше уж звикла на Канаду, дзечнє приходзи до Керестура, по седми раз є ту.

– Наш одход виселєня бул плановани перше до Кичинеру, ґу бачикови, оцовому братови, а потим зме требали предлужиц на сивер, медзитим, ми там и остали. Паметам свой початок у школи, достала сом мапу школи, и ти ше гайд знайдз медзи 2 000 школярами, а система скроз иншака, кажда годзина у другей учальнї зоз другима особами, но тераз ше голєм мам з чого нашмеяц – гвари наша собешеднїца, а памета же єй Канада теди випатрала подобно

Зоз найвирнєйшима товаришами

як швет у виртуелним бависку „the Sims”, окреме прето же у варошу були хижи котри здабали єдна на другу, у цалком иншаким стилу яки бул у Керестуре.

ОД ЛИТЕРАТУРИ ПО ЕКОНОМИЮ

После штреднєй школи предлужела школованє на факултету, дзе дипломовала на напряме историї, а попри историї вибрала и русийску и италиянску литературу и язик. Мало повесц же зна и тоти два язики, вона попри тим бешедує и по мадярски, понеже єй мац Мадярка, а нє забула анї по сербски. Вироятно же и тоти обласци з єй образованя уплївовали на жаданє за путованями, дзечне одходзи до музейох, у каждим видзи цошка специфичне, интересує ше за нове, а виглєдує историю.

Медзитим, мушиме наглашиц же є стаємно занята як економиста, задовольна зоз своїм роботним местом, позицию и компанию, и за тераз нє ма намиру меняц, та гоч єй то нє фах за яки ше першобутно школовала.

– Цалком случайно сом почала робиц як економиста, єдного лєта сом ше там приявела за студентску роботу, попачело ше ми, потим ше компания реорґанизовала и глєдали особу котра би ше прилапела роботи дошколовйованя. Явела сом ше як наймладша, понеже векшина занятих були одо мнє старши и по 30 роки, так сом през роки напредовала и постала прави економиста – дознаваме од Патрициї, хтора медзи иншим наглашує же наисце люби литературу, алє же з того нєт живота, односно же чежко зарабяц, и то вшелїяк нє останє поциснуте.

НА ПУТОВАНЄ ЗА КАЖДИ РОДЗЕНИ ДЗЕНЬ

Остатнї роки, одкеди є цалком самостойна, вше самей себе да на волю, та за свой родзени дзень – одпутує, сама вона, єй селфи палїчка и сликерня з котру зазначує хвильки котри єй после вельо знача.

– Того року сом саму себе за родзени дзень одведла до Ню Йорку. Якошик ше поскладали коцочки же сом нїґда нє була у Америки, а така нам є блїзка, релативно блїзка. Но, то нє значи же нє путуєм и инкадзи, можем видвоїц кед сом того лєта нащивела Исланд. Шнїла сом о тамтейшей природи и о нєвироятних сликох окреме кед ше виґуґла Исланд, алє нє шицко то таке як на слики. Було то за єден предлужени викенд, штири днї одпочивку за очи и душу, у тим периодзе природа була досц депресивна, нєпреривно падали дижджи, город пусти, жительох мало, а цо ше дотика Рейкявику, випатрало ми же є менши и од Керестура, алє вшелїяк же вредзело, понеже скоро шицко у викиншским стилу, цо нє мож видзиц так часто и гоч дзе – гвари Патриция.

Кед ма нагоду та путує далєй, а кед нє ту вше вец околни городи и  музеї. Люби пойсц до Квебеку, Манитоби або Монтреалу, а история и школа ю одведли ище давного 2014. року до Италиї, дзе обишла Венецию, Рим, Ватикан…

Опатранє фотоґрафийох зоз скорейших путованьох ю виполнює, прето нїґдзе нє идзе без своєй сликернї, бо як потолковала, часто треба влапиц праве тоту хвильку, котра єй познєйше вецей значи як гоч котри слова.

САМА И НА КОНЄЦ ШВЕТА

– Могла бим повесц же то якашик канадска шмелосц, сущна розлика од тутейшей системи живота. Там ше подрозумює же дзеци, односно млади на 18 роки треба же би були самостойни. Так и я, почала сом робиц на 16 роки, алє лєм часточно, потим було цалком нормалне цошка заробиц и под час студийох, жиц сама и креирац свой живот. Мойо родичи жию у Кичинеру, а я у Торонту, ту сом пришла студирац, та сом и остала. Мам шмелосци пойсц гоч дзе, нормално, меркуюци на себе. Нє обавам ше анї од змесценя у хостелох – толкує Патриция.

ТОВАРИШЕ ЯК ПОТРИМОВКА

Найволї ше дружиц зоз троїма парняками – Русиянка зоз Израїлу котра тиж емиґрантка у Канади, Югославянка котрей мац Горваткиня и оцец Чарногорец, алє нє бешедує по сербски, и зоз єдним товаришом котри Индиєц. Вони штверо єдно другому барз велька потримовка, вєдно виходза, нащивюю и сербски журки, танцую фолклор у єдним сербским културно-уметнїцким дружтве, аж були и на концерту Лепей Брени, гоч то нє музика котра їх перши  вибор.

Патриция зоз родичами

 

(Опатрене 193 раз, нєшка 1)