fbpx

Смисел нашла у помаганю

автор апм 2. януар 2019

Найлєпше ше чувствує теди кед дава, кед старшим людзом, або кед олєгча тим цо у потреби. Кед даґдзе одпутує, як поведзме до Нємецкей, и там  роздумує кому и як помогнуц. У церкви и молитви находзи свой мир.

Mелания народзена 1953. року у Коцуре у фамелиї дзе оцец робел у Електровойводини, а мац була шивачка. Бивали на концу валала, нєдалєко од пажици, и памета веселе дзецинство, бависка з младшим братом, лапанє заяцох, а вжиме шлїзканє на лядзе у долїни.

– Кед сом закончела основну школу, почала сом ше учиц скравац у тедишнєй Школи школярох у привреди. Ходзели зме єден дзень до школи, други дзень на праксу. На праксу сом ходзела до єдного майстра у валалє и то тирвало два роки. У медзичаше сом упознала и мойого супруга Янка – приповеда Мелания о своєй младосци и школованю.

НА РОБОТУ НЄ ЧЕКАЛА

Накадзи закончела ремесло,  вишла оглашка же до вербаскей  „Трикотажи”  беру роботнїкох, та наша собешеднїца такой достала  роботу.

– Без огляду же зме под час школованя на праксу нє ходзели до „Трикотажи”, прияли на роботу и тих цо закончели скравецке ремесло. Янко закончел за електричара, та вон почал робиц у вербаскей цукровнї. Теди зме ше и побрали и одлучели присц жиц до Вербасу, понеже зме обидвойо путовали на роботу – памета Мелания. Року 1975. почали будовац и свою хижу, а теди ше народзели и їх дзеци – син Здравко хтори жиє у Америки, а потим и дзивка Зденка хтора роби у Нємецкей. До свойого обисца прешли 1978. року.

– Дзеведзешатих рокох, медзи першима фабриками препадла „Трикотажа”, та сом теди остала без роботи. Знаходзела сом ше, робела сом перше у Кули у єдней приватней фабрики, потим и  у Вербаше. Понеже мойо роботне место подрозумйовало нєпреривно стац на ногох коло велькей преси, з часом ми було вше чежше, та сом ше приватно анґажовала у Каритасу – гвари Куличова.

АНҐАЖОВАНЄ У КАРИТАСУ

– У першей фамелиї до хторей сом ходзела найчастейше сом варела, и то тирвало осем роки. У тей истей фамелиї

Вєдно з другима женми попорая церкву, оквица Крачун…

сом на концу чувала и єдно дзецко, а после того сом почала допатрац старих. То було 2006. року кед сом мала щесца же у Каритасу робели по єдним проєкту, та ми предлужени и роботни стаж.  У церковним Каритасу було вецей  активних,  а я була задлужена за Стари Вербас, док ище єдна жена обиходзела обисца у Новим Вербаше – приповеда Мелания и гвари же ше теди допатрало нє лєм старих з рускей парохиї, алє и других хтори у потреби. Вона и нєшка обиходзи дзепоєдни фамелиї хтори нащивйовала ище теди кед починала робиц.

– Було и тих хтори нє мали справену здравствену кнїжочку, та моя робота була покончиц шицко коло паперох. Одходзела сом до дохтора по лїки, одвожела их там дзе требало. Даєдним сом помагала коло купаня, даєдним заш було потребне попораїц у обисцу и у дворе – гвари вона.

Мелания ходзела до 15 обисцох, а нє мушело ше кажди дзень ходзиц до шицких,  бо велї хаснователє були рухоми, та раз або два раз  до тижня було досц покончиц тото найважнєйше. Ґу даєдним наша собешеднїца мушела пойсц кажди дзень, так же цали тидзень бул виполнєти. Хаснователє були задовольни, а Менда ше пренашла у тей роботи. И попри тим же проєкт закончени, вона предлужела ходзиц до векшини тих обисцох. Даєдни єй заплацели за услуги, други нє мали з чого, та Куличова помагала и без надополнєня. И добре ше чувствовала. Окреме патрела помагац през жиму, кед дзепоєдним хибело огриви, та часто орґанизовала людзох зоз заєднїци за помоц.

Нєшка анї нє памета  до келїх фамелийох ходзела за шицки тоти 20 роки, а тоту роботу кончи и тераз кед є уж  пейц роки у пензиї. Людзе ю сами находза, розпитую ше, або дознаю од других, и глєдаю помоц у вареню, пораєню, шицким тим цо и по тераз кончела.

ДЗИЯКУЄ У ЦЕРКВИ

– У тей роботи ше наисце пренаходзим, и чувствуєм ше добре кед дакому помогнєм. Волїм я помогнуц, як да мнє помагаю – гвари Мелания, хтора каждей нєдзелї и на швета ходзи до церкви, а и там є вше порихтана помогнуц цо треба.

– Остатнї роки мам вецей часу, та сом ходзела и кажди дзень, прето сом  и була и уключена до спомнутого проєкту, алє и тераз людзом однєшем пакецик,  окреме кед знам же нє маю вельо динари, або дацо инше цо им найпотребнєйше до обисца. Вони ше барз щиро зрадую – приповеда Мелания хторей то и найвекша сатисфакция.

А Менда у старовербаскей церкви кеди-нєкеди, и дзиякує,  бо зна напамят цалу Службу Божу. Ґу тому, за вельки швета кед ше цекрву пораї, вона порядна медзи женми хтори оквица крачун, поумиваю вазни, понамесцаю квеце коло олтара…

– Тоти роботи любим, и дзекуєм Господу Богу и Дїви Мариї на шицким цо мам, цо ми дали и помогли у моїм живоце. Треба лєм мац тварду виру – гвари Мелания.

НА ПАЛОМНЇЦТВЕ У ЛУРДУ

Того року у априлу була на паломнїцтве у Лурду. Уписала ю дзивка Зденка, а праве тото Менди було животне жаданє. Гвари же би там любела пойсц ище раз.

– За перши май того року, у Лурду у пещери, була Служба Божа и то ми було найкрасше першомайске швитанє у живоце – приповеда наша собешеднїца хторей ище єдна любов у живоце – квеце з хторим полни кажди куцик у єй обисце. Нє мож анї почитац кельо там черепки. А каждодньово єй дружтво прави и єй мачка Цица, з хотру и поприповеда, дружи ше. Люби дружтвовац и з єдну ґрупу женох зоз Старого Вербасу, а кед ма кеди, дзечнє пред вечаром прешейта. Кед є шлєбодна опатри руски емисиї, добри филми, а окреме документарци зоз живота.

Того року була у госцох у Нємецкей, та „нє мала мира”, алє и там помагала старим людзом у потреби. Супруг Янко, нажаль влонї умар.

– Нє штудирам на таки способ же сом осамена, мам дзеци, мам ше кому радовац и о чим роздумовац. Нє треба роздумовац неґативно, може чловек вше себе добре орґанизовац живот – заключує Мелания.

З гуману роботу, з хтору ше занїма уж децениями, Малания барз задовольна, а вшелїяк же то велька помоц и заєднїци у хторей жиє. Можебуц же дахто надума рушиц праве по єй шлїдох.

НЄ ВИСТАЛА

Нєшка Мелания анї нє памета до келїх фамелийох ходзела за шицки тоти 20 роки, а тоту роботу кончи и тераз кед є уж  пейц роки у пензиї. Людзе ю сами находза, розпитую ше, або дознаю од других, и глєдаю помоц у вареню, пораєню, шицким тим цо и по тераз кончела.

(Опатрене 86 раз, нєшка 1)