fbpx

Сезона вилову при концу

автор мар 5. януар 2019

Риба котру ше найвецей глєда праве под час крачунского посту то потька, а виловйовац ше почало ище док було цепло, у новембру. Од швета св. Миколая, та по крачунски швета по юлиянским календаре, шицка риба будзе виловена и попредана.

Продукцийни рок  за рибарох нє бул лєгки, подобни як прешли, бо заш було вирусни охореня, а зазначена и велька суша и прето ше кобурело зоз воду у озерох. Но, то обставини з котрима ше стретали шицки рибалови у нашей держави и нє мож повесц же то индивидуални проблеми, або тоти на котри могло директно вплївовац.

Медзи 120 реґистрованима рибаловами у Сербиї, на ефективней поверхносци коло 8 300 гектарох дзе ше продукує потька, два ше находза у Руским Керестуре. „Русин” дакедишнї рибалов котри бул у рамикох польопривредного комбинату „Перши май”, чия ефективна поверхносц у Руским Керестуре коло 100 гектари, а попри тим маю свойо рибалови у Идьошу и у Банату, и менши рибалов у власнїцтве Мирка Еделинския котри нї по чим нє заостава за велькима.

На рибалове „Русин” толкую же єден зоз вельких проблемох то вода котрей того року було мало пре нїзки водостай у беґелю одкаль полня свойо озера. Було ту и охореня риби, алє з длугорочним искуством шицко ришене благочасово.

− Рок приблїжно исти як и прешли, з яри ше зявели вирусни охореня, алє накеди оцеплєло и зоз нашу реакцию дезинфикованя зоз вапном, шицко зме ришели. Ми мали иншаки бриґи, пре цепли период вяри, пожнєли зме зоз насадзованьом рибаловох, то зме закончели аж концом априла. Мали зме проблеми и зоз нєдостатком дворочней младей риби котру требало насадзиц. Пробовали зме з єднорочну, алє ше нє указало як добре бо то була дробнєйша риба котра чежко поднєсла вируси, сушу и други обставини. Но, цо ше дотика дворочней риби, ту твердзим же утрати наисце минимални − гвари дипломовани маґистер рибарства Златимир Рамач, руководитель рибалова „Русин”, котри за собу ма 37-рочне искуство на рибалове.

Концом яри мали бриґи зоз беґельску траву котра ше вола мресняк, а котрей того року було барз вельо. Вона преквитла у маю, и потим лєм гнїла, цо и була єдна з причинох перших проблемох зоз єднорочну рибу.

Мирко Еделински у розгварки визначел специфичносц тей продукцийней сезони по жимним периодзе початком лєта, прецо ше праве теди стретнул зоз проблемами котри ше на рибалове обчековало вяри.

− Жимна и дижджовна хвиля початком юлия резултовала зоз зявеньом вирусних охореньох риби, за хтори нєт лїки, алє лєм хаснованє вапна за дезинфекцию води и подзвигованє имунитета насадзених єдинкох. О тим яка чкода, точно ше будзе знац на концу сезони, алє думам же нє страшне − гвари Мирко Еделински.

РИБА КВАЛИТЕТНА, А ПЛАСМАН СИҐУРНИ

Риби з обидвох рибаловох вивожа до Босней, медзитим ту и домашнє тарґовище, дзе ше рибу глєда починаюци од швета св. Миколая, та по крачунски швета по юлиянским календаре. Праве то и период кед шицка риба будзе виловена и попредана, а на руководительох рибаловох останє пририхтованє за наступну сезону.

Златимир Рамач

− Можеме повесц же зме задовольни, просекова чежина нашей риби коло штири килограми. Скоро шицко зме виловели за два тижнї у новембру, маме охабени минимални количества цо наручене за Крачун по юлиянским календаре. Риба, котру ше виловює муши буц старосци ткв. два плус, односно у трецим року, у интензивнєйшей продукциї мож то робиц и за два роки, алє вец и покарма и други условия муша буц иншаки. Ми кармиме зоз зарном и думам же квалитет котри ше так посцигує, познєйше сам преда продукт, а дзекуюци тому роками вивожиме до Босней − толкує Рамач.

Вибор квалитеней и адекватней покарми як основне предусловиє за успишни рок, визначє и Мирко Еделински чия риба тиж уж скоро шицка попредана.

− Зоз виловом зме дакус пожнєли, початком децембра, дакус ше нам одлужело пре жимни период, алє з векшого зме уж шицко поробели. Охабели зме наручени количества риби за потреби стаємних купцох, верим же шицко будзе попредане по Крачун по юлиянским календаре, тє. по Новим року. Ту и наша рибарня у валалє, дзе зме ше потрудзели обезпечиц стаємни количества под час шветох. Просекова чежина тогорочней риби нам вишла дацо менєй як штири килограми, а предавали зме ю до южней Сербиї дзе маме длугорочних купцох. Маме стаємних купцох у Новим Садзе и Суботици, а почали зме и вивожиц до Босней − токує Еделински.

ВОДУ ШЕ ПЛАЦИ ГОЧ ЯК

Єдине жридло води за рибалов „Русин” то вода зоз беґелю, алє бриґа зоз полнєньом озерох за нїх уж роками иснує, а ту и надополнєнє у висини од 1,8 милиони динари рочнє, цо ше плаци паушално, без огляду чи єст досц води за рибало чи нє. Прешлого лєта було периоди кед до рибалова вошло тельо води кельо дньово и випарело. У нормалних хвильових обставинох векша часц води котра войдзе до рибалова, враца ше  оплеменєна зоз вапном назад до беґелю.

Ситуация на Еделинскийовим рибалове знова иншака, а заш лєм ма и проблеми, подобни як на рибалове „Русин”. Вони маю власни студнї з котрих полня озера, ту дополнююци трошки за струю, алє и трошки за надополнєня за тото же звишок води випущую до беґельскей води, хтора у инґеренцийох ЯП „Води Войводини”.

− Ми врацаме квалитетну воду до їх системи, а на то нїхто нє патри. То наисце интересантне, єдни плаца воду котру беру и исту врацаю, а други лєм за тоту цо випущую – скаржи ше Еделински.

ОПЕРАЮ ШЕ ЛЄМ НА СВОЙО МОЦИ

Субвенциї котри ресорне министерство видвоює за продукцию риби минимални, перспективу у нїх нє видза анї на єдним рибалове, а як толкую, за доставанє субвенциї треба вельо кончиц, а по килограму випродукованей, односно предатей риби мож достац 10 динари. Як гваря, то барз мало спрам того цо доставаю продукователє у Европскей униї, дзе тоти субвенциї коло 50 до 60 евро центи. У таких условийох, продукователє зоз териториї ЕУ можу буц конкурентнєйши понеже, як гваря нашо собешеднїки, така субвенция достаточна же би бул векши чисти заробок, бо рибу вец мож попредац по продукцийней цени.

Мирко Еделински раз хасновал потримовку держави, теди кед будовал рибалов, за цо му врацени одредзени процент уложеного пенєжу, алє надпомнул же то субвенциї лєм за нови рибалови и же нє мож найсц потримовку за ревитализацию иснуюцих.

− Цена риби на тарґовищу на велько менша у одношеню на прешли рок, а цена продукциї сиґурно же нє зменшана. Но, патрене на вецейрочни просек то задоволююца цена, понеже паметаме даскельо роки и вельо нїзшу − толкує вон.

Попри шицким, на обидвох рибаловох ше стретаю зоз упартима крадошами, котрих єст вше менєй пре активне анґажованє чуварох на каждим озеру, алє обидвоме нашо собешеднїки визначели же чежко знац яка чкода так настава. Ґу тому, и кед ше влапело крадошох, чкоду ше нє могло наплациц.

РИБУ ШЕ НАЙВЕЦЕЙ Є  У ПОСЦЕ

Просекови чловек у нашей держави рочнє поє коло шейсц килограми риби, а граждан ЕУ и коло 20. Найвецей риби ше поє у  крачунским посце. Виглєдованя гваря же ше за швето св. Миколая по юлиянским календаре, вецей поє як през цали рок. Та заш лєм продукцийни капацитети нє задоволюю потреби нашого жительства, понеже ше одредзене количество риби увожи, найвецей морскей, котра ма и  вигоднєйшу цену.

 

(Опатрене 107 раз, нєшка 1)